Російський фашизм у Маньчжурії у 30 – на початку 40-х рр. ХХ ст.

Abstract

Російський фашизм став одним із наслідків поразки так званого «білого руху», який так і не досяг мети – розгромити більшовизм. Разом з тим це був один із шляхів продовження боротьби. На хвилі визвольної боротьби група активної молоді на чолі з Олександром Покровським у Харбіні у 20-х рр. ХХ ст. звернулась до ідей італійського фашизму Беніто Муссоліні. Кістяк цієї групи становили юнкери, кадети, молоді офіцери, які пізніше створили Російську фашистську організацію, пережили розкол і реформувались у Російську фашистську партію (РФП) на чолі із Костянтином Родзаєвським, що спирався на японські політичні кола.

Russian fascism became one of the consequences of the defeat of the so-called "white movement", which never achieved the goal of defeating Bolshevism. However, it was one of the ways to continue the struggle. In the wake of the liberation struggle, a group of active youth led by Oleksandr Pokrovsky in Harbin in the 20s of the XX century. turned to the ideas of Italian fascism of Benito Mussolini. The backbone of this group was made up of cadets, young officers, who later created the Russian Fascist Organization, survived the split and reformed into the Russian Fascist Party (RFP) led by Konstantin Rodzaevsky, who drew on Japanese political circles.