The role of financial literacy in ensuring financial inclusion of the population

Abstract

У цій роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії з проблеми фінансової грамотності. Основною метою дослідження є виявлення ключових факторів і поведінкових моделей, притаманних управлінню особистими фінансами. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми недостатнього рівня фінансової грамотності різних верств населення свідчить про необхідність сприяння фінансовій освіті населення, особливо незахищених верств. Це стосується питань фінансової інклюзії, підвищення фінансової освіти та розвитку практичних навичок прийняття фінансових рішень. Актуальність вирішення даної наукової проблеми зумовлена швидким розвитком фінансових послуг. Дослідження проблем теоретичних основ фінансової грамотності в роботі здійснюється в такій логічній послідовності: аналіз публікацій, аналіз наявних баз даних, статистичний аналіз. Методичним інструментарієм дослідження була мова програмування Python, зокрема бібліотека моделі stats. Об’єктом дослідження є моделі поведінки з особистими фінансами. У статті наведено результати емпіричного статистичного аналізу, які показали, що різниця у фінансових рішеннях індивідів зумовлена віком, рівнем освіти, зайнятістю та рівнем сімейного доходу. Було виявлено, що такі фінансові рішення, як заощадження чи позичання, пов’язані з фінансовою грамотністю та впливають на фінансову впевненість. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що фінансова грамотність є фундаментальним фактором рівня фінансового добробуту та тісно корелює з моделями фінансової поведінки. Результати дослідження можуть бути корисними для подальших наукових розробок.

This work summarizes the arguments and counterarguments in the framework of the scientific debate on the issue of financial literacy. The main purpose of the research is to identify the key factors and behavioral patterns inherent in managing personal finances. Systematization of literary sources and approaches to solving the problem of insufficient level of financial literacy among different segments of the population indicates that it is necessary to promote financial education of the population, especially vulnerable segments. This concerns the issues of financial inclusion, improvement of financial education, and development of practical skills for making financial decisions. The urgency of solving this scientific problem is caused by the rapid development of financial services. The study of the problems of the theoretical foundations of financial literacy in the work is carried out in the following logical sequence: analysis of the publications, analysis of available databases, and statistical analysis. The methodological tools of the research were the Python programming language, in particular the stats model’s library. The object of the research is patterns of behavior with personal finances. The article presents the results of empirical statistical analysis, which showed that the difference in financial decisions of individuals is due to age, level of education, employment, and level of family income. Financial decisions such as saving or borrowing have been found to be related to financial literacy and influence financial confidence. The study empirically confirms and theoretically proves that financial literacy is a fundamental factor in the level of financial well-being and closely correlates with financial behavior patterns. The results of the research can be useful for further scientific developments.