Careers of Algerian Women Managers: The Psychological Drivers of Discrimination in Professional Careers

Abstract

Сьогодні закони, що регулюють алжирську економіку, стверджують рівність між чоловіками та жінками на ринку праці: жодне навчання, жодна професія та жодна відповідальна посада не є законодавчо закритими для жінок. Алжирське законодавство забороняє будь-яку дискримінацію при прийомі на роботу та розвитку кар'єри. Дисбаланс навіть вдалося змінити в одному важливому аспекті: жінки вступають до університету більше, ніж чоловіки, і досягають успіху. Однак вони становлять лише 19% (ONS, 2020) працездатного населення і все ще лише незначно присутні на відповідальних посадах у державному та приватному секторах. Однак цей прогресивний і постійний доступ жінок до так званих «чоловічих» бастіонів призвів до появи професійної категорії, а саме жінок-менеджерів. Причиною, яка змусила нас обрати цей об’єкт дослідження, є бажання зрозуміти та усвідомити професійний шлях цієї категорії жінок (керівників), спробувати через професійні та сімейні уявлення та сприйняття зрозуміти конструкцію ідентичності жінок, які займають керівні посади. . У цьому ракурсі доречним виявилося емпіричне дослідження, побудоване на якісному підході, засноване на напівдирективних інтерв’ю з 20 жінками-керівниками, які працюють у державній воєнізованій установі. Це дослідження мало на меті зрозуміти кар’єрний шлях через професійний досвід жінок-менеджерів, оскільки воно висвітлювало професійні траєкторії, що взаємодіють із сімейним життям та різними професійними ритмами з точки зору кар’єри. У більш загальному плані, як жінки-менеджери цієї установи формулюють своє приватне та професійне життя та розміщують їх в організаційному контексті. У цьому сенсі вивчення практик і соціальних репрезентацій жінок-керівників означає розуміння кодів, цінностей та ідеологій, які жіноча праця займає в алжирському суспільстві загалом і в цьому воєнізованому інституті.

Authors: Assia Guedjali, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2499-9985 Senior Researcher, Centre for Research in Applied Economics for Development, Algeria

Pages: 1-8

Language: English

DOI: https://doi.org/10.21272/bel.7(2).1-8.2023

Received: 20.03.2023

Accepted: 15.05.2023

Published: 30.06.2023

Download: Views: Downloads:

15 8 Abstract

Today, the texts governing the Algerian economy claim equality between men and women in the labour market: no training, no profession, and no position of responsibility is legally closed to women. Algerian law prohibits all discrimination in hiring and career development. The imbalance has even been reversed in one essential respect: women are entering the university field more than men and are more successful. However, they account for only 19% (ONS, 2020) of the working population and are still only marginally present in positions of responsibility in the public and private sectors. However, this progressive and constant access of women to so-called ‘male’ bastions has led to the emergence of a professional category, namely female managers. The reason that led us to choose this research object is the desire to understand and apprehend the professional pathway of this category of women (executives), to attempt, through professional and family representations and perceptions, to understand the identity construction of women occupying executive positions. In this perspective, empirical research built on a qualitative approach, based on semi-directive interviews with 20 women executives working in a public paramilitary institution, appeared relevant. This research aimed to understand the career path through the professional experiences of women managers insofar as it highlighted professional trajectories interacting with family life and different professional rhythms in terms of career. More generally, how women managers in this institution articulate their private and professional life and place them in an organisational context. In this sense, studying the practices and social representations of women managers means understanding the codes, values, and ideologies that women’s work occupies in Algerian society as a whole and this paramilitary institution.