Please use this identifier to cite or link to this item:
https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/92560
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | Податкова конкурентоспроможність країни в умовах тінізації економіки |
Other Titles |
Tax competitiveness of the country in the conditions of shadow economy |
Authors |
Mazurenko, Oleksii Volodymyrovych
|
ORCID |
http://orcid.org/0000-0001-5925-3692 |
Keywords |
податкова конкурентоспроможність тіньова економіка податкова система податкова мораль інституційне середовище корупція податкове навантаження тіньова зайнятість неформальне виробництво tax competitiveness shadow economy tax system tax morality institutional environment corruption tax burden shadow employment informal production |
Type | PhD Thesis |
Date of Issue | 2023 |
URI | https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/92560 |
Publisher | Сумський державний університет |
License | Copyright not evaluated |
Citation | Мазуренко О. В. Податкова конкурентоспроможність країни в умовах тінізації економіки : дис. ... д-ра філософії : 072. Суми, 2023. 229 с. |
Abstract |
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі
удосконалення теоретико-методичних засад формування податкової
конкурентоспроможності країни в умовах тінізації економіки.
Бібліометричний аналіз наукових публікацій з питань формування
податкової конкурентоспроможності країни за 1927-2022 роки, проведений за
допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10, засвідчив суттєве зростання
публікаційної активності протягом 2003-2005 років, що зумовлено підйомом в
економіці (зростанням обсягів промислового виробництва, експорту товарів та
послуг) та активізацією конкуренції на міжнародних ринках капіталу (в т.ч. і за
рахунок податкових механізмів додаткового залучення коштів) після
західноєвропейської кризи 2001-2003 рр. Переважна більшість видань, у яких
опубліковані наукові праці з релевантної тематики індексуються одночасно
двома базами даних та входять до першого квартиля. Результати структурного
аналізу публікацій засвідчую міжгалузевий характер досліджень. Крім
соціальних та економічних галузей знань, дані питання також досліджуються в
межах інших предметних областей. Так, за даними БД Web of Science питання
податкової конкурентоспроможності досліджувалися в межах наступних
предметних галузей: економіка (39% публікацій); фінанси бізнесу (6%);
екологічні науки (6%); політологія (5%); право (4%); містознавство (3%);
бізнес (3%); управління (3%); екологічні науки (2%); державне управління
(2%); регіональне містобудування (2%); міжнародні відносини (2%);
дослідження операцій (2%) та інші (21%)). Результати мережевої візуалізації цитувань статей з питань податкової конкурентоспроможності засвідчили
наявність п’яти кластерів, що узагальнюють наукові дослідження з даної
тематики.
Проведений за допомогою інструментарію Google Trends аналіз
користувацького інтересу до питань формування податкової
конкурентоспроможності країни протягом 2004-2022 років засвідчив, що
частота пошуку понять «податкова конкуренція» та «податкова
конкурентоспроможність» знаходиться на стабільно низькому рівні протягом
усього періоду дослідження.
Під податковою конкурентоспроможністю країни запропоновано
розуміти здатність податкової системи отримувати сталі конкурентні переваги
в процесі залучення зовнішніх та мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів,
що виступають об’єктом оподаткування, за рахунок встановлення
оптимального рівня податкового навантаження та диференціації фіскальних
інструментів з метою мінімізації обсягів тіньового ухилення від оподаткування,
максимізації темпів економічного зростання країни та формування
сприятливого середовища функціонування бізнесу.
Проведений ретроспективний аналіз тенденцій розвитку складових
формування податкової конкурентоспроможності країни, який дозволив
узагальнити особливості функціонування податкової системи України та
окремих країн світу. Результати аналізу драйверів формування податкової
конкурентоспроможності України засвідчили, що за достатньо невеликої
кількості податкових платежів тривалість підготовки податкової звітності та
сплати податків є однією із найвищих в світі; реалізація експортно-імпортних
операцій є трудомісткою та вартісною (вартість оформлення документів та
проходження митного контролю в Україні становить 192 та 162 дол. США
порівняно із відсутністю платежів в Польщі, Румунії, Хорватії, Угорщині);
загальний рівень податкового навантаження є одним із найвищих в світі, а
зміни, що вносяться до нормативних актів з питань оподаткування носять
неузгоджений та несистемних характер, поглиблюють невідповідність норм окремих нормативних актів між собою та в цілому не відповідають принципам
сталості та узгодженості.
Розроблено науково-методичний підхід, що базується на поєднанні
інструментів кореляційно-регресійного аналізу, методу Фішера, методу
мультиплікативної згортки, який дозволив оцінити рівень податкової
конкурентоспроможності країни як комплексний показник, що враховує
процесну, інституційну, морально-етичну та економічну складові. Розрахунки
рівня податкової конкурентоспроможності для 11 країн світу протягом 2011-
2021 рр. засвідчили, що серед країн Європейського Союзу найбільш
конкурентною є податкова система Естонії, Латвії, Литви, Хорватії, Фінляндії,
Чехії та Угорщини. В Україні дане значення є найнижчим за всю вибірку країн,
що зумовлено значною трудомісткістю процесів нарахування та сплати
податків, значно нижчим рівнем економічної свободи, фіскального здоров’я та
економічного розвитку країни в цілому.
Враховуючі розраховані значення рівня податкової
конкурентоспроможності країни, за допомогою ієрархічної та неієрархічної
(метод k-середніх) кластеризації було виділено 3 кластери країн, в межах яких,
на основі аналізу особливостей побудови податкової системи, порівняння
граничних та середніх значень було сформовано критерії ідентифікації країн конкурентів та тих, що мають спільні тенденції розвитку податкової системи.
До першого кластеру віднесено країни, податкова система яких
характеризується помірним навантаженням на платників податку, середніми
рівнями податкової моралі та фінансової грамотності населення, фіскального
здоров’я, податкової та економічної свободи. Да другого кластеру увійшли
країни, що мають дещо вищий рівень податкового навантаження на юридичних
осіб та помірне навантаження на фізичних осіб. До третього кластеру віднесено
країни зі значенням ставок податків вище середнього, середніми рівнями
фіскального здоров’я, податкової та економічної свободи, більш дорого
вартісними та трудомісткими процедурами адміністрування податків при
здійсненні експортно-імпортної діяльності. Це дозволить визначити найбільш ефективні механізми реформування податкової політики в Україні з точки зору
підвищення її привабливості як на міжнародній арені, так і серед представників
внутрішнього бізнес-середовища.
У роботі проведено аналіз основних тенденцій функціонування тіньового
сектору економіки, що дозволило поглибити теоретичні основи дослідження
впливу тінізації економіки на формування податкової конкурентоспроможності
країни. На основі виділення основних форм (еволюційність, невизначеність,
перманентність, структурність, дуальний характер, девіантність) та наслідків
прояву було виділено найбільш важливі операцій з тінізації доходів з точки
зору впливу на рівень податкової конкурентоспроможності країни –
неформальне виробництво, неформальна зайнятість, здійснення фірмами
діяльності без реєстрації. Це сформувало підґрунтя для розробки теоретико методологічного підходу до моделювання впливу тінізації економіки на
інтегральний рівень податкової конкурентоспроможності країни, що
комплексно поєднує застосування методів регресійного аналізу, тестів Шапіро Уілка, рангової кореляції Спірмена. У результаті побудовано одинадцять
економетричних моделей формалізації впливу індикаторів функціонування
тіньового сектору економіки на рівень податкової конкурентоспроможності
країни. Доведено, що найбільший вплив на рівень податкової
конкурентоспроможності аналізованих країн світу здійснює неформальна
зайнятість населення. Зростання рівня неформального виробництва призводить
до зниження рівня податкової конкурентоспроможності всіх аналізованих країн
з часовим лагом в 2 роки; при підвищенні рівня неформальної зайнятості
населення відбувається зниження рівня податкової конкурентоспроможності
України, Польщі, Словенії, Хорватії, Литви, Латвії та Естонії з часовим лагом в
1 рік, Словаччини, Чехії та Угрощини – з лагом в 2 роки; зміна частки фірм, які
конкурують з незареєстрованими або неформальними здійснює вплив на рівень
податкової конкурентоспроможності Хорватії з часовим лагом в 1 рік, для
решти країн – із часовим лагом в 2 роки. Ідентифікацію пріоритетних напрямків державної політики протидії
тінізації економіки та зростання податкової конкурентоспроможності країни
запропоновано здійснювати з урахуванням суб’єктивних факторів, що
визначають поведінку економічних суб’єктів та визначаються віковими,
психологічними, релігійними та іншими індивідуальним особливостями
сприйняття індивіда економічних та політичних процесів, що відбуваються в
країні. Розроблено методичний підхід до формалізації функціональних
залежностей між рівнями податкової моралі та податкової
конкурентоспроможності країни, що базується на поєднанні інструментів
дескриптивного аналізу рядів даних, аналітичного методу, економетричного
аналізу. Доведено наявність довгострокового одностороннього впливу
податкової моралі на рівні податкової конкурентоспроможності та тінізації
економіки.
Розроблено методологічний підхід до оцінювання Індексу якості
інституційного середовища як інтегрального показника, що узагальнює шість
вимірів державного управління: голос і підзвітність, політична стабільність і
відсутність насильства/тероризму, ефективність уряду, якість законодавства,
верховенство права, контроль корупції. За результатами розрахунку Індексу
якості інституційного середовища для 11 країн світу за 2011-2021 рр.
встановлено, що Естонія, Чехія, Литва та Словаччина мають найвищі значення
якості інституційного середовища, в той час як Україна має один із найгірших
показників. Середнє значення даного показника варіюється в межах від -0,9057
до 0,5709. Варіація Індексу якості інституційного середовища складає 0,5126,
що свідчить про низьку ефективність політики державного управління в
окремих країнах світу.
Через побудову системи структурних рівнянь проведено аналіз
когерентності зростання податкової конкурентоспроможності країни та
детінізації економіки під впливом інституційного середовища, здійснено
моделювання впливу індикаторів якості інституційного середовища на рівень
податкової конкурентоспроможності країни та одночасно на інші складові Індексу якості інституційного середовища. За результатами моделювання
встановлено, що найбільший вплив на якість інституційного середовища в
Україні здійснюють Індекс ефективності уряду та Індекс контролю корупції.
Підвищення якості інституційного середовища на 1 % в межах Індексу голосу і
підзвітності супроводжується підвищенням рівня податкової
конкурентоспроможності в Хорватії на 1,525%, Чехії – на 1,102%, Угорщині –
на 2,657, Польщі – на 1,072%. Одним із найбільш впливових індикаторів якості
інституційного середовища країни є Індекс ефективності уряду, зростання
якого на 1 пункт призведе до підвищення рівня податкової
конкурентоспроможності України на 5,174%, Чехії – на 4,651%, Литви – на
4,213%, Латвії – на 4,431%, Польщі – на 4,128%, Румунії – на 1,365%.
Під час визначення інструментів мінімізації негативного впливу тіньового
сектору на рівень податкової конкурентоспроможності країни розроблено
методичний інструментарій оцінювання рівня запровадження цифрових
технологій, що базується на врахуванні значень восьми міжнародних індексів:
Індекс цифрової економіки та суспільства, Індекс цифрової еволюції, Індекс
сприйняття цифровізації, Індекс розвитку інформаційно-комунікаційних
технологій, Глобальний інноваційний індекс; Індекс мережевої готовності,
Індекс цифровізації економіки, Індекс світової цифрової
конкурентоспроможності. Проведені розрахунки засвідчили, що в більшості
країн значення Індексу якості інституційного середовища у 2021 році
погіршилися порівняно із 2011 роком. Україна має найнижчі значення Індексу
якості інституційного середовища, що свідчить про потребу трансформації
існуючого інструментарію державного управління.
На основі побудови моделей з фіксованими або випадковими ефектами
розроблено науково-методичний підхід до формалізації залежності рівня
податкової конкурентоспроможності від рівня запровадження цифрових
технологій. Встановлено, що найбільший вплив на рівень податкової
конкурентоспроможності здійснюють Індекс цифрової економіки та
суспільства, Індекс цифрової еволюції, Глобальний інноваційний індекс та Індекс цифровізації економіки. Зростання Індексу цифрової економіки та
суспільства на 1 пункт призводить до підвищення рівня податкової
конкурентоспроможності України на 0,288%, Угорщини – на 0,324%,
Словаччини – на 0,212%, Латвії – на 0,238%, Румунії – на 0,243%, Угорщини на
0,273%. В той же час, індикатори цифровізації економіки практично не
впливають на рівень тінізації економіки. Так, зростання індексів цифровізації
економіки призводить до зниження рівня тінізації від 0,03 до 0,21%.
Найменший вплив на результуючий показник здійснюють Індекс світової
цифрової конкурентоспроможності (0,05-0,09%) та Індекс цифрової
еволюції (0,07-0,11%). The dissertation is devoted to solving the current scientific problem of improving the theoretical and methodological foundations of the formation of the country's tax competitiveness in the conditions of shadow economy. A bibliographic analysis of scientific publications on the formation of the country's tax competitiveness for 1927-2022, carried out using the VOSviewer v. 1.6.10, witnessed a significant increase in publishing activity during 2003-2005, which was due to the rise in the economy (increased volumes of industrial production, export of goods and services) and increased competition in international capital markets (including due to tax mechanisms of additional attracting funds) after the Western European crisis of 2001-2003. The vast majority of publications in which published scientific works on relevant topics are indexed by two databases and are included in the first quartile. The results of the structural analysis of the publications confirm the interdisciplinary nature of the research. In addition to social and economic fields of knowledge, these issues are also investigated within other subject areas. Thus, according to the Web of Science database, issues of tax competitiveness were studied within the following subject areas: economics (39% of publications); business finance (6%); environmental sciences (6%); political science (5%); law (4%); urban studies (3%); business (3%); management (3%); environmental sciences (2%); public administration (2%); regional urban planning (2%); international relations (2%); operations research (2%) and others (21%)). The results of network visualization of citations of articles on tax competitiveness proved the presence of five clusters summarizing scientific research on this topic. The analysis of user interest in issues of the formation of the country's tax competitiveness during 2004-2022 using the Google Trends toolkit showed that the frequency of searches for the terms "tax competition" and "tax competitiveness" is at a consistently low level throughout the analyzed period. The tax competitiveness of the country is proposed to be understood as the ability of the tax system to obtain permanent competitive advantages in the process of attracting external and mobilizing internal financial resources that are the object of taxation, due to the establishment of the optimal level of the tax burden and the differentiation of fiscal instruments in order to minimize the amount of shadow tax evasion, maximizing the rate of economic growth of the country and forming a favorable business environment. A retrospective analysis of the development trends of the components of the tax competitiveness of the country was conducted, which allowed to generalize the peculiarities of the functioning of the tax system of Ukraine and certain countries of the world. The results of the analysis of the drivers of the formation of tax competitiveness of Ukraine proved that for a sufficiently small number of tax payments, the duration of tax reporting and tax payment is one of the highest in the world; the implementation of export and import operations is time-consuming and expensive (the cost of preparing documents and passing customs control in Ukraine is 192 and 162 USD compared to the absence of payments in Poland, Romania, Croatia, Hungary); the general level of the tax burden is one of the highest in the world, and the changes made to regulatory acts on taxation are inconsistent and non-systematic in nature, deepen the inconsistency of the norms of individual regulatory acts and generally do not meet the principles of sustainability and coherence. A scientific-methodical approach based on a combination of tools of correlation-regression analysis, the Fisher method, and the multiplicative convolution method, which made it possible to assess the level of the country's tax competitiveness as a comprehensive indicator that takes into account process, institutional, moral-ethical and economic components was developed. Calculations of the level of tax competitiveness for 11 countries of the world during 2011-2021 showed that among the countries of the European Union, the tax systems of Estonia, Latvia, Lithuania, Croatia, Finland, the Czech Republic, and Hungary are the most competitive. In Ukraine, this value is the lowest among the entire sample of countries, which is due to the significant labor-intensiveness of tax calculation and payment processes, the significantly lower level of economic freedom, fiscal health, and economic development of the country. Considering the calculated values of the country's level of tax competitiveness, 3 clusters of countries were selected using hierarchical and non-hierarchical (k-means methods) clustering. Within them, based on the analysis of the features of the construction of the tax system, the comparison of marginal and average values, criteria for the identification of competing countries and those with common trends in the development of the tax system were formed. The first cluster includes countries whose tax system is characterized by a moderate burden on taxpayers, average levels of tax morale and financial literacy of the population, fiscal health, tax and economic freedom. The second cluster includes countries with a slightly higher level of tax burden on legal entities and a moderate burden on individuals. The third cluster includes countries with above-average tax rates, average levels of fiscal health, tax and economic freedom, more expensive and time-consuming tax administration procedures for export-import activities. This will make it possible to determine the most effective mechanisms for reforming tax policy in Ukraine from the point of view of increasing its attractiveness both at the international level and among representatives of the domestic business environment. The paper analyzes the main trends in the functioning of the shadow sector of the economy, which made it possible to deepen the theoretical foundations of the study of the impact of the shadow economy on the country's tax competitiveness. Based on the selection of the main forms (evolution, uncertainty, permanence, structurality, dual nature, deviance) and the consequences of the manifestation, the most important income shadowing operations from the point of view of impact on the level of tax competitiveness of the country - informal production, informal employment, activities carried out by firms without registration were selected. This formed the basis for the development of a theoretical and methodological approach to modeling the influence of the shadow economy on the integral level of the country's tax competitiveness, which comprehensively combines the application of regression analysis methods, Shapiro-Wilk tests, and Spearman's rank correlation. As a result, eleven econometric models of the formalization of the influence of indicators of the functioning of the shadow sector of the economy on the level of tax competitiveness of the country were built. It has been proven that informal employment of the population exerts the greatest influence on the level of tax competitiveness of the analyzed countries of the world. The increase in the level of informal production leads to a decrease in the level of tax competitiveness of all analyzed countries with a time lag of 2 years; when the level of informal employment of the population increases, the level of tax competitiveness of Ukraine, Poland, Slovenia, Croatia, Lithuania, Latvia and Estonia decreases with a time lag of 1 year, Slovakia, the Czech Republic and Hungary - with a lag of 2 years; a change in the share of firms that compete with unregistered or informal firms affects the level of tax competitiveness in Croatia with a time lag of 1 year, for the rest of the countries - with a time lag of 2 years. It is proposed to identify the priority directions of the state policy of countering the shadowing of the economy and increasing the tax competitiveness of the country taking into account the subjective factors that determine the behavior of economic subjects and are determined by age, psychological, religious and other individual characteristics of the individual's perception of the economic and political processes taking place in the country. A methodological approach to the formalization of functional dependencies between the levels of tax morality and tax competitiveness of the country, which is based on a combination of tools for descriptive analysis of data series, analytical methods, and econometric analysis has been developed. It has been proved that there is a long-term unilateral influence of tax morality on the level of tax competitiveness and shadowing of the economy. A methodological approach to the assessment of the Institutional Environment Quality Index as an integral indicator summarizing six dimensions of public administration: voice and accountability, political stability and absence of violence/terrorism, government effectiveness, quality of legislation, rule of law, control of corruption has been developed. According to the results of the calculation of the Index of the quality of the institutional environment for 11 countries of the world for 2011-2021, it was established that Estonia, the Czech Republic, Lithuania and Slovakia have the highest values of the quality of the institutional environment, while Ukraine has one of the worst indicators. The average value of this indicator varies from -0.9057 to 0.5709. The variation of the Index of the quality of the institutional environment is 0.5126, which indicates the low efficiency of public administration policy in some countries of the world. Through the construction of a system of structural equations, an analysis of the coherence of the growth of the country's tax competitiveness and the detinization of the economy under the influence of the institutional environment was carried out, the influence of indicators of the quality of the institutional environment on the level of the country's tax competitiveness and simultaneously on other components of the Index of the quality of the institutional environment was modeled. According to the simulation results, it was established that the Government Efficiency Index and the Corruption Control Index exert the greatest influence on the quality of the institutional environment in Ukraine. A 1% increase in the quality of the institutional environment within the Voice and Accountability Index is accompanied by an increase in the level of tax competitiveness in Croatia by 1.525%, the Czech Republic by 1.102%, Hungary by 2.657%, and Poland by 1.072%. One of the most influential indicators of the quality of the country’s institutional environment is the Government Efficiency Index, the increase of which by 1 point will lead to an increase in the level of tax competitiveness of Ukraine by 5.174%, the Czech Republic by 4.651%, Lithuania by 4.213%, Latvia by 4.431%, Poland by by 4.128%, Romania – by 1.365%. During the determination of tools for minimizing the negative impact of the shadow sector on the level of tax competitiveness of the country, a methodological toolkit for assessing the level of adoption of digital technologies, which is based on taking into account the values of eight international indices: Index of the digital economy and society, Index of digital evolution, Index of perception of digitalization, Index of development of information and of communication technologies, Global Innovation Index; Index of network readiness, Index of digitization of the economy, Index of global digital competitiveness was developed. The conducted calculations proved that in most countries the values of the Institutional Environment Quality Index in 2021 have worsened compared to 2011. Ukraine has the lowest values of the Institutional Environment Quality Index, which indicates the need to transform the existing public administration tools. Based on the construction of models with fixed or random effects, a scientific and methodical approach to the formalization of the dependence of the level of tax competitiveness on the level of introduction of digital technologies has been developed. It has been established that the Digital Economy and Society Index, Digital Evolution Index, Global Innovation Index, and Economy Digitalization Index exert the greatest influence on the level of tax competitiveness. An increase in the Digital Economy and Society Index by 1 point leads to an increase in the level of tax competitiveness of Ukraine by 0.288%, Hungary by 0.324%, Slovakia by 0.212%, Latvia by 0.238%, Romania by 0.243%, Hungary by 0.273%. At the same time, indicators of digitalization of the economy practically do not affect the level of shadowing of the economy. Thus, the growth of indices of digitization of the economy leads to a decrease in the level of shadowing from 0.03 to 0.21%. The World Digital Competitiveness Index (0.05-0.09%) and Digital Evolution Index (0.07-0.11%) have the least influence on the resulting indicator. |
Appears in Collections: |
Дисертації |
Views
Australia
1
China
1
Czechia
700127
Egypt
1435228601
Germany
402548877
Ghana
35197
Greece
1
Ireland
11
Netherlands
1
Switzerland
700125
Turkey
1
Ukraine
-397853342
United Kingdom
700106
United States
1428362299
Unknown Country
35192
Downloads
Austria
1
Belgium
-1424510090
Canada
50941525
China
-1424510075
Egypt
32
France
1
Georgia
1
Germany
12193292
Ghana
1
Greece
1
Iran
1
Italy
1
Latvia
1
Lithuania
1
Morocco
35189
Poland
6446705
Romania
1
Slovakia
1
Sweden
700122
Switzerland
1
Turkey
1
Ukraine
1435228603
United Kingdom
110761
United States
-1424510077
Unknown Country
772093693
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
dis_Mazurenko.pdf | 6.36 MB | Adobe PDF | -1995780307 |
dis_Mazurenko_Validation_Report.pdf | 54.63 kB | Adobe PDF | -1995780307 |
Recenzija_Semenog.pdf | 2.04 MB | Adobe PDF | -1995780307 |
Recenzija_Semenog_Validation_Report.pdf | 55.75 kB | Adobe PDF | -1995780307 |
Recenzija_Bukhtiarova.pdf | 1.92 MB | Adobe PDF | -1995780307 |
Recenzija_Bukhtiarova_Validation_Report.pdf | 56.37 kB | Adobe PDF | -1995780307 |
Відгук Демчишак Н Б.PDF | 9.78 MB | Adobe PDF | -1995780307 |
Відгук Демчишак Н Б_Validation_Report.pdf | 54.4 kB | Adobe PDF | -1995780307 |
Відгук Затонацька_Т_Г.pdf | 5.93 MB | Adobe PDF | -1995780307 |
Відгук Затонацька_Т_Г.pdf.p7s | 5.95 MB | Unknown | -1995780307 |
Відгук Затонацька_Т_Г_Validation_Report.pdf | 55.51 kB | Adobe PDF | -1995780307 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.