Особливості протидії корупції в закладах вищої освіти в умовах політики доброчесності

Abstract

Статтю присвячено кримінологічній характеристиці особливостей протидії корупції в закладах вищої освіти в умовах політики доброчесності. Одн очасно з тим, що право на освіту належить до фундаментальних, державане зобов’язана забезпечувати всім гро-мадянам право на вищу освіту. Незважаючи на це, більшість громадян України мають одну чи навіть кілька вищих освіт. Враховуючи популярність освітніх послуг, вони не-минуче пов’язанні з різними корупційними ризиками: починаючи з процесу зарахуван-ня до закладу вищої освіти і закінчуючи одержанням освітнього ступеня на всіх рівнях. Проаналізовано позиції вітчизняних і зарубіжних учених щодо сутності і значення ака-демічної доброчесності, закріпленогов законодавстві визначення поняття «академічна доброчесність», охарактеризовано законодавчо зафіксованіформи академічної добро-чесності, а саме: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, спису-вання, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення пере-шкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання, вплив у будь-якій формі. Доведено, що вони потребують корегування та уточнення, які варто зробити в окремому профільному законі. З’ясовано основні потенційні корупційні ризики у сфері вищої освіти. Зауважено, що ко-рупція взакладах вищої освіти характеризується високою латентністю через її вигід-ність обом сторонам. Вказано , що покладати відповідальність за корупційні дії виключ-но на працівників закладів освіти некоректно. Низька вмотивованість здобувачів освіти зумовлює пошук «альтернативних шляхів» для того, щоб одержати позитивну оцінку. Корупція уосвіті не завжди має грошову форму, частіше має характер переваг, пільг та послуг негрошового характеру. На основі аналізу чинного законодавства та основних корупційних ризиків у сфері дія-льності закладів вищої освіти запропоновано авторські заходи із запобігання корупції

Статья посвящена криминологической характеристике специфики противодействия коррупции в вузах в контексте политики неподкупности. В то же время право на образование является основным правом, поэтому государство не обязано обеспечивать право на высшее образование для всех граждан. Несмотря на это, большинство граждан Украины имеют одно или даже несколько высших учебных заведений. Учитывая популярность образовательных услуг, они неизбежно сопряжены с различными коррупционными рисками: начиная с процесса поступления в вуз и заканчивая получением образовательной степени на всех уровнях. Позиции отечественных и зарубежных ученых о сущности и значении академической интеграции -ты, проанализировано закрепленное в законодательстве определение «академической честности», а также охарактеризованы законодательно закрепленные формы академической честности, а именно: академический плагиат, самоплагиат, фабрикация, фальсификация, списывание, введение в заблуждение, взяточничество, необъективное оценивание, оказание помощи обучающимся при оценивании их результатов обучения либо создание препятствий, не предусмотренных условиями и (или) процедурами такого оценивания, а также воздействие в любой форме. Доказано, что они нуждаются в корректировке и уточнении, что должно быть сделано в отдельном специализированном законе. Выявлены основные потенциальные коррупционные риски в сфере высшего образования. Отмечено, что коррупция в высших учебных заведениях характеризуется высокой латентностью в связи с выгодой для обеих сторон. Отмечается некорректность возложения ответственности за коррупцию исключительно на работников образовательных учреждений. Низкая мотивация студентов приводит к поиску «альтернативных путей» получения положительной оценки. Коррупция в сфере образования не всегда имеет денежную форму, а чаще принимает форму льгот, привилегий и неденежных услуг. На основе анализа действующего законодательства и основных коррупционных рисков в сфере высших учебных заведений автором были предложены собственные меры по предупреждению коррупции.

The article is devoted to the criminological characteristics of the specifics of combating corrup-tion at higher education institutions in the context of the integrity policy. At the same time, the right to education is a fundamental right, therefore the State is not obliged to ensure the right to higher education for all citizens. Despite this, the majority of Ukrainian citizens have one or even several higher education degrees. Given the popularity of educational services, they are inevitably associated with various corruption risks: from the process of enrolment to a higher education institution and ending with obtaining an educational degree at all levels.Positions of domestic and foreign scholars on the essence and importanceof academic integri-ty, the definition of “academic integrity” enshrined in legislation have been analysed, and the legally enshrined forms of academic integrity have been characterised, namely: academic pla-giarism, self-plagiarism, fabrication, falsification, cheating, deception, bribery, biased assess-ment, providing assistance to students during the assessment of their learning outcomes or creating obstacles not provided for by the terms and/or procedures for such assessment, as well as impact in any form. It has been proved that they need to be adjusted and clarified, which should be done in a separate specialised law.The main potential corruption risks in higher education have been identified. It has been noted that corruption at higher education institutions is characterised by high latency due to its bene-fits for both parties. It has been noted that it is incorrect to impose responsibility for corruption exclusively on employees of educational institutions. Low motivation of students leads to the searc h for “alternative ways” to get a positive grade. Corruption in education does not always have a monetary form, but more often takes the form of benefits, privileges and non-monetary services.Based on the analysis of the current legislation and the main corruption risks in the field of higher education institutions, the author’s own measures to prevent corruption have been proposed.