A Study of the Link Between Individual’s Biographical Variables and Propensity for Entrepreneurial Leadership

Abstract

Після закінчення навчання випускники вищих навчальних закладів постають перед складним вибором: працювати в організації чи відкрити власну справу. Значну роль у процесі прийняття рішень відіграють особистісні якості особистості, а також наявність у вищому навчальному закладі ініціатив, спрямованих на виховання у студентів прагнення до власної підприємницької діяльності як альтернативи традиційній зайнятості. Метою цього дослідження є перевірка гіпотези про те, що схильність індивіда до підприємницького лідерства шляхом відкриття власного бізнесу залежить від його біографічних даних (віку, статі, академічного рівня, наукової сфери, раси та національності). Методичним інструментарієм дослідження є методи описового, кількісного та перехресного дослідження. Об’єктом дослідження є вибірка з 332 студентів університетів Південної Африки. Дослідження проводилось у такій логічній послідовності: на першому етапі за випадковою вибіркою було відібрано 332 респонденти − студенти вищого навчального закладу Південної Африки. За допомогою відповідей на запитання респонденти висловили своє ставлення до самостійної підприємницької діяльності. Обробку та аналіз даних проводили за допомогою програмного забезпечення SPSS з використанням засобів описової та логічної статистики. Результати емпіричних розрахунків доводять відсутність впливу статі, раси та підприємницьких намірів на схильність респондентів до власної підприємницької діяльності. В той самий час, спостерігається статистично значуща різниця у ставленні до підприємництва залежно від національності респондентів, їх віку та спеціальності навчання: респонденти віком до 24 років більш схильні до відкриття власної справи, порівняно з респондентами старше 35 років; Південноафриканці частіше починають власний бізнес, ніж зімбабвійці. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично обґрунтовує наявність численних проблем, що знижують схильність студентів до підприємницької діяльності як альтернативного варіанту кар’єрного розвитку. За результатами дослідження зроблено висновок, що започаткування власної справи випускниками потребує їх соціальної підтримки: уряд має змінити тактику та політику щодо розвитку підприємництва, і вищим навчальним закладам слід приділяти більше уваги заходам, спрямованим на заохочення студентів до відкриття власної справи. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для активізації розвитку підприємництва в країнах, що розвиваються, з точки зору розуміння мотивів та ставлення випускників вищих навчальних закладів до розвитку своєї кар’єри через здійснення самостійної підприємницької діяльності.

After graduation, graduates of higher education institutions are faced with a difficult choice: to work for an organisation or to open their own business. A significant role in the decision-making process is played by the personal qualities of the individual, as well as the presence of initiatives in the higher educational institution aimed at fostering among students the desire for their own entrepreneurial activity as an alternative to traditional employment. The purpose of this study is to test the hypothesis that an individual’s propensity for entrepreneurial leadership by starting his own business depends on his biographical data (age, gender, academic level, academic field, race, and nationality). The methodological tools of the research are methods of descriptive, quantitative, and cross-sectional research. The object of the study is a sample of 332 university students in South Africa. The research was carried out in the following logical sequence: at the first stage, 332 respondents − students of a higher educational institution in South Africa – were selected using a random sample. With the help of the answers to the questions, the respondents expressed their attitude towards independent entrepreneurial activity. Data processing and analysis were carried out using SPSS software using descriptive and logical statistics tools. The results of empirical calculations prove the lack of influence of gender, race and entrepreneurial intentions on respondents’ propensity to carry out their own entrepreneurial activities. At the same time, there is a statistically significant difference in the attitude to entrepreneurship depending on the nationality of the respondents, their age and specialty of study: respondents under the age of 24 are more inclined to start their own business, compared to respondents older than 35; South Africans are more likely to start their own business than Zimbabweans. The study empirically confirms and theoretically proves the presence of numerous problems that reduce students’ inclination to entrepreneurial activity as an alternative option for their career development. Based on the results of the research, it was concluded that starting their own business by graduates requires their social support: the government should change tactics and policies regarding the development of entrepreneurship, and higher educational institutions should pay more attention to measures aimed at encouraging students to open their own business. The results of the conducted research can be useful for activating the development of entrepreneurship in developing countries, from the point of view of understanding the motives and attitude of graduates of higher educational institutions to the development of their careers through the implementation of independent entrepreneurial activities.