Особливості застосування технології «перевернутого класу» у вищій медичній освіті США

Abstract

На основі аналізу педагогічної та методичної літератури американських науковців досліджено сутність поняття «перевернутий клас»; визначено особливості застосування технології «перевернутого класу» у вищій медичній освіті США. На основі аналізу поняття обґрунтовано доцільність включення «перевернутих класів» до курикулумів медичних ЗВО України. Окреслено чотири основні етапи впровадження «перевернутого класу» в освітній процес медичного вишу: застосування зворотної структури організації навчання, створення можливостей для самостійної підготовки поза межами аудиторії, розроблення формативного та діагностичного оцінювання для визначення прогалин у навчанні, використання активних стратегій навчання. Виявлено, що успішність «перевернутого класу» залежить від багатьох чинників, а саме: ретельного підбору дидактичного матеріалу, створення цікавого відео контенту, зміни ролі викладача, який перетворюється з «носія знань» на фасилітатора для організації групової дискусії. Виявлено проблеми залучення студентів до вивчення матеріалів по підготовці до заняття. Наголошується, що для успішного «перевернутого класу» студенти потребують удосконалення таких навичок:1) критичне мислення, проблемне навчання і мислення вищого порядку; 2) участь студентів, залучення та мотивація; 3) здатність працювати в команді 4) максимізація персоналізованого, індивідуального та диференційованого навчання; 5) здатність функціонувати у студентоорієнтованому навчальному середовищі. Представлено рекомендації американських дослідників щодо організації успішного «перевернутого класу» для студентів-медиків. Досліджено доцільність застосовування «перевернутих онлайн-занять» з використанням різних платформ, сервісів або додатків для відео конференцій та розглянуто етапи проведення «перевернутого онлайн-заняття».

On the basis of the analysis of pedagogical and methodical literature of American scientists the essence of the concept of “flipped classroom” is studied; the peculiarities of application of “flipped classroom” in higher medical education of the USA are highlighted. On the basis of analysis of the concept the appropriateness of including of the “flipped classroom” in the curricula of the higher medical educational institutions in Ukraine is reasoned. Four main steps for implementing a “flipped classroom” in the educational process of a higher medical educational institution are outlined: using a backward instructional design, creating opportunities for independent extracurricular reading, developing formative and diagnostic assessments to determine learning gaps, using active learning strategies. It is revealed that the success of the “flipped classroom” depends on many factors: careful selection of teaching material, creating engaging video content, changing the role of an instructor to “facilitator” rather than “expert of knowledge” to organize a group discussion. The problems of engaging students to reading pre-class assignments are revealed. It is emphasized that for a successful "flipped classroom" students need to improve the following skills: 1) critical thinking, problem-based learning and higher thinking; 2) students’ participation, engagement and motivation; 3) team working skills; 4) maximizing personalized, individual and differentiated learning; 5) ability to function in a student-oriented learning environment. The recommendations of American researchers on organization of successful "flipped classrooms" for medical students are presented. The expediency of use of “online flipped classes” applying various platforms, online services and video conferencing apps are studied and the phases of “online flipped classes” are considered.