Ефективність лімфотропної і парентеральної антибактеріальної терапії у хворих із гострим панкреатитом

Abstract

Мета. Порівняти в умовах клініки результати застосування при гострому панкреатиті лімфотропної антибактеріальної терапії і стандартної методики парентерального введення антибіотиків. Матеріали і методи. Вивчено клінічні дані, значення лейкоцитарного і гематологічного індексів інтоксикації та деякі інші показники імунітету на тлі лімфотропної і стандартної антибактеріальної терапії. З огляду на це хворі були розподілені на дві групи. Хворим основної групи антибіотики вводили лімфотропно, хворим контрольної групи – стандартно. Результати. У хворих основної групи больовий синдром, нудота і блювання регресували протягом 2 діб лікування. Протягом 5 діб лікування зникали ознаки інтоксикації. У пацієнтів, госпіталізованих у 1–шу добу маніфестації гострого панкреатиту, значення лейкоцитарного індексу інтоксикації після 5 днів лімфотропної антибактеріальної терапії був на рівні відповідного показника практично здорових людей, кількість CD3 і CD4 статистично значущо зростала, розміри запально зміненої підшлункової залози зменшувалися. Висновки. Лімфотропне введення антибіотиків і протизапальних засобів сприяє гальмуванню запального процесу в підшлунковій залозі. На тлі зворотного розвитку запалення швидше покращуються клінічна симптоматика гострого панкреатиту, показники загальних маркерів запального процесу та клітинного імунного захисту. Отримані дані свідчать про перевагу лімфотропної антибактеріальної терапії над стандартною (парентеральною) при лікуванні гострого панкреатиту.

Objective.To compare clinical results of application of lymphotropic antibacterial therapy (LATH) versus standard method of parenteral administration of antibiotics in patients, suffering an acute pancreatitis. Materials and methods. Clinical data, the values of the leucocyte and hematological intoxication indices, and some other indices of immunity, occurring on background of lymphotropic and standard antibacterial therapy, were studied. The patients were distributed into two groups: Group I (the main) – to whom lymphotropic antibioticotherapy was conducted, and Group II (a control one) – to whom a standard antibioticotherapy was applied. Results. In patients of the main group the pain syndrome, belching and regurgitation have had regressed during 2 days of treatment. During 5 days of treatment the intoxication signs have been eliminated. In the patients, admitted to hospital in the first day of an acute pancreatitis manifestation, the values of the intoxication leucocytes index after 5 days of the LATH conduction were on the level of corresponding index of practically healthy people, the CD3 and CD4 quantity raised statistically significantly, and the dimensions of the inflammatory changed pancreatic gland reduced. Conclusions. Lymphotropic injection of antibiotics and anti–inflammatory medicines promotes inhibition of inflammatory process in pancreatic gland. On background of adverse development of inflammation, a more rapid improvement of clinical symptoms of an acute pancreatitis, as well as in the indices of the common markers of inflammatory process and cellular immune defense, are observed. The data obtained witness the advantage of LATH over a standard (parenteral) one in the treatment of an acute pancreatitis.