Олександр Бучинський-Яскольд – педагог і поет другої половини XVII ст.

Abstract

У статті вперше подаєтьсяхарактеристика життя і творчості поета Олександра Бучинського-Яскольда, який належав до чернігівської літературної школи другої половини XVII ст., на чолі якої стояв архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Лазар Баранович. Особлива увага звернена на поему «Чигирин...», яка була присвячена гетьману Івану Самойловичу і в якій поет зумів багатогранно висвітлити один із історичних епізодів боротьби козацьких військ проти турецьких, які намагалися захопити столицю Правобережної України місто Чигирин. Поема насичена яскравими епізодами, що свідчать про мужність козаків, їх військову звитяжність. Історична точність зображуваних подій у поемі зацікавила історика XVII-XVIIІ ст. Самійла Величка, який у своєму «Літописі» використовує у своїй розповіді про події першого походу османської турецької армії разом з кримськими татарами проти козацьких військ, які охороняли Чигирин, текст поеми Олександра Бучинського-Яскольда. Об’єднання двох текстів в «Літописі» дало можливість С.Величку більш ґрунтовно і точно відобразити історичні події.

The author characterizes life and creative work of Oleksandr Buchynskyi-Yaskold, who belonged to Chernihiv literature school of the 2ndhalf of the 17thc., headed by Lazar Baranovych, the archbishop of Chernihiv and Novhorod-Siverskyi. Special attention is drawn to the poem “Chyhyryn”, dedicated to hetman Ivan Samoilovych, in which the poet vividly described a historic episode of the fight of cossacks against Turkish forces, who tried to capture the capital of Right-Bank Ukraine, Chyhyryn. The poem is filled with examples of cossacks’ bravery, their military spirit. The historic exactness of described events impressed Samiilo Velychko, a historian of the 17th-18thc., who in his “Chronicle” uses the text of Oleksandr Buchynskyi-Yaskold’s poem in his narrative about the first march of Ottoman Turkish army with Crimean Tatars against Cossacks, who defended Chyhyryn, The combination of two texts in “Chronicle” contributed to more fundamental and exact representation of historical events.