Організаційно-економічні засади розвитку системи освіти дорослих

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення науково-методичних підходів та практичного інструментарію організаційно-економічного забезпечення та регулювання розвитку системи освіти дорослих. Теоретичне дослідження організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих дозволило систематизувати її понятійно-категоріальний апарат, що передбачає розмежування ключових понять «освіта», «навчання», «дорослі» в системі соціально-економічних відносин. Освіту дорослих визначено як процес, який передбачає всебічний розвиток людини, що вважається дорослою у суспільстві, до якого вона належить, за допомогою навчання та нового досвіду для доповнення існуючих або формування нових знань, практичних та особистісних навиків та умінь. Визначено, що на неї покладено важливі не лише соціальні (підвищення кваліфікації, соціалізація та розвиток особистості), а й економічні (зменшення безробіття та соціальної нерівності, стимулювання інновацій та розвитку) функції. Розвиваючись в сучасних умовах для освіти дорослих характерними є такі тенденції як широке використання онлайн-форматів та дистанційних курсів, акцент на оцінці компетентностей та здобутті навичок для майбутньої роботи, підсилення ідеєю постійного навчання протягом усього життя, важливість соціальної інтеграції та включення. На основі проведеного аналізу організаційного забезпечення функціонування систем освіти дорослих в різних країнах світу було встановлено, що існуючі моделі не є ідентичними, і вони різняться залежно від соціокультурних, економічних, історичних та політичних умов кожної країни. Моделі освіти дорослих у Європі визначаються не лише економічними потребами, зокрема щодо досягнення високих стандартів зайнятості та освіти для населення, але й глобальними Цілями сталого розвитку. Виявлено, що розвиток освіти дорослих стає ключовим фактором у формуванні та модернізації відповідних стратегій розвитку в провідних країнах Європи, зокрема шляхом кореляційно- регресійного аналізу підтверджено, що при зміні рівня середньої заробітної плати в країнах Європи на 1$, відсоток залучених дорослих до навчання зростатиме на 0,004%. Більш широкого розгляду набули теоретичні засади обґрунтування структурно-функціональних взаємозв’язків системи освіти дорослих з конкурентоспроможністю економіки та Цілями сталого розвитку, що було здійснено з використанням комплексних методів бібліометричного аналізу за допомогою інструментарію наукометричної бази даних Scopus та програмного забезпечення VOSviewer. Це дозволило визначити основні тренди у кроссекторних наукових дослідженнях та простежити зміни у зацікавленості до освіти дорослих у хронологічному вимірі. Авторкою встановлено основні географічні центри наукових досліджень, що зосереджені в Америці, Об‘єднаному Королівстві Великобританії, Канаді та Швеції, та провідні дослідницькі організації (університет Стокгольму, університет соціальних досліджень Стокгольму, університет Умео), між якими налагоджені розгалужені мережі співавторства. Серед представників наукового співтовариства, праці яких присвячені економічному забезпеченню розвитку системи освіти дорослих, визнаними є праці таких науковців як Штенберг А., Вестерланд О., Ксолл К. Дана робота наочно висвітлює стратегічну важливість інвестицій у сферу освіти дорослих, розглядаючи їх як ключовий фактор розвитку персоналу. Підкреслено, що вони не тільки позитивно впливають на підвищення кваліфікації і розвитку працівників, а й є ефективним засобом адаптації людських ресурсів до змінних умов бізнес-середовища. Вагомість інвестицій в освіту дорослих підтверджується і результатами ретроспективного та структурного аналізу. За експертними оцінками, у 2023 році світові витрати на навчання на робочому місці досягнуть 380 млн дол. США у порівнянні з 244 млн дол. США у 2009 році. В середньому по світу за 2008-2021 роки на професійне навчання одного співробітника на робочому місці компанії виділяють близько 1,308 дол. США, при чому більше 65% даних витрат припадають на внутрішні сервіси компаній. Щодо ринку корпоративного електронного навчання, то прогнозується його двократне зростання до рівня 44 млн дол. США у 2028 році порівняно з 2021 роком. Авторкою висунуто та емпірично підтверджено за допомогою кореляційного, лінійного регресійного аналізів та ряду непараметричних тестів існування системних взаємозв’язків у ланцюзі «попит на освіту дорослих – конкурентоспроможність країни – добробут населення» на прикладі країн Європи. Зокрема виявлено численні позитивні й тісні залежності між часткою осіб віком 18-64 роки, які залучені до навчання з субіндексами глобального індексу конкурентоспроможності: інноваційним потенціалом, розвиненістю фінансових ринків, рівнем навичок та розвиненістю інститутів. Доведено, що зміна попиту на освіту дорослих на 1% призведе до більш відчутного збільшення глобального індексу конкурентоспроможності для країн з високим рівнем ВВП на душу населення ( на 0.004 од. з коефіцієнтом детермінації 0,92), ніж з низьким (на 0.007 од з коефіцієнтом детермінації 0,35). Це аргументує необхідність врахування показників розвитку системи освіти дорослих при створенні методології оцінки конкурентоспроможності країн. Враховуючи результати проведеного аналізу, здійснено кластеризацію країн Європи на основі поєднання ієрархічного метода Ворда та неієрархічного k-середніх за найбільш релевантними детермінантами забезпечення конкурентоспроможності та попитом на освіту дорослих. В основу процедури покладено п’ять індикаторів (інститути, навички, розвиток бізнесу та інноваційний потенціал, попит на освіту дорослих), відібраних за методом головних компонент як каталізаторів конкурентоспроможності національної економіки та системи освіти дорослих в країнах Європи. У результаті виділено динамічну траєкторію змін європейських країн між п’ятьма основними кластерами за 2012-2021 роки. Заслуговує на окрему увагу перший кластер, який визнано найбільш стабільним, постійними членами якого були Австрія, Бельгія, Ірландія, Люксембург, Німеччина, Франція, що характеризуються високим рівнем економічного розвитку та тривалим досвідом у розвитку системи освіти дорослих. Саме вони визнані практичним орієнтиром для України, що належала до п’ятого кластеру разом з іншими країнами, що розвиваються, в контексті використання досвіду та успішних практик становлення та розвитку організаційно-економічних засад функціонування системи освіти дорослих. Розроблено методологічний підхід обґрунтування детермінант впливу на споживчий вибір економічних агентів на ринку освітніх послуг, що базується на основі лабораторного експерименту, заснованого на положеннях поведінкової теорії. Реакції відібраних учасників серед студентів та викладачів Сумського державного університету як типових економічних агентів ринку освітніх послуг для дорослих досліджували за допомогою нейрокогнітивних технологій відслідковування зорових та шкірно-гальванічних реакцій. Отримані результати стали основою для формалізації матриці параметрів щодо формування патернів навчального онлайн-контенту у бізнес-освіті дорослих, у тому числі щодо більш ефективного використання аудіовізуального та графічного дизайну, що може бути використано як стимул попиту на освітні послуги. Доведено, що наразі сектор освіти дорослих переживає споживацький бум завдяки численним можливостям, які відкриває Інтернет та сучасні технології. У зв’язку із цим, освітній маркетинг стає новим напрямом діяльності, що призвело до появи маркетингових агентств, при чому деякі з них займаються суто просуванням освіти та створенням професійних освітніх брендів. Встановлено, що найбільш ефективними маркетинговими каналами розподілу на сьогоднішній день через Інтернет є соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та мобільні додатки, а через іммерсивний маркетинг – технології 3D, AR та VR, що допомагають забезпечити навчання через досвід та відчуття, що підвищує мотивацію споживача освітніх послуг. На основі моделі «принципал – агент» авторкою запропоновано трансформаційні механізми організаційно-економічної взаємодії органів місцевої влади та провайдерів освіти дорослих, що передбачають перерозподіл їх функцій, повноважень і відповідальності щодо використання та контролю бюджетних коштів, що виділяються на забезпечення розвитку системи освіти дорослих. Очікується, що провайдери освіти дорослих всіх форм власності та організаційно-економічних форм господарювання зможуть отримувати кошти на фінансування своєї діяльності (реалізації освітніх програм та інших заходів щодо освіти дорослих) на конкурсній основі. Обґрунтовано, що органи місцевого самоврядування мають стати агентами, які не безпосередньо фінансують заклади освіти дорослих, а контролюють ефективність використання наданих на конкурсній основі бюджетних фінансових ресурсів для освіти дорослих, що дозволить диверсифікувати ресурсний кошик для надання освітніх послуг для дорослих та знизити навантаження на місцеві бюджети.

The dissertation is devoted to solving the current scientific problem of improving scientific and methodological approaches and practical tools for organizational and economic support and regulation of the adult education system development. The theoretical study of the organizational and economic foundations of the functioning of the adult education system made it possible to systematize its conceptual and categorical apparatus, which ensures the demarcation of the key concepts «education», «learning», «adults» in the system of socio-economic relations. Adult education is defined as a process that ensures the comprehensive development of an adult in the society to which he\she belongs, through training and new experience to supplement existing or form new knowledge, practical and personal skills and abilities. It was determined that it is entrusted with important not only social (qualification improvement, socialization and personality development), but also economic (reduction of unemployment and social inequality, stimulation of innovation and development) functions. Developing in modern conditions, adult education is characterized by such trends as the widespread use of online formats and distance courses, an emphasis on the assessment of competencies and the acquisition of skills for future work, the strengthened idea of lifelong learning, the importance of social integration and inclusion. Based on the analysis of the organizational support for the functioning of the adult education system in different countries of the world, it was established that the existing models are not identical, and they differ depending on the socio-cultural, economic, historical and political conditions of each country. Models of adult education in Europe are applied not only by economic needs, in particular to achieve high standards of employment and education for the population, but also by Sustainable Development Goals. It was found that the development of adult education becomes a key factor in the formation and modernization of relevant development strategies in the leading European countries, in particular, with the help of correlation and regression analysis, it was confirmed that when the level of the average wage in European countries changes by $1, the percentage of educated adults increases by growth of 0.004%. The theoretical foundations of the substantiation of the structural and functional interrelationships of the adult education system with the competitiveness of the economy and the Sustainable Development Goals, which was carried out using complex methods of bibliometric analysis with the help of the tools of the scientometric database Scopus and the VOSviewer software, received a wider consideration. This made it possible to apply the main trends in cross-sectoral scientific research and trace changes in interests in adult education in a chronological dimension. The author has established the main geographical centers of scientific research, concentrated in America, The United Kingdom of Great Britain, Canada and Sweden, and leading research organizations (Stockholm University, Stockholm University of Social Research, Umeå University), between which extensive networks of co-authorship have been established.Among the scientific community whose works are devoted to the economic support of the development of the adult education system A. Stenberg, O. Westerland, C. Ksoll deserve attention. This work clearly highlights the strategic significance of investments in the field of adult education, considering them as a key factor in personnel development. It is emphasized that they not only have a positive effect on improving the qualifications and development of employees, but are an effective means of adapting human resources to the changed conditions of the business environment. The importance of investments in adult education is also confirmed by the results of dynamic and structural analysis. According to expert estimates, in 2023 the global costs of training at the workplace will reach 380 million dollars in comparison with 244 million dollars in 2009. On average, around the world for the years 2008-2021, about 1,308 dollars are allocated for the professional training of one employee at the workplace. USA, with more than 65% of these costs falling on internal services of companies. As for the corporate e-learning market, it is predicted to grow twofold to the level of 44 million dollars in 2028 compared to 2021. The author put forward and empirically confirmed with the help of correlation, linear regression analyzes and a number of non-parametric tests the existence of systemic interrelationships in the chain «demand for adult education - competitiveness of the country - well-being of the population» using the example of European countries. In particular, numerous positive and close dependencies between the share of people aged 18-64 who are involved in education with the sub-indices of The Global Competitiveness Index: innovative potential, development of financial markets, level of skills and development of institutions were revealed. It is proved that a change in the demand for adult education by 1% will lead to a more significant increase in The Global Competitiveness Index for countries with a high level of GDP per capita (by 0.004 units with a coefficient of determination of 0.92) than with low ones (by 0.007 units with a coefficient of determination 0.35). This argues for the need to take into account indicators of the development of the adult education system when creating a methodology for assessing the competitiveness of countries. Taking into account the results of the analysis, clustering of European countries was carried out based on a combination of the hierarchical Ward method and non hierarchical k-means according to the most relevant determinants of ensuring competitiveness and demand for adult education. The procedure is based on five indicators (institutions, skills, business development and innovation potential, demand for adult education), selected according to the principal component method as catalysts for the competitiveness of the national economy and the adult education system in European countries. As a result, the dynamic trajectory of changes of European countries between the five main clusters for 2012-2021 was highlighted. The first cluster, recognized as the most stable, whose permanent members were Austria, Belgium, Ireland, Luxembourg, Germany, and France, which are characterized by a high level of economic development and long-term experience in the development of the adult education system, deserves special attention. They are recognized as a practical guide for Ukraine, which belonged to the fifth cluster together with other developing countries, in the context of using experience and successful practices in the formation and development of the organizational and economic foundations of the adult education system functioning. The methodological approach of substantiating the determinants of influence on the consumer choice of economic agents in the market of educational services has been developed, which took place on the basis of a laboratory experiment based on the provisions of behavioral theory. The reactions of selected participants among students and teachers of Sumy State University as typical economic agents of the market of educational services for adults were studied using neurocognitive technologies of tracking visual and skin-galvanic reactions. The obtained results became the basis for the formalization of the matrix of parameters regarding the formation of patterns of online educational content in adult business education, including the more effective use of audiovisual and graphic design, which can be used as a stimulus for the demand for educational services. It has been proven that the adult education sector is currently experiencing a consumer boom thanks to the many opportunities that the Internet and modern technologies open up. In this regard, educational marketing is becoming a new field of activity, which has led to the emergence of marketing agencies, while some of them are exclusively engaged in the promotion of education and the creation of professional educational brands. It has been found that the most effective distribution marketing channels today are social media, e-mail, messengers and mobile applications through the Internet, and through immersive marketing, 3D, AR and VR technologies help provide experiential and sensory learning that increases consumer motivation for educational services. Based on the «principal-agent» model, the author proposed transformational mechanisms of organizational and economic interaction between local authorities and adult education providers, which involve the redistribution of their functions, powers and responsibilities regarding the use and control of budget funds allocated to ensure the development of the adult education system. It is expected that adult education providers of all forms of ownership and organizational and economic forms of management will be able to receive funds for financing their activities (implementation of educational programs and other activities related to adult education) on a competitive basis. It is substantiated that local self-government bodies should become agents that do not finance adult education institutions, but control the effectiveness of the use of budgetary financial resources provided on a competitive basis for adult education, which will allow diversifying the resource basket for providing educational services for adults and reducing the burden on local budgets.