Децентралізація публічної влади: особливості реалізації в державах із різними формами державного устрою

Abstract

У статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, концентруючи свою увагу на особливостях децентралізації у європейських державах з різними формами державного устрою. Особливу увагу дослідник приділяє аналізу та різнобічним оцінкам процесів децентралізації сучасними європейськими вченими. Щодо децентралізації в Іспанії, то ця унітарна держава з високим ступенем регіоналізації визначається як квазіфедерація з широкими компетенціями регіонів. Як приклад асиметричної квазіфедерації автор розглядає Великобританію, де децентралізація базувалась на деконцентрації центральних повноважень. Зроблено висновок, що традиційна британська система зазнала децентралізації шляхом деволюції. Особливу увагу автор приділяє вивченню особливостей децентралізації у федеративних державах, які трактує як окрему, самостійну модель децентралізації. У країнах із федеративним устроєм суб’єкти федерації мають широкі повноваження і виконують завдання регіонального розвитку, тоді як центральний уряд має обмежені повноваження в цій галузі. Окремим типом децентралізації влади автор вважає федеративну модель зі спільною компетенцією держави та місцевого самоврядування (Німеччина, Австрія, Бельгія). Автор зазначає, що компетенції органів місцевого самоврядування залежать від розміру країни, системи місцевого самоврядування та загальної моделі регіонального розвитку. У статті зроблено висновок, що відмінності в організації публічної влади у централізованій, децентралізованій та федеративній системі зберігаються, але можна спостерігати кілька трансформацій моделей децентралізації публічної влади за останні десятиліття. Основними тенденціями децентралізації є: посилення компетенції органів місцевого самоврядування з кінця ХХ ст. до нашого часу; отримання органами місцевого самоврядування другого рівня компетенцій у галузі регіонального планування; перетворення колишніх центральних органів на міжмуніципальні.

In the article the author continues to study the problem of decentralization of public power, focusing on the features of decentralization in European countries with different forms of government. The researcher pays special attention to the analysis and various assessments of decentralization processes by modern European scientists. As for decentralization in Spain, this unitary state with a high degree of regionalization is defined as a quasi-federation with broad regional competencies. As an example of an asymmetric quasi-federation, the author considers Great Britain, where decentralization was based on the deconcentration of central powers. It is concluded that the traditional British system has undergone decentralization through devolution. The author pays special attention to the study of the peculiarities of decentralization in the federal states, which he interprets as a separate, independent model of decentralization. In countries with a federal system, the subjects of the federation have broad powers and perform regional development tasks, while the central government has limited powers in this area. The author considers the federal model with the joint competence of the state and local self-government (Germany, Austria, Belgium) to be a separate type of decentralization of power. The author notes that the competencies of local governments depend on the size of the country, the system of local government and the overall model of regional development. The article concludes that differences in the organization of public power in the centralized, decentralized and federal system persist, but we can observe several transformations of models of decentralization of public power in recent decades. The main trends of decentralization are: strengthening the competence of local governments since the end of the twentieth century. to our time; acquisition by local governments of the second level of competencies in the field of regional planning; transformation of former central bodies into inter-municipal ones.