Адміністративно-правові засади здійснення фінансового моніторингу в Україні

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячено комплексному дослідженню законодавчих і теоретичних адміністративно-правових засад провадження фінансового моніторингу. У роботі надано вдосконалене поняття «фінансовий моніторинг», надано авторське визначення понять «міжвідомча взаємодія суб’єктів фінансового моніторингу», «принципи фінансового моніторингу», «функції фінансового моніторингу», «методи фінансового моніторингу» та «інформаційне забезпечення фінансового моніторингу». Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері провадження фінансового моніторингу. Предметом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові засади провадження фінансового моніторингу. Дисертація містить наукові положення й результати, отримані під час проведення наукового дослідження, що виконують актуальне завдання щодо комплексного вивчення й розкриття адміністративно-правових засад провадження фінансового моніторингу. Висвітлено генезу становлення й розвитку інституту фінансового моніторингу в Україні. Наголошено на активній ролі України на шляху до створення ефективної й дієвої системи, інституту фінансового моніторингу, який сформувався під впливом змін у світовій фінансовій системі, міжнародних зобов’язань і внутрішніх потреб країни в боротьбі зі злочинністю та корупцією. Проаналізовано положення доктринальних джерел щодо правових засад провадження фінансового моніторингу. Це дозволило комплексно вивчити та проаналізувати найбільш суттєві та значущі праці з обраної тематики, що є теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження; дозволило уникнути дублювання вже вивчених питань і зосередити увагу на нових або недостатньою мірою досліджених аспектах із метою формулювання власної позиції. З урахуванням того, що методологічні засади є базисом для будь-якого наукового й дослідницького проєкту, за допомогою яких забезпечується якісний внесок у розвиток знань у різних галузях, наголошено на важливості вибору правильної методології. Методологія визначає принципи, за якими проводяться наукові дослідження, а також виокремлює методи та підходи, що використовуються для отримання знань і розв’язання проблем. Виокремлено та проаналізовано базисні методологічні принципи. Наголошено на складності класифікації методів наукового дослідження через плюралізм поглядів щодо критеріїв класифікації. Визначено категорії методів наукового пізнання, використані під час проведення дослідження фінансового моніторингу. Узагальнено, систематизовано і проаналізовано наявні позиції представників наукової спільноти щодо категорії «фінансовий моніторинг», запропоновано авторське визначення. Виокремлено основні структурні елементи фінансового моніторингу: основні засади (принципи) фінансового моніторингу; основні цілі фінансового моніторингу; предмет фінансового моніторингу; об’єкти фінансового моніторингу; суб’єкти фінансового моніторингу як основні засади, що визначають підходи та методологію до виявлення, аналізу та контролю фінансових операцій із метою виявлення та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення й інших фінансових злочинів. Розглянуто функції фінансового моніторингу як конкретні своєрідні напрями його застосування під час виконання різних функціональних завдань і методи фінансового моніторингу як сукупність структурованих і систематизованих прийомів та засобів (інструментарію), що використовуються для збирання, аналізування та оброблення масиву інформаційних даних із метою запобігання та протидії фінансовій злочинності (легалізації злочинних доходів (зокрема й за допомогою віртуальних активів; корупційних діянь тощо)), фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Розкрито сутність інформаційного забезпечення системи фінансового як системи фінансового моніторингу як систему процесів, ресурсів і технологій, що забезпечує збирання, оброблення, аналізування та подання інформації, необхідної для виявлення та відстеження незаконної фінансової діяльності, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також ідентифікації фінансових ризиків і забезпечення дотримання відповідних нормативних вимог і законодавства. Виділено основні складові інформаційного забезпечення системи фінансового моніторингу. Досліджено питання державного регулювання фінансового моніторингу, що є всебічним і складається з різноманітних компонентів. Основними методами регулювання є правові засоби, що містять у собі різні форми та методи управління. Вплив усього цього комплексу регуляторів сприяє формуванню управлінсько-правового середовища, у межах якого суб’єкти державного управління діють на основі чітко визначених законодавчих меж. Наголошено, що державне регулювання є комплексним і ґрунтується на міжнародних стандартах і вимогах Європейського співтовариства. Визначено, що, незважаючи на той факт, що законодавча база, яка регулює провадження фінансового моніторингу в Україні, перебуває ще в процесі становлення, вона є доволі ґрунтовною і враховує більшою мірою основні положення міжнародних стандартів. Обґрунтовано, що вітчизняну законодавчу базу, що регулює систему фінансового моніторингу, можна умовно зобразити як таку, що має кілька рівнів, як і в більшості зарубіжних країн. Визначено такі рівні вітчизняної законодавчої бази: конституційний; рівень законів, що регулюють питання, пов’язані з фінансовими операціями загалом; профільні (спеціалізовані) закони, що регулюють безпосередньо фінансовий моніторинг; рівень підзаконних нормативно-правових актів; міжнародні договори та стандарти; акти суб’єктів державного фінансового моніторингу. Здійснено типологізацію підрозділів фінансового моніторингу та їхньої компетенції. Визначено, що необхідність створення підрозділів фінансової розвідки й виконання ними своїх основних функцій дозволить країні відповідати рекомендаціям Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ) – Міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення. Запропоновано розглядати підрозділи фінансової розвідки як організаційні інституції (одиниці), що спеціалізуються в галузі збирання та аналізування фінансової інформації для виявлення фінансових злочинів і порушень. Констатовано, що під час вибору моделі для організації підрозділу фінансової розвідки насамперед необхідно врахувати локальні (місцеві) умови (у країні) у контексті функціонування такої інституції в одній із структур. Наголошено, що жодна країна не може самостійно боротися з такими явищами, як легалізація (відмивання) злочинних доходів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, корупція, і лише колективні зусилля світової спільноти можуть забезпечити ефективну протидію і протистояти цим діянням. З урахуванням цього суб’єктів фінансового моніторингу розглянуто залежно від рівня їхнього функціонування – національного (вітчизняного) та міжнародного (наднаціонального). Визначено основну роль і значення організацій наднаціонального рівня в забезпеченні провадження ефективного фінансового моніторингу за допомогою: координації та співпраці; розроблення стандартів і нормативів; оцінювання та нагляду; навчання та розвитку навичок; міжнародної співпраці загалом; забезпечення стабільності та безпеки. Констатовано, що порівняно з іншими системами фінансового моніторингу, такими як закордонні аналоги, вітчизняна система наділена більшими повноваженнями. Оскільки суб’єкти фінансового моніторингу не лише отримують інформацію, але й самостійно проводять фінансові розслідування. Проаналізовано основоположні засади міжнародного співробітництва у сфері провадження фінансового моніторингу. Виокремлено виклики, які потрібно враховувати за умови міжнародної співпраці: відсутність єдиної системи фінансового моніторингу; технологічну складність і швидкий розвиток фінансових інструментів і технологій, що використовуються для незаконних фінансових операцій; політичні та геополітичні чинники, які можуть перешкоджати співпраці між країнами. Проаналізовано досвід зарубіжних країн (Сполучені Штати Америки, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Федеративна Республіка Німеччина, Французька Республіка) з метою пошуку можливих способів покращання системи фінансового моніторингу в Україні, адміністративно-правових засад його провадження. Визначено основні переваги систем фінансового моніторингу в цих країнах із метою можливості імплементації в Україні. Запропоновано напрями подальшого розвитку та удосконалення вітчизняної системи фінансового моніторингу: удосконалення вітчизняного законодавства в контексті оновлених міжнародних стандартів і європейських рекомендацій із метою уніфікації і приведення у відповідність; впровадження ризик-орієнтованого підходу у практичну і щоденну роботу всіх учасників національної системи фінансового моніторингу; поліпшення механізмів міжвідомчої взаємодії суб’єктів фінансового моніторингу та розроблення методики такої взаємодії; удосконалення порядку міжнародної взаємодії і співпраці між суб’єктами фінансового моніторингу України та зарубіжних країн, зокрема підрозділами фінансової розвідки. Досліджено міжвідомчу взаємодію суб’єктів фінансового моніторингу в контексті провадження фінансового моніторингу з урахуванням того, що інститут фінансового моніторингу є системним утворенням, тому ґрунтується на регламентації відносин певних груп. Визначено, що міжвідомча взаємодія полягає у спільній роботі суб’єктів фінансового моніторингу за допомогою обміну інформацією та координації заходів із метою виявлення, припинення та протидії фактів легалізації (відмиванню) злочинних доходів, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення й інших видів фінансової злочинності. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства, що регулює питання провадження фінансового моніторингу.

The dissertation thesis is devoted to a comprehensive study of the legislative, theoretical, administrative and legal principles of financial monitoring. The work provides an improved concept of “financial monitoring”, the author’s definition of the concepts “interagency interaction of financial monitoring entities”, “principles of financial monitoring”, “functions of financial monitoring”, “methods of financial monitoring”, and “information support of financial monitoring”. The object of the research is public relations in the field of financial monitoring. The subject of the dissertation research is the administrative and legal principles of financial monitoring. The dissertation contains scientific provisions and results obtained during scientific research, which fulfil the urgent task of comprehensive study and disclosure of the administrative and legal foundations of financial monitoring. The genesis of establishing and developing the financial monitoring institute in Ukraine is covered. The active role of Ukraine in the creation of an effective and efficient system, the financial monitoring institute, which was formed under the influence of changes in the world financial system, international obligations, and the country's internal needs in the fight against crime and corruption, was emphasized. The provisions of doctrinal sources regarding the legal basis of financial monitoring are analyzed. This made it possible to comprehensively study and analyze the most significant works on the chosen topic, which is the theoretical basis of the dissertation research; it made it possible to avoid duplication of already studied issues and to focus attention on new or insufficiently researched aspects in order to formulate one's position. Considering that methodological principles are the basis for any scientific and research project, with the help of which a qualitative contribution to the development of knowledge in various fields is ensured, the importance of choosing the proper methodology is emphasized. Methodology defines the principles of scientific research and distinguishes the methods and approaches used to obtain knowledge and solve problems. Basic methodological principles have been identified and analyzed. Emphasis is placed on the complexity of classification of scientific research methods due to the plurality of views on classification criteria. The categories of methods of scientific knowledge used during the financial monitoring research are defined. The existing positions of representatives of the scientific community regarding the category “financial monitoring” are summarized, systematized and analyzed, and the author's definition is proposed. The main structural elements of financial monitoring are highlighted: the fundamental principles (principles) of financial monitoring; main goals of financial monitoring; the subject of financial monitoring; objects of financial monitoring; and entities of financial monitoring as the main principles that determine the approaches and methodology to the detection, analysis and control of financial transactions in order to detect and prevent the legalization (laundering) of proceeds obtained through crime, the financing of terrorism and the financing of the proliferation of weapons of mass destruction and other financial crimes. The functions of financial monitoring are considered as specific directions of its application during the performance of various functional tasks and methods of financial monitoring as a set of structured and systematized methods and tools (tools) used to collect, analyze and process an array of information data to prevent and counter financial crime (legalization of criminal income (in particular, with the help of virtual assets; acts of corruption, etc.)), financing of terrorism and financing of the proliferation of weapons of mass destruction. The essence of the information support of the financial system as a system of financial monitoring as a system of processes, resources and technologies that ensures the collection, processing, analysis and presentation of information necessary for the detection and tracking of illegal financial activities, legalization (laundering) of proceeds obtained through crime, financing of terrorism is revealed and financing the proliferation of weapons of mass destruction, as well as identifying financial risks and ensuring compliance with relevant regulatory requirements and legislation. The main components of the information support of the financial monitoring system are highlighted. The issue of state regulation of financial monitoring, which is comprehensive and consists of various components, has been studied. The main regulation methods are legal instruments containing various forms and management methods. The influence of this complex of regulators contributes to forming a managerial and legal environment within which the subjects of state administration act based on clearly defined legislative boundaries. It was emphasized that state regulation is complex and based on international standards and requirements of the European Community. Even though the legislative framework that regulates the implementation of financial monitoring in Ukraine is still in the formation process, it is pretty thorough. It considers the main provisions of international standards to a greater extent. It is substantiated that the domestic legal framework regulating the financial monitoring system can be conventionally depicted as having several levels, as in most foreign countries. The following levels of the domestic legislative framework are defined: constitutional; the level of laws regulating issues related to financial transactions in general; profile (specialized) laws directly regulating financial monitoring; the level of secondary regulatory legal acts; international agreements and standards; acts of subjects of state financial monitoring. The typology of financial monitoring units and their competence has been carried out. It was determined that the need to create financial intelligence units and perform their primary functions would allow the country to meet the recommendations of the Anti-Money Laundering Financial Action Task Force (FATF) - International Standards for Combating Money Laundering, Terrorist Financing and the Proliferation of Weapons of Mass Destruction. It is proposed to consider financial intelligence units as organizational institutions (units) specializing in collecting and analyzing financial information to detect financial crimes and violations. It was established that when choosing a model for the organization of a financial intelligence unit, first of all, it is necessary to consider local (local) conditions (in the country) in the context of the functioning of such an institution in one of the structures. It was emphasized that no country can independently fight such phenomena as the legalization (laundering) of criminal proceeds, the financing of terrorism and the financing of the proliferation of weapons of mass destruction, corruption, and only the collective efforts of the world community can ensure effective countermeasures and oppose these actions. Considering this, the financial monitoring entities were considered depending on their functioning level - national (domestic) and international (supranational). The leading role and importance of supranational level organizations in ensuring the implementation of effective financial monitoring with the help of coordination and cooperation; development of standards and regulations; assessment and supervision; training and skill development; international cooperation in general; ensuring stability and security. It was established that the domestic system has more extraordinary powers than other financial monitoring systems, such as foreign analogues. The entities of financial monitoring not only receive information but also independently conduct financial investigations. The basic principles of international cooperation in financial monitoring are analyzed. The challenges that need to be taken into account in terms of international cooperation are highlighted: the absence of a unified system of financial monitoring; technological complexity and rapid development of financial instruments and technologies used for illegal financial transactions; and political and geopolitical factors that can hinder cooperation between countries. The experience of foreign countries (the United States of America, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, the Federal Republic of Germany, and the French Republic) was analyzed in order to find possible ways to improve the system of financial monitoring in Ukraine, the administrative and legal basis of its implementation. The main advantages of financial monitoring systems in these countries have been determined with the aim of the possibility of implementation in Ukraine. Directions for further development and improvement of the domestic financial monitoring system are proposed: improvement of domestic legislation in the context of updated international standards and European recommendations for the purpose of unification and bringing them into line; implementation of a risk-oriented approach in the practical and daily work of all participants of the national financial monitoring system; improvement of mechanisms of interdepartmental interaction of financial monitoring subjects and development of methods of such interaction; improvement of the order of international interaction and cooperation between entities of financial monitoring of Ukraine and foreign countries, in particular financial intelligence units. The interdepartmental interaction of financial monitoring entities in the context of financial monitoring was studied, taking into account that the institute of financial monitoring is a systemic entity. Therefore, it is based on the regulation of the relations of certain groups. It was determined that the interdepartmental interaction consists of the joint work of the subjects of financial monitoring through the exchange of information and coordination of measures in order to identify, stop and counteract the facts of legalization (laundering) of criminal proceeds, financing of terrorism, financing of the proliferation of weapons of mass destruction and other types of financial crime. It is proposed to make changes to the current legislation regulating the issue of financial monitoring.