Децентралізація публічної влади: особливості реалізації у Великобританії та Іспанії

Abstract

Метою пропонованого дослідження є аналіз децентралізації публічної влади у Великобританії та Іспанії. Автор порівнює наявні обмеження та проблеми складних автономних систем зазначених держав. Вибір країн дослідження пояснюється тим, що саме ці держави з погляду типологізації форм державного устрою викликають неабиякий інтерес. Великобританія та Іспанія не є ані федераціями, ані класичними унітарними державами за типом державного устрою. Зазначені держави частіше типологізувалися дослідниками як унітарні за формою державного устрою, але згідно з типологією конституційних конфігурацій їх визначають як союзні держави. Автор наголошує на спільних рисах країн, що досліджуються. Іспанія та Великобританія є економічно розвиненими європейськими ліберальними демократіями з конституційними монархіями. Обидві держави є багатонаціональними та запровадили складні системи асиметричної територіальної автономії для управління національними меншинами, що мають компактний характер розселення. Крім того, в обох державах є активні сепаратистські рухи, хоча в обох відсутнє конституційне положення, яке б дозволяло самовизначення у формі відокремлення. На думку автора, держави по-різному відповіли на останні сепаратистські виклики. У статті акцентується увага на процесах децентралізації в Іспанії та Великій Британії, відмічається, що держави ступили на траєкторію федералізації, але жодна з них не стала та не стане в найближчому майбутньому повноцінною федерацією. У випадку з Іспанією, децентралізація тісно пов’язана з процесом демократизації країни, є інструментом врахування різноманітності у межах існуючої іспанської держави. Автор доводить, що децентралізація у Великій Британії має кілька обґрунтувань, включаючи демократичне оновлення, адміністративну та економічну ефективність, а також задоволення вимог самовизначення націй, що входять до складу королівства. У дослідженні зроблено висновок, що Іспанія та Великобританія є двома різними моделями автономії з федералістськими тенденціями; існують помітні тенденції федералізму, незважаючи на формальну відсутність федерації.

The purpose of the proposed study is to analyze the decentralization of public authority in Great Britain and Spain. The author compares the existing limitations and problems of the complex autonomous systems of these states. The choice of study countries is explained by the fact that that precisely these states are of great interest from the point of view of the typology of the forms of the state system. Great Britain and Spain are neither federations nor classical unitary states in the type of government. These states were more often typologized by researchers as unitary in the form of the state system, but according to the typology of constitutional configurations, they are defined as union states. The author emphasizes the common features of the countries under study. Spain and Great Britain are economically advanced European liberal democracies with constitutional monarchies. Both states are multinational and have introduced complex systems of asymmetric territorial autonomy to manage national minorities with a compact settlement character. In addition, there are active separatist movements in both states, although both lack a constitutional provision allowing for self-determination in the form of secession. According to the author, the states responded differently to the latest separatist challenges. The article focuses attention on the decentralization processes in Spain and Great Britain, it is noted that the states have embarked on the path of federalization, but none of them has become and will not become a full-fledged federation in the near future. In the case of Spain, decentralization is closely related to the democratization process country, is a tool to take into account the diversity within the existing Spanish state. The author argues that decentralization in Great Britain has several rationales, including democratic renewal, administrative and economic efficiency, and meeting the demands for self-determination of the constituent nations of the kingdom. The study concludes that Spain and Great Britain are two different models of autonomy with federalist tendencies; there are noticeable trends of federalism, despite the formal absence of a federation.