Wordplay in wartime Twitter communication: a case study of Ukrainian politicians’ humorous Tweets

Abstract

Твіттер як потужний інструмент кризової комунікації заохочує взаємодію між різними сторонами та створює простір для продукування, функціонування та обміну гумором. Це дослідження є частиною більшого проекту про воєнний гумор у Твіттері та розглядає використання гри слів у гумористичних твітах певних українських політиків. Зокрема, дослідження спрямоване на виявлення мовних особливостей авторського гумору, який ґрунтується на використанні гри слів. Матеріалом дослідження слугують твіти, опубліковані протягом перших 100 днів російського вторгнення в Україну у 2022 році. Вилучені твіти були уточнені за певними критеріями та структуровані у якості прикладів гумористичних твітів для подальшої класифікації та інтерпретації. Аналіз твітів українських політиків дозволив виявити випадки реалізації гри слів на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях, включно з підрівнями. Так, повні та часткові омофони ефективно використовуються на рівні фонем; паронімія та полісемія виявилися типовими інструментами гри слів на лексичному рівні, тоді як модифікація слогану виявилася найпродуктивнішим інструментом гри слів на синтаксичному рівні. Залучення гри слів до твіттер-комунікації політиків має на меті не лише привернути увагу до звукової форми, семантики чи етимології слів, але й пов’язати висловлювання з певним контекстом і справити емоційний вплив на реципієнта. Ця ідея знаходить подальше підтвердження з точки зору мультимодального характеру гумористичного вираження. Результати, отримані під час інтерпретації гумористичних твітів, доводять, що використання українськими політиками як позитивних, так і негативних емоцій у своїх публікаціях сприяло виробленню трансляції самозміцнюючого, агресивного, афіліативного та надихаючого гумору.

Twitter as a powerful crisis communication tool encourages interaction between multiple parties and provides space for humour generating, functioning and sharing. This case study is a part of a larger project on wartime humour on Twitter and it examines the use of wordplay in humorous tweets of certain Ukrainian politicians. In particular, the research aims to reveal linguistic peculiarities of the authored humour which rests on the use of wordplay. The research material makes up the tweets that appeared during the first 100 days of the 2022 Russian invasion of Ukraine. All tweets were extracted, filtered according to certain criteria and organised into a sample of humorous tweets for further categorising and interpreting. The analysis of tweets produced by the Ukrainian politicians allowed us to identify the cases of wordplay being realised at the phonetic, lexical and syntactic levels, including sublevels. Thus, complete and partial homophones proved their effectiveness at the level of phonemes; paronymy and polysemy turned out to be typical instruments of wordplay at the lexical level, whereas slogan modification appeared the most productive tool for playing with words at the syntactic level. Wordplay engagement into the politicians’ Twitter communication not only aims at drawing attention to the sound form, semantics or etymology of words but also to relate the utterances to particular contexts and produce an emotional impact on the recipient. This idea gets further support in terms of the multimodal character of humour expression. The results obtained in the course of interpreting humorous tweets prove that Ukrainian politicians’ embedding of both positive and negative emotions into their messages contributed to producing of transmitting self-enhancing, aggressive, affiliative and inspirational humour.