Особливості фразеологічних одиниць у медійному просторі (на основі американських серіалів)

Abstract

У статті окреслено особливості вживання фразеологічних одиниць у медіадискурсу на основі американських серіалів. Поняття дискурсу є ключовим у поданому дослідженні, оскільки воно охоплює лінгвістичні й екстралінгвістичні аспекти, які надають можливість чітко розкрити сутність і специфіку серіального явища як форми комунікації. Розглядаються особливості медіадискурсу та його вплив на суспільство. Також досліджуються лексико-семантичні та дискурсивно-прагматичні особливості англомовних фразеологізмів у серіалах. Ретельний розбір лексично-семантичних компонентів фразеологічних одиниць дає змогу зрозуміти не лише їхнє пряме значення, але й відтінки, які вони надають мовленню персонажів серіалів. Фразеологічні одиниці слугують для заповнення прогалин у лексичному складі мови, часто виступаючи єдиними виразами для опису ознак, станів і дій. Їхнє призначення полягає в тому, щоб пом’якшувати конфлікти, що виникають між когнітивними потребами й обмеженим лексичним складом мови. Наведені в роботі приклади вживання фразеологічних виразів сприяють більш глибокому контекстуальному аналізу, розкриваючи ефективність їх використання в передачі нюансів і тонкощів комунікативних ситуацій. Це дослідження поглиблює розуміння того, як фразеологізми стають не тільки засобом вираження, але й ключовими елементами культурного коду, вбудованими у структуру серіалів. Подана наукова праця виявляє важливі зв’язки між вживанням фразеологічних одиниць і сприйняттям контенту серіалів, поглиблюючи розуміння того, як вони впливають на аудиторію та формують культуру нації. Аналізуючи фразеологію у медіадискурсі, стаття вносить важливий внесок у лінгвістичні та культурологічні дослідження, розширює розуміння взаємодії мови, культури й сучасного медійного простору. Подане дослідження сприяє глибшому розумінню взаємодії мовленнєвих елементів із контекстом культурного та медійного середовища. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших робіт у галузі медійної лінгвістики, спрямованих на розвиток нових методологій і теорій.

The article outlines the peculiarities of the usage of phraseological units in the media discourse based on American TV series. The concept of discourse is key in this study, as it covers linguistic and extralinguistic aspects that make it possible to clearly reveal the essence and specificity of the serial phenomenon as a form of communication. The features of the media discourse and its impact on society are analyzed. The lexical-semantic and discoursive-pragmatic features of the English phraseology in TV series are also studied. A careful analysis of the lexical and semantic components of phraseological units allows us to understand not only their direct meaning, but also the shades they give to the speech of the characters in the series. Phraseological units serve to fill in gaps in the lexical composition of the language, often acting as the only expressions to describe signs, states and actions. Their purpose is to mitigate the conflicts that arise between cognitive needs and the limited lexical structure of the language. The examples of the usage of phraseological expressions presented in this work contribute to a deeper contextual analysis, revealing the effectiveness of their use in conveying the nuances and subtleties of communicative situations. This study deepens the understanding of how phraseological expressions become not only a means of expression, but also key elements of the cultural code embedded in the structure of the series. This research paper reveals important connections between the use of phraseological units and the perception of the content of the series, deepening the understanding of how they influence the audience and shape the culture of the nation. By analyzing phraseology in media discourse, the article makes an important contribution to linguistic and cultural studies, expanding the understanding of the interaction between language, culture and the contemporary media space. This study contributes to a deeper understanding of the interaction of linguistic elements with the context of the cultural and media environment. The results obtained can serve as a basis for further work in the field of media linguistics aimed at developing new methodologies and theories.