Особливості оперативного лікування сімейного туберкульозу

Abstract

Резюме. Особливістю епідемічної ситуації з туберкульозу є те, що абацилювання хворих на мультирезистентний туберкульоз у Західній Європі досягають 60–65 %, а в Україні – не більше 40–45 %, після чого ці хворі залишаються на амбулаторному паліативному лікуванні, поповнюючи «рухливий» фонд джерел туберкульозу. Мета. Порівняти ефективність хірургічного лікування джерел туберкульозу і контактерів. Матеріали і методи. Вивчені особливості та ефективність лікування хворих на сімейний туберкульоз та місце хірургічних методів при цьому. Застосовані загальні, мікробіологічні та променеві методи дослідження. Операції резекційні, колапсохірургічні, симультанні. Результати дослідження. Покази до хірургічного лікування у джерел туберкульозу встановлено у 24,3 % хворих, але прооперовано 10,1 %. Поміж контактерів покази до оперативного втручання встановлено у 22,0 %, а прооперовано 7,5 %. У більшості цих хворих мав місце мультирезистентний туберкульоз. З огляду на це оперативні втручання виконувалися на тлі пневмоперитонеуму і 2–3 місяці після операції. Значний відсоток операцій носив симультанний характер. Другим оперативним втручанням при цьому були операції по зменшенню об’єму гемітораксу, що попереджало перерозтягнення легені і можливу реактивацію сухот. Висновки. Кращі результати у оперованих контактерів – наслідок належної організації лікувально-діагностичного процесу.

Summary. A peculiarity of the tuberculosis epidemic situation is that the abacillation of patients with multidrug-resistant tuberculosis in Western Europe reaches 60–65 %, and in Ukraine – no more than 40–45 %, after which these patients remain on outpatient palliative treatment, replenishing the «mobile» fund of sources tuberculosis. The purpose of the paper. To compare the effectiveness of surgical treatment of sources of tuberculosis and contacts. Materials and methods. The peculiarities and effectiveness of the treatment of patients with familial tuberculosis and the place of surgical methods in this case were studied. General, microbiological and radiation research methods were applied. Resection, collapsosurgical, simultaneous operations. Research results. Indications for surgical treatment of tuberculosis sources were established in 24,3 % of patients, but 10,1 % underwent surgery. Among the contacts, indications for surgical intervention were established in 22,0 %, and 7,5 % of patients who underwent surgery. Most of these patients had multidrug-resistant tuberculosis. Considering this fact, operative interventions were performed at the background of pneumoperitoneum and 2–3 months after the operation. A significant percentage of operations were simultaneous. The second surgical intervention was operations to reduce the volume of the hemithorax, which prevented overstretching of the lung and possible reactivation of tuberculosis. Conclusion. Better results in operated contactors are a consequence of proper organization of the medical and diagnostic process.