Управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки

Abstract

Дисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного підґрунтя, та науково-методичного інструментарію управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. У дисертаційній роботі сформовано методологію управління якістю освітньо-наукової діяльності в діаді «підприємницький заклад вищої освіти – державне регулювання національної економіки» з урахуванням того, що система забезпечення якості освітньо-наукової діяльності є відкритою та здатною до самонавчання і самовдосконалення. У цій діаді запропоновано комбіноване застосування державних (регуляторних) та локальних (на рівні закладу вищої освіти) управлінських (менеджерських і координаційних) механізмів в рамках американської моделі управління якістю освітньо-наукової діяльності, яка поєднує внутрішні та зовнішні системи управління якістю із урахуванням автономії закладу освіти у виборі оптимальних шляхів своєї діяльності. Розгляд системи управління якістю освітньо-наукової діяльності як безперервного технологічного процесу та технічної системи дозволяє впровадити підходи до тестування, застосовуючи аналогії із гнучкими методами тестування програмного забезпечення. Проаналізовано ландшафт наукових досліджень, які спрямовані на формування ефективної системи управління якістю освітньо-наукової діяльності з виділенням основних індикаторів, які чинять визначний вплив на процеси забезпечення якості в освіті і науці. Результати аналізу засвідчили необхідність удосконалення політики забезпечення якості освітньо-наукової діяльності у відповідь на виклики, пов’язані із обмеженістю державного фінансування освіти і науки та необхідністю формування концепції трансформації закладів освіти в навчально-науково-виробничі хаби. Цей процес вимагає збалансованої пріоритезації регуляторних інтервенцій, а також обґрунтованого опису і оцінювання наслідків цієї політики для соціально-економічного розвитку держави та методів оптимізації механізмів її реалізації. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня технічної ефективності вищої освіти як індикатора її якості та підґрунтя для створення державних регуляторних механізмів. Встановлено, що на якість вищої освіти найбільший вплив мають капітальні й поточні витрати на фінансування вищої освіти, кількість залучених викладачів та чисельність дорослого населення, що здобуває вищу освіту, а також частка населення, що здобуває вищу освіту, в його загальній кількості. За результатами моделювання визначено країни з дуже високим, високим, задовільним і низьким рівнями технічної ефективності. Показано, що в Україні на даний час не спрацьовує ланцюговий механізм впливу вхідних параметрів (індикатори ресурсного забезпечення та масштабу) на вихідні (частка робочої сили з вищою освітою відповідних рівнів) з урахуванням параметрів контексту (зайнятість населення, ВВП на душу населення) і необхідним є впровадження успішних кейсів країн з дуже високим та високим рівнями технічної ефективності. В дисертації створено наукове підґрунтя для дослідження каузальних зв’язків, які виникають між цифровізацією економіки та ключовими детермінантами якості вищої освіти як елементами регулювання національної економіки. Рівень цифровізації національної економіки оцінено часткою зайнятих у сфері інформаційно-комунікаційних технологій у загальній зайнятості населення, часткою товарів та послуг у ВВП, що продукуються в цій сфері. Визначено освітні індикатори, які мають різний ступінь впливу на цифровізацію економіки та пов’язані серед іншого із співвідношенням кількості студентів та викладачів, державної підтримки навчання студентів, частка робочої сили з вищою освітою та рівень освідченості населення, тривалість здобуття освіти. В дисертаційній роботі запропоновано методичні засади дослідження ролі та місця якості наукової діяльності у забезпечення соціально економічного прогресу та розвитку національної економіки. Визначено, що наукова діяльність чинить статистично значущий вплив на соціально економічний розвиток країни. Для дослідження обрано показники рівня якості наукової діяльності, економічного та соціального прогресу. В роботі показано, що вплив наукової діяльності на рівень соціального прогресу є більш значним, ніж вплив на рівень економічного прогресу. Результати кластеризації масиву досліджуваних країн показали, що Україна має найнижчий рівень якості наукової діяльності (четвертий кластер) та повинна використати досвід країн з першого, другого та третього кластерів для підвищення ефективності державного регулювання якості наукової діяльності в контексті розвитку національної економіки. Розроблено науковий базис державного стимулювання трансферу інновацій через вибір оптимальної моделі взаємодії «наука – бізнес». Покроковий алгоритм вибору оптимальної моделі взаємодії враховує особливості підприємства, яке потенційно буде здійснювати трансфер інновацій, пошук критеріїв ухвалення рішення про визначений варіант взаємодії, економічні показники, що визначають перспективи співпраці в різних моделях взаємодії та експертне оцінювання ефективності обраної моделі трансферу інновацій. В результаті реалізації алгоритму відбувається вибір варіанту взаємодії у вигляді купівлі бізнесом розробленого науковцями продукту та його адаптації відповідно до своїх вимог або спільного розроблення інноваційного продукту. Запропоновано методичні основи державного стимулювання трансферу інновацій на основі комплексної моделі сибору стратегії виходу інновації на ринок та оцінювання стану її готовності до впровадження в реальний сектор економіки. Рівень технологічної та інноваційної готовності наукового продукту до впровадження в реальний сектор національної економіки визначає вибір стратегії виходу на ринок, а також вибір шляху комерціалізації наукового продукту на ринок у вигляді ініціативної пропозиції («технологічний по штовх») або відповіді на потреби ринку («ринкова тяга»). Визначено методичні основи реалізації комплексної програми (державної політики) переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету з пріоритетним фінансуванням його діяльності за рахунок спеціального фонду. Моделювання процесу переходу до парадигми підприємницького університету було проведено для університетів – лідерів міжнародних рейтингів. За результатами моделювання запропоновано оптимізаційну модель підвищення співвідношення «спеціальний фонд / загальний фонд» з прогнозуванням оптимальної моделі фінансування для кожного університету в умовах зменшення державного фінансування та запровадження комплексної програми стимулювання переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету як елементу управління якістю освітньо-наукової діяльності в контексті регулювання національної економіки. Запропоновано методичні основи врахування результатів акредитації освітніх програм в процесі державного регулювання національної економіки введенням композитного індикатору результатів акредитації освітніх програм до формули фінансування закладів вищої освіти. Результати акредитації освітніх програм були враховані при розрахунку прогнозного фінансування закладів вищої освіти, які мають лідуючі рейтингові позиції в національних та міжнародних рейтингах. Спрогнозовано, що частина закладів вищої освіти за рахунок успішної акредитації отримають додаткове державне фінансування, а для частини університетів внаслідок задовільного або незадовільного рівня акредитації частини освітніх програм державне фінансування буде зменшено. Створено наукове підґрунтя для визначення обсягів базового фінансування з урахуванням результативності трансферу наукових досягнень у підготовку кваліфікованого випускника. Модель враховує ефективність впровадження наукових досліджень за рахунок зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості освітньо-наукової діяльності. Для реалізації державної політики регулювання динамічної системи «управління якістю освітньо-наукової діяльності» показник зовнішнього оцінювання може стати основою для рейтингування університетів за галузями знань, а показник внутрішнього оцінювання – для стимулювання розвитку галузей знань за рахунок спеціального фонду, виділеного на ці потреби в межах автономії закладу вищої освіти. В дисертації запропоновано концепцію «чорної», «сірої» та «білої» скринь для опису механізмів управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. Кожна скриня описується набором параметрів, наявність або відсутність яких дозволяє від нести систему до того чи іншого виду. Концепцію скринь використано для опису еволюції системи управління якістю освітньо-наукової діяльності від 1991 року до цього часу. Концепція скринь застосована на макро-, мезо- та мікрорівнях, від наднаціональних політик до локальних політик університетів. Показано зв'язок типів скринь на різних рівнях та встановлено, наприклад, що детермінованість системи управління якістю освітньо-наукової діяльності у вигляді «білої» скрині на вищому рівні не є умовою формування концепції «білої» скрині на нижчому рівні. Концепція скринь дозволяє ви значити ефективність системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності для конкретного закладу вищої освіти за умови затвердженого державою переліку однозначних критеріїв. Розроблено наукове підґрунтя розгляду процесу управління якістю освітньо-наукової діяльності як технічної системи та безперервного технологічного процесу. Виділено чотири технологічні операції цього процесу, що дозволяють розглянути систему «якість освітньо-наукової діяльності» як динамічний процес з «двигуном» (індикатори роботи системи», «робочим органом» (вагомі та найбільш релевантні індикатори впливу), «передавальним механізмом» (причинно-наслідкові зв’язки між релевантними індикаторами впливу та якістю освітньо-наукової діяльності) та ланки регулювання (регуляторні та управлінські механізми в межах індикатора якості освітньо-наукової діяльності). За результатами такого технічного підходу до опису нематеріальної системи з’являється вдосконалений механізм державної підтримки з визначенням каталізаторів та інгібіторів процесу забезпечення якості освітньо-наукової діяльності та політика державного регулювання діяльності закладів вищої освіти щодо зменшення впливу інгібіторів та підсилення ступеню вагомості каталізаторів. Запропоновано методичний базис тестування систем забезпечення якості освітньо-наукової діяльності як регуляторного інструменту на основі аналогій з розробленням та тестуванням програмного забезпечення. На відміну від традиційного підходу «водоспад» тестування системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності відбувається за допомогою гнучкого алгоритму «тестування ефективності релевантних індикаторів – контроль якості – забезпечення якості». Такий підхід дозволяє забезпечити розроблення держав них регуляторних інструментів забезпечення якості освітньо-наукової діяльності з тестуванням на всіх етапах впровадження та внесенням необхідних змін до алгоритмів на проміжних етапах без очікування повного завершення процесу імплементації управлінського та регуляторного механізму.

The dissertation is devoted to developing the theoretical and methodological basis and the scientific and methodological toolkit of quality management of educational and scientific activity in the system of state regulation of the national economy. In the dissertation, a methodology for managing the quality of educational and scientific activity in the dyad "entrepreneurial institution of higher education - state regulation of the national economy" was formed, taking into account the fact that the system of ensuring the quality of educational and scientific activity is open and capable of self-learning and self-improvement. This dyad proposes the combined use of state (regulatory) and local (at the level of a higher education institution) management (managerial and coordination) mechanisms within the framework of the American model of quality management of educational and scientific activity, which combines internal and external quality management systems taking into account the autonomy of the educational institution in choosing optimal ways of their activity. Considering the quality management system of educational and scientific activity as a continuous technological process and technical system allow us to introduce approaches to testing, applying analogies with flexible software testing methods. The landscape of scientific research aimed at the formation of an effective system of quality management of educational and scientific activities is analyzed, with the selection of the main indicators that significantly impact the processes of quality assurance in education and science. The analysis results proved the need to improve the policy of ensuring the quality of educational and scientific activity in response to challenges related to the limited state funding of education and science and the need to form the concept of transformation of educational institutions into educational, scientific, and industrial hubs. This process requires a balanced prioritization of regulatory interventions, as well as a reasonable description and assessment of the consequences of this policy for the socio-economic development of the state and methods of optimizing its implementation mechanisms. A methodological approach is proposed to assess the level of technical efficiency of higher education as an indicator of its quality. It was established that the capital and current costs of financing higher education, the number of teachers involved, and the number of adults receiving higher education, as well as the share of the population receiving higher education in its total number, have the most significant influence on the quality of higher education. The simulation results determined countries with very high, high, satisfactory, and low technical efficiency levels. It is shown that the chain mechanism of the influence of input parameters (indicators of resource provision and scale) on the weekend (the share of the workforce with higher education of the corresponding levels), taking into account the parameters of the context (employment of the population, GDP per capita) is not working in Ukraine at the moment. Implementing successful cases of countries with very high and high technical efficiency levels is necessary. The dissertation creates a scientific basis for studying causal relationships between the digitalization of the economy and the key determinants of the quality of higher education as elements of the regulation of the national economy. The level of digitalization of the national economy is estimated by the share of people employed in the field of information and communication technologies in the total employment of the population, by the share of goods and services in GDP produced in this field. Educational indicators that have varying degrees of influence on the digitalization of the economy and are related, among other things, to the ratio of the number of students and teachers, state support for student education, the share of the workforce with higher education, and the level of education of the population, the duration of education have been determined. The dissertation offers methodological principles for researching the role and place of the quality of scientific activity in ensuring socio-economic progress and development of the national economy. It was determined that scientific activity has a statistically significant impact on the country's socio-economic development. Indicators of the quality of scientific activity, economic activity, and social progress were chosen for the study. The paper shows that the impact of scientific activity on the level of social progress is more significant than the impact on the level of economic progress. The results of the clustering of the array of the studied countries showed that Ukraine has the lowest level of quality of scientific activity (fourth cluster) and should use the experience of countries from the first, second, and third clusters to increase the effectiveness of state resolution of the quality of scientific activity in the context of the development of the national economy. The scientific basis for state stimulation of the transfer of innovations through selecting the optimal "science-business" interaction model has been developed. The step-by-step algorithm for choosing the optimal model of interaction takes into account the characteristics of the enterprise that will potentially carry out the transfer of innovations, the search for decision-making criteria on a certain option of interaction, economic indicators that determine the prospects for cooperation in various models of interaction, and expert evaluation of the effectiveness of the selected model of innovation transfer. As a result of implementing the algorithm, there is a choice of an interaction option in the form of a purchase by a business of a product developed by scientists and its adaptation following its requirements or joint development of an innovative product. The methodical foundations of the state stimulation of the transfer of innovations are proposed based on a comprehensive model of the choice strategy of entering the market and assessing its readiness for implementation in the real sector of the economy. The level of technological and innovative readiness of a scientific product to be introduced into the real sector of the national economy determines the choice of a market entry strategy, as well as the choice of a way to commercialize a scientific product to the market in the form of an initiative proposal ("technological push") or a response to market needs ("market thrust" ). The methodical foundations of implementing a comprehensive program (state policy) of the transition of higher education institutions to the model of an entrepreneurial university with priority financing of its activities at the expense of a special fund have been determined. Modeling the transition process to the entrepreneurial university paradigm was carried out for universities that are leaders in international rankings. According to the simulation results, an optimization model for increasing the "special fund / general fund" ratio is proposed, with the prediction of the optimal funding model for each university in the conditions of a decrease in state funding and the introduction of a comprehensive program to stimulate the transition of higher education institutions to the entrepreneurial university model as an element of quality management of educational and scientific activities in the context of regulation of the national economy. Methodical bases for taking into account the results of accreditation of educational programs in the process of state regulation of the national economy are proposed by introducing a composite indicator of the results of accreditation of educational programs into the formula for financing higher education institutions. The results of educational program accreditation were considered when calculating the forecast funding of higher education institutions with leading rating positions in national and international ratings. It is predicted that some higher education institutions will receive additional state funding due to successful accreditation and state funding will be reduced for some universities due to the satisfactory or unsatisfactory accreditation level of some educational programs. A scientific basis has been created to determine the amount of basic funding, considering the effectiveness of transferring scientific achievements to the training of a qualified graduate. The model considers the effectiveness of the implementation of scientific research due to external and internal evaluation of the quality of educational and scientific activity. For the implementation of the state policy of quality management of educational and scientific activity, the indicator of external evaluation can become the basis for ranking universities by fields of knowledge and the internal assessment indicator - for stimulating the development of fields of higher education at the expense of a special fund allocated for these needs within the autonomy of the institution of higher education. The thesis proposed the concept of "black", "gray" and "white" chests to describe the quality management mechanisms of educational and scientific activities. Each chest is characterized by a set of parameters, the presence or absence of which allows the system to be assigned to one or another type. The concept of chests is used to describe the evolution of the quality management system of educational and scientific activities from 1991 to the present. The concept of chests has been applied at macro, meso, and micro levels, from supranational policies to local university policies. The relationship between the types of chests at different levels is shown. It is established, for example, that the determinism of the quality management system of educational and scientific activity in the form of a "white" chest at the highest level is not a condition for forming the concept of a "white" chest at a lower level. The concept of chests allows you to determine the system's effectiveness in ensuring the quality of educational and scientific activities for a specific institution of higher education, subject to a list of unambiguous criteria approved by the state. The scientific basis for considering the quality management process of educational and scientific activity as a technical system and a continuous technological process has been developed. Four technological operations of this process are singled out, which allow us to consider the system "quality of educational and scientific activity" as a dynamic process with an "engine" (indicators of system operation), "working body" (essential and most relevant indicators of influence), "transmission mechanism" (causal - consequent relationships between relevant indicators of influence and the quality of educational and scientific activity) and regulatory links (regulatory and management mechanisms within the indicators of the quality of educational and scientific activity). As a result of such a technical approach to the description of the intangible system, an improved mechanism of state support appears with the determination of catalysts and inhibitors of the process of ensuring the quality of educational and scientific activities and the policy of state regulation of the activities of higher education institutions regarding the reduction of the influence of inhibitors and the strengthening of the degree of importance of catalysts. A methodical basis for testing quality assurance systems of educational and scientific activity as a regulatory tool based on analogies with software development and testing is proposed. In contrast to the traditional "waterfall" approach, testing the quality assurance system of educational and scientific activities takes place according to the flexible algorithm "testing the effectiveness of relevant indicators - quality control - quality assurance". This approach allows for the development of state regulatory tools for ensuring the quality of educational and scientific activities with testing at all stages of implementation and making the necessary changes to algorithms at intermediate stages without waiting for the full completion of implementing the management and regulatory mechanism.