Virtual Teams in The University: A Critical Literature Review and A Research Agenda

Abstract

У контексті глобальних змін, викликаних пандемією COVID-19, університети зіткнулися з необхідністю адаптуватися до нових умов функціонування, що стало потужним стимулом для інтернаціоналізації та цифровізації освітніх процесів. Одним із важливих аспектів цього процесу стало зростання ролі віртуальних робочих груп, які об'єднують студентів і дослідників з різних країн та культурних контекстів. Метою дослідження є всебічний аналіз наукових робіт, присвячених віртуальним командам університетів, для визначення ключових напрямів розвитку та окреслення перспектив майбутніх досліджень у даній галузі. Використовуючи систематичний огляд літератури з баз даних WoS і Scopus та застосовуючи метод PRISMA для збору даних, було вибрано сорок сім відповідних наукових статей для аналізу. Основна увага приділялася визначенню того, які аспекти віртуальних команд були досліджені, коли і де це відбувалося, хто є провідними авторами у цій галузі, та які методи були застосовані. Проведене дослідження дозволило виявити, що, незважаючи на збільшення кількості досліджень віртуальних команд з кінця XX століття, університетські віртуальні команди не отримали достатньої уваги у науковій літературі. Водночас більшість досліджень було проведено у Сполучених Штатах, що свідчить про необхідність розширення дослідницьких горизонтів, враховуючи значний вплив культурних факторів на діяльність віртуальних команд. Також було зауважено, що переважна більшість аналізованих робіт зосереджена на студентських групах, у той час як дослідницькі команди, які відіграють важливу роль у підтримці інтернаціоналізації наукових мереж, залишаються недостатньо дослідженими. Дослідження пропонує аналітичний огляд на основі моделі життєвого циклу віртуальних команд, розділяючи аналіз на три основні категорії: вхідні дані (формування команд, технологічне забезпечення, культурні аспекти), операційні процеси (спілкування, управління проєктами, розвиток команд) та результати (ефективність команди, досягнуті результати, вплив на освітній процес). Отримані в роботі результати підкреслюють необхідність подальших досліджень віртуальних команд у різних культурних та географічних контекстах, а також розробку ефективних стратегій управління для підтримки продуктивної взаємодії між членами віртуальних команд у глобалізованому освітньому середовищі.

The incentives for the internationalization of universities and the digitalization of teaching driven by the situation of COVID-19 have increased the operation of virtual work teams in higher education institutions, both in terms of groups of students and groups of researchers. The objective of this study is to explore the evolution of academic research concerning virtual teams within university settings, aiming to delineate prominent research trajectories and outline a prospective agenda for future inquiry in this domain. This work involved a systematic review of the literature in the WoS and Scopus databases to identify what, when, who, where and how virtual teams in universities have been researched. The PRISMA method was used to guide the data collection process. Forty-seven articles were identified as relevant for analysis. Despite the significant development of academic research on virtual teams since the end of the last century, the necessary attention has still not been given to the specific case of virtual teams in universities. Most of the research has been conducted in the United States; however, previous research reveals that cultural aspects are relevant variables in the performance and efficiency of virtual teams, so it is advisable to extend this type of research to other countries and cultural contexts. In addition, we can also see that most of the works identified have analysed work teams formed by students, and there are very few studies on virtual teams of researchers, despite the importance of these teams in the context of encouraging the internationalization of research networks. Moreover, the review of the content of the articles as well as the future lines of research have been organized around a life cycle model, considering three categories: inputs, operating process and outputs-results. The second category is the most developed to date.