Вплив COVID-19 на трансформацію системи медико-соціального забезпечення населення: економічні, фінансово-бюджетні, інституційно-політичні детермінанти

Abstract

Здійснено оцінювання ефективності моделей медико-соціального забезпечення, країн ЄС та України з урахуванням впливу пандемії COVID-19 відповідно до їх класифікації (Беверіджа, Бісмарка, змішана). За результатами розрахунків виявлено, що в існуючій вибірці країн відсутня еталонна модель медико-соціального забезпечення населення, яка б показала доведену ефективність в умовах впливу пандемії коронавірусу. Національна система України показує наявність певних резервів у кількості лікарів та щодо рівномірності доходів, витрат на соціальний захист, але щодо інших показників у ряді проаналізованих вона виявила слабкі місця: фінансування витрат на охорону здоров’я, витрати на фінансування фізичної культури та спорту, рейтинг країн за рівнем медицини тощо. Обґрунтовано трансформації причинно-наслідкових зв’язків між показниками соціально-економічної складової національного розвитку та медичними показниками у допандемічний та період з урахуванням пандемії. Ідентифіковано, що в період дії пандемії коронавірусу кількість таких зв’язків істотно зросла. Емпірично доведено, що патерни поведінки населення мають статистично значущий вплив на резильєнтність сфери охорони здоров’я національної економіки до впливу пандемії коронавірусу. Визначено параметри побудови системи медико-соціального забезпечення населення в резильєнтному до COVID-19 форматі. Найкращого сценарію мінімізації негативних впливів можливо досягти при високому рівні забезпеченості лікарями та лікарняними ліжками. Необхідною умовою підвищення ефективності є рівень довіри до медицини.

The effectiveness of the medical and social security models of EU countries and Ukraine was evaluated, considering the impact of the COVID-19 pandemic according to their classification (Beveridge, Bismarck, mixed). According to the results of calculations, it was found that in the existing sample of countries, no reference model of medical and social welfare of the population would show proven effectiveness under the influence of the coronavirus pandemic. Ukraine's national system shows the presence of certain reserves in the number of doctors and terms of the uniformity of income expenses for social protection. Still, other indicators in several analyses revealed weak points: financing health care expenses, expenses for financing physical culture and sports, country rating by level of medicine, etc. The transformation of cause-and-effect relationships between indicators of the socio-economic component of national development and medical indicators in the pre-pandemic period and the period that considers the pandemic is substantiated. It was identified that the number of such connections increased significantly during the coronavirus pandemic. It has been empirically proven that population behavior patterns have a statistically significant impact on the resilience of the healthcare sector of the national economy to the impact of the coronavirus pandemic. The parameters of building a medical and social security system for the population in a resilient to COVID-19 format have been determined. The best scenario of minimizing negative impacts can be achieved with a high supply of doctors and hospital beds. A necessary condition for increasing efficiency is the level of trust in medicine.