Моделювання механізмів мінімізації розривів енергоефективності в контексті Цілей сталого розвитку: комунікативна мережа взаємодії стейкхолдерів

Abstract

Об’єкт дослідження – система соціо-еколого-економічних відносин, які виникають при мінімізації розривів енергоефективності. Метою дослідження – формування методичного інструментарію організаційного, інформаційного та управлінського забезпечення мінімізації розривів енергоефективності країни на основі економіко-математичного моделювання причинно-наслідкових комунікативних зв’язків стейкхолдерів при прийнятті енергоефективних рішень. Методи дослідження – використано економіко-математичне моделювання при оцінюванні та прогнозуванні розривів енергоефективності у національній економіці. У результаті виконання роботи було узагальнено основні типи соціо-еколого-економічних конфліктів при реформуванні екологічної політики, що обумовлюють появу розривів енергоефективності у національній економіці. Розроблено методичний інструментарій оцінювання розривів енергоефективності у національній економіці, що базується на використанні стохастичного фронтирного аналізу та функції енерговідстані Шепарда, враховує випадковий характер ендогенних детермінант розривів енергоефективності, а також їх причинно-наслідковий зв’язок із рівнями глобалізації, відкритості національної економіки та урбанізації як екзогенними детермінантами. Сформовано інструментарій для прогнозування обсягу розривів енергоефективності у національній економіці, здійснено на засадах методології Бокса-Дженкінса з використанням авторегресійного інтегрованого моделювання ARIMA та дозволило визначити таргети державної стратегії переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Розроблено організаційно-комунікаційну схему взаємодії та узгодження інтересів стейкхолдерів.