Аналіз російських наративів заперечення геноциду української нації в період війни 2014-2024

Abstract

Інформаційна війна росії проти України багатогранна і може трактуватися по-різному. Російські інформаційні кампанії, як правило, ситуативні та гнучкі, кожному наративу надається унікальний стиль з урахуванням усіх його особливостей. Немає послідовної моделі, яку можна було б використати для пояснення сучасного наративу російської інформаційної війни проти України. Замість того, щоб приховувати інформацію, російська федерація часто «заливає» ЗМІ інформацією, надаючи величезну кількість інформації про ту чи іншу подію та вміло поєднуючи її з дезінформацією. Ці медійні кампанії викликають сильні емоції, пропагують культуру страху та створюють паніку. Кожне видання має певний публіцистичний стиль. Деякі з них мають стриманий погляд і уникають емоцій. Інші – розпалюють ненависть до українського народу, описуючи українців маріонетками Заходу, зрадниками, злочинцями, фашистами, екстремістами, сепаратистами та “справжніми патріотами” для маніпулювання громадською думкою. Ця стаття досліджує методи російської пропаганди в Україні. Особливо варто відзначити те, що основними наративами російської пропаганди є такі: Україна – країна, яка не відбулася, Україні потрібна зміна режиму, “третій Майдан”, Україна відроджує фашистські чи нацистські практики та є русофобською, українська армія є купка злочинців, солдати НАТО воюють на боці Української Держави, російська федерація не має відношення до “українського конфлікту”, а Захід намагається знищити Україну. Російські ЗМІ поширюють пропагандистські меседжі, підготовлені кремлем, і подають їх у взаємоузгодженій формі. Зараз ці дії набувають вкрай гострого характеру. Російська пропагандистська тактика включає зосередження на емоціях, створення ворогів, упереджений підхід до інформації, винайдення теорій для “пояснення” події без реальної емпіричної основи.

Russia’s information campaign against Ukraine is multifaceted and open to different interpretations. As a rule, the Russian information campaign is flexible and contextualized, and each narrative has its own style that takes into account all its peculiarities. There is no agreed-upon model that can be used to explain the current narrative of Russia’s information war against Ukraine. Instead of hiding information, the Russian Federation often “floods” the media, providing a large amount of information about this or that event, skillfully combining it with disinformation. These media campaigns evoke strong emotions, promote a culture of fear and create panic. Each publication has a certain style of journalism. Some publications maintain a balanced point of view and avoid emotionalism. Others incite hatred against Ukrainians and manipulate public opinion, portraying Ukrainians as puppets of the West, traitors, criminals, fascists, extremists, separatists and other “true patriots”. This article analyzes the methods of Russian propaganda in Ukraine. In particular, the main narratives of Russian propaganda are the following: Ukraine is a country that never existed; Ukraine needs regime change; there is a “third Maidan”; Ukraine revives fascist and Nazi practices and is Russophobic; the Ukrainian army is a den of criminals, and NATO soldiers fight on the side of the Ukrainian state; The Russian Federation has nothing to do with the “Ukrainian conflict”; Western countries are trying to destroy Ukraine. Russian mass media disseminate propaganda messages prepared by the Kremlin and present them in a mutually agreed upon form. Today, these practices have become particularly acute. The tactics of Russian propaganda consist in focusing on emotions, creating enemies, biased presentation of information and creating theories without empirical basis to “explain” events.