Порівняння ефективності зменшення міофаціонального болю за допомогою терапії лазером низької інтенсивності та червоним світлодіодним світлом у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглобу

Abstract

Сьогодні наявна значна поширеність дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), яка наразі складає від 21,5% до 50,5%. Дане захворювання може погіршити якість життя хворого, через наявністю болю, який є основним симптомом даної патології. Для зменшення інтенсивності болю у пацієнтів з дисфункцією СНЩС використовується світлотерапія лазером низького рівня та червоним світлодіодним світлом. Існує значна кількість досліджень, що доводять клінічну ефективність щодо полегшення симптоматики дисфункції СНЩС за допомогою різних методів світлотерапії, проте кількість досліджень, що порівнюють ефективність різних варіантів світлотерапії між собою є досить обмеженою. Метою даної наукової роботи є порівняння ефективності зменшення болю та кількості тригерних точок у пацієнтів з дисфункцією СНЩС за допомогою лазера низького рівня та червоного світлодіодного світла. Матеріали і методи: у досліджені взяли участь 60 пацієнтів, яких було рандомізовано у 2 групи. Рандомізацію для розподілу пацієнтів було виконано за допомогою Microsoft Excel 2016. Пацієнти групи І отримували світлотерапію червоним свідлодіодним світлом, джерела випромінювання прикладались до тригерних точок жувальних м’язів екстраорально протягом 5 хвилин. Пацієнти групи ІІ отримували низькоінтенсивну лазерну терапію протягом 30 с на тригерні точки жувальних м’язів екстраорально. Пацієнти обох дослідних груп отримували терапію щотижня протягом 4 тижнів. Оцінювання ефективності лікування проводилось за допомогою заповнення пацієнтом візуально-аналогової шкали (ВАШ) та обчислювання кількості тригерних точок жувальних м’язів. Результати дослідження: показники ВАШ у групі І зменшилися на 47,02% від початку лікування, в групі ІІ – на 53,7%. Кількість тригерних точок у проекції жувального, скроневого м’язів та біля вушної ділянки у І групи зменшилась на 62,34%, у ІІ групи – на 72,21%. За даними електроміографії у І групи амплітуда біоелектричних імпульсів жувальних м’язів у стані спокою в середньому зменшилась на 20,58%, у стані вольового стискання зубів – на 22,89%. У ІІ групи показники амплітуди біоелектричних імпульсів жувальних м’язів у стані спокою в середньому зменшились на 25,58%, у стані вольового стискання зубів – на 28,37%. Висновки: терапія червоним світлодіодним світлом та терапія лазером низького рівня зменшує інтенсивність болю і кількість тригерних точок у пацієнтів з міофаціальним болем. Порівняння ефективності терапії червоним світлодіодним світлом та лазеротерапії у зменшенні болю показало вищу здатність терапії лазером зменшувати міофаціальний біль, кількість тригерних точокта силу скорочення жувальних м’язів у спокої та під час стикання зубіву пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба (p<0,01).

Introduction: Today, there is a significant prevalence of temporomandibular joint (TMJ) dysfunction, which currently ranges from 21.5% to 50.5%. This disease can worsen the patient's quality of life due to the presence of pain, which is the main symptom of this pathology. To reduce the intensity of pain in patients with TMJ dysfunction, low-level laser and red LED light therapy is used. There are a significant number of studies proving clinical efficacy in alleviating the symptoms of TMJ dysfunction using various methods of light therapy, but the number of studies comparing the effectiveness of different light therapy options among themselves is quite limited. The aim of the study was to compare the effectiveness of pain relief and the number of trigger points in patients with TMJ dysfunction using a low-level laser and red LED light. Materials and methods: 60 patients were randomized into 2 groups. Randomization for patient allocation was performed using Microsoft Excel 2016. Patients of group I received red LED light therapy and radiation sources were applied to the trigger points of the masticatory muscles extracorporeally for 5 minutes. Patients in group II received low-intensity laser therapy for 30 seconds on the trigger points of the masseter muscles extracorporeally. Patients in both study groups received therapy weekly for 4 weeks. The effectiveness of the treatment was assessed by filling out a visual analogue scale (VAS), the number of trigger points of the masticatory muscles and the force of contraction of the masticatory muscles at rest and during tooth contact in patients with temporomandibular joint dysfunction. Results: the VAS scores in group I decreased by 47.02% from the start of treatment, in group II –by 53.7%. The number of trigger points in the projection of the masticatory, temporal muscles and parotid region in group I decreased by 62.34%, in group II – by 72.21%. According to electromyography, in group I, the amplitude of bioelectrical impulses of the masticatory muscles at rest decreased by 20.58% on average, and in the state of voluntary teeth clenching – by 22.89%. In group II, the amplitude of bioelectrical impulses of the masticatory muscles at rest decreased by 25.58% on average, and in the state of voluntary teeth clenching – by 28.37%. Conclusions: red LED light therapy and low-level laser therapy reduces pain intensity and the number of trigger points in patients with myofascial pain. Comparison of the effectiveness of red LED light therapy and laser therapy in reducing pain syndrome showed a higher ability of laser therapy to reduce myofascial pain and the number of trigger points in patients with temporomandibular joint dysfunction (p<0.01).