Please use this identifier to cite or link to this item:
https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96118
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | Оцінка системи епідеміологічного нагляду за COVID-19 в Полтавській області під час війни в Україні |
Other Titles |
Evaluation of the COVID-19 surveillance system in Poltava oblast during the war in Ukraine |
Authors |
Бережна, A.
Чумаченко, Т. |
ORCID | |
Keywords |
коронавірусна хвороба пандемія епідеміологія електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями профілактика російська агресія coronavirus disease pandemic epidemiology Electronic Integrated Disease Surveillance System prevention Russian aggression |
Type | Article |
Date of Issue | 2024 |
URI | https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96118 |
Publisher | Сумський державний університет |
License | Creative Commons Attribution 4.0 International License |
Citation | Berezhna A, Chumachenko T. Evaluation of the COVID-19 surveillance system in Poltava Oblast during the war in Ukraine. East Ukr Med J. 2024;12(2):406-414. DОI: https://doi.org/10.21272/eumj.2024;12(2):406-414 |
Abstract |
Мета дослідження – оцінити систему епідеміологічного нагляду (ЕН) за COVID-19 в Полтавській області під час війни в Україні. Матеріали та методи. Використано бібліосемантичний метод та проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз офіційних даних щодо захворюваності, смертності та летальності від COVID-19 в Полтавській області за 2020–2022 роки. За методикою Centers for Disease Controland Prevention, USA оцінено простоту, гнучкість, прийнятність, своєчасність та репрезентативність системи ЕН, визначено її придатність та ресурсовитратність. Результати. Захворюваність на COVID-19 в Полтавській області у 2020–2022 роках серед дорослих була вище, ніж серед дітей, з піком захворюваності серед дорослих 8121 випадків на 100 тисяч дорослого населення у 2021 році, серед дітей – 2980 випадків на 100 тисяч дитячого населення у 2022 році. Найвищі показники смертності та летальності від COVID-19 в Полтавській області зареєстровано у 2021 році. Система ЕН за COVID-19 в Україні представлена локальним, регіональним і національним рівнями. В Полтавській області ЕН на локальному рівні проводять заклади охорони здоров’я, на регіональному рівні – Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України. Складність системи ЕН визначається кількома рівнями звітності, потребою у спеціальних лабораторних дослідженнях для підтвердження випадку, необхідністю збору епідеміологічних даних при розслідуванні випадків, додаткового навчання персоналу щодо роботи з модулями Електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ). Система ЕН залишиться дієвою в післяпандемічний період та може бути адаптована для моніторингу за іншими інфекційними хворобами. Можливе зниження гнучкості системи ЕН при застосуванні електронного документообігу та своєчасності через затримкув оперативному зборі, передачі та аналізі епідеміологічних даних внаслідок руйнування енергетичної інфраструктури під час війни. На прийнятність системи ЕН позитивно впливає наявність нормативної бази, проте прийнятність залежить від прихильності медичних працівників до впровадження нових технологій та їхніх особистісних і професійних якостей. Система ЕН за COVID-19 є репрезентативною лише для тяжких та середньотяжких випадків захворювання. Під час війни чутливість системи ЕН за COVID-19 в Україні може знижуватись через важкодоступність до медичної допомоги на окупованих, деокупованих та прифронтових територіях. Для без перебійної роботи системи ЕН необхідна велика кількість людських та матеріальних ресурсів. Висновки. ЕН за COVID-19 в Полтавській області проводиться за особою, місцем, часом. Оцінена система ЕН є складною та багаторівневою. В умовах війни можливе зниження чутливості, гнучкості та своєчасності системи ЕН. Існує потреба у збільшенні обсягу підготовки фахівців з епідеміології, громадського здоров’я та пошуку додаткових джерел фінансування закладів мережі ЕН, оскільки система ЕН за COVID-19 є ресурсовитратною. The objective of the study was to evaluate the surveillance system for COVID-19 in Poltava Oblast during the war in Ukraine. Materials and methods. The bibliosemantic method was used and a retrospective epidemiological analysis of official data on morbidity, mortality and lethality from COVID-19 in Poltava Oblast for the years 2020–2022 was carried out. According to the methodology of the Centers for Disease Control and Prevention, USA, the simplicity, flexibility, acceptability, timeliness and representativeness of the surveillance system were evaluated, its suitability and resource consumption were determined. Results. The incidence of COVID-19 in Poltava Oblast in 2020–2022 among adults was higher than among children, with a peak incidence among adults of 8,121 cases per 100,000 adult population in 2021 and among children 2,980 cases per 100,000 child population in 2022. The highest rates of mortality and lethality from COVID-19 in Poltava Oblast were registered in 2021. The health care system for COVID-19 in Ukraine is represented at the local, regional, and national levels. In Poltava Oblast, epidemiological surveillance is carried out at the local level by healthcare institutions and at the regional level by the Disease Control and Prevention Centers of the Ministry of Health of Ukraine. The complexity of the surveillance system is determined by several levels of reporting, the need for special laboratory tests to confirm the case, the need to collect epidemiological data during the investigation of cases, additional training of personnel on working with the modules of the Electronic Integrated Disease Surveillance System (EIDSS). The surveillance system will remain effective in the post-pandemic period and can be adapted for other infectious diseases. It is possible to reduce the flexibility of the surveillance system when applying electronic document flow and timeliness due to the delay in the collection, transmission and analysis of epidemiological data due to the destruction of the energy infrastructure during the war. The acceptability of the surveillance system is positively influenced by the presence of a regulatory framework, but attitude depends on the commitment of medical workers to the implementation of new technologies and their personal and professional characters. The surveillance system for COVID-19 is representative only for severe and moderate cases of the disease. During the war, the sensitivity of the surveillance system for COVID-19 in Ukraine may be poor due to the difficult access to medical care in the occupied, de-occupied, and front-line territories. A large amount of human and material resources is required for the uninterrupted operation of the surveillance system. Conclusions. The surveillance system for COVID-19 in Poltava Oblastis conducted by person, place, time. The evaluated surveillance system is complex and multi-level. In the conditions of war, the sensitivity, flexibility and timeliness of the surveillance system may reduced. There is a need to increase the training of specialists in epidemiology and public health and to find additional sources of funding for the surveillance network institutions since the surveillance system for COVID-19 is resource-intensive. |
Appears in Collections: |
Східноукраїнський медичний журнал |
Views
China
1
United States
20
Unknown Country
9
Downloads
United States
21
Unknown Country
1
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
Berezhna_Evaluation_coronavirus_disease.pdf | 1.81 MB | Adobe PDF | 22 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.