The lexeme "harmony" in English: dictionary definitions’ analysis

Abstract

Стаття присвячена дослідженню семантичної структури концепту "гармонія" в англійській мові шляхом аналізу словникових дефініцій на основі 12 одномовних словників з метою визначення номінативної лексеми "гармонія". Результатом дослідження стало виокремлення ядра, медіальної частини та периферії концепту, домінування або периферійність досліджуваних сем були проаналізовані відповідно до частоти їхньої появи у вказаних словниках. У статті також окреслено етимологію концепту "гармонія", починаючи з грецького слова "harmonia" (де воно, як вважають, є похідним від індоєвропейського дієслівного кореня -ar-), першої появи концепту в середньоанглійській мові та до його використання в сучасній англійській мові. Відповідно, розвиток цього концепту як відкритої динамічної системи продемонстровано за допомогою процесу його еволюції від ядерної семи, що має цілком фізичне значення, до периферійних сем, значення яких є скоріше метафоричними. Крім того, вплив зовнішніх обставин розглядається як одна з причин того, що не всі ознаки цього концепту є повністю вербалізованими в мові. Як наслідок, робиться висновок про безперервний розвиток концепту як системи. Це відповідає загальній теорії розвитку концепту, згідно з якою концепт еволюціонує від чуттєво- наочного образу, що становить ядро концепту, через поступове нашарування базових шарів, тобто крок за кроком до ядра додаються все більш абстрактні ознаки об’єкта або явища.

The article is devoted to the semantic structure of the concept of "harmony" in English by analysing dictionary definitions based on 12 monolingual dictionaries, aiming to define the nominative lexeme “harmony”. The research resulted in distinguishing the core seme, median part and periphery of the concept, their dominance or peripherality of the semes being analysed according to the frequency of their appearance in the dictionaries. The etymology of the concept of “harmony” is also outlined in the article starting with the Greek word “harmonia” (where it is believed to be a derivative from an Indo-European verb root -ar-), the first appearance of the concept in the Middle English and to its usage in the modern language. Consequently, the development of this concept as an open dynamic system is demonstrated according to the process of its evolution from the core seme having totally physical meaning to the peripheral ones, the meanings of which are rather metaphorical. Besides, the impact of outside circumstances is considered one of the reasons for the fact that not all the features of this concept are fully verbalised in the language. As follows, the conclusion is made about the permanent development of the concept as a system. This corresponds to the general theory of a concept’s development which extends from the sensory-visual image that constitutes the core of the concept, through the gradual layering of "basic layers, where the features are arranged in progressively more abstract ways.