Please use this identifier to cite or link to this item:
https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96621
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | Особливості висвітлення голодомору 1932-1933 рр. у матеріалах іноземних журналістів |
Authors |
Ювко, З.Ю.
|
ORCID | |
Keywords |
Голодомор іноземні журналісти журналістська етика Holodomor foreign journalists journalistic ethics |
Type | Conference Papers |
Date of Issue | 2024 |
URI | https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96621 |
Publisher | Сумський державний університет |
License | Copyright not evaluated |
Citation | Ювко З. Ю. Особливості висвітлення голодомору 1932-1933 рр. у матеріалах іноземних журналістів // Strategic innovations of social communications and foreign philology in crisis times : collection of scientific paper of the I International scientific and practical conference, Sumy, 1 June 2024 / responsible editor M. M. Nabok, responsible designer M. Sadivnycha. Sumy : Sumy State University, 2024. P. 123-128. |
Abstract |
Голодомор – жахлива трагедія в історії людства та нашої держави.
Штучний голод, який вчинила влада СРСР по відношенню до українського
народу, тривалий час несправедливо замовчувався у світі, та й досі багатьма
країнами залишається невизнаним через тиск Росії. Але як тоді, так і зараз,
світова спільнота воліє закрити очі на злочини росіян та відмовитись від
визнання правди, якою б жорстокою та жахливою вона не була. Тоді уряди країн
боялися псувати відносини з Радянським Союзом, адже через прихід до влади
націонал-соціалістів у Німеччині в 1933 р. головною загрозою вважався вже не Йосип Сталін, а Адольф Гітлер. Однак інформаційна блокада, організована
радянським урядом на піку голоду, виявилася провальною. Попри обмеження
свободи пересування іноземних кореспондентів та цензуру їхніх матеріалів,
деяким журналістам все ж вдалося пробити залізну завісу та розповісти світові
про жахливі наслідки колективізації та масові смерті від голоду на теренах
«житниці Європи». Таким уособленням безпрецедентної журналістської етики та
моралі були Ґарет Джонс та Малькольм Маггерідж. Але на противагу їм
виступили особисті апологети Сталіна, серед яких – Волтер Дюранті, який
усіляко заперечував факт наявності штучного голоду в СРСР та виправдовував
жорстокі методи радянської влади, підкріплюючи це максимально цинічним у
цьому контексті висловом: «Не можна приготувати омлет, не розбивши яєць».
Дослідженням цієї теми займались науковці й журналісти: Д. Мейс,
Р. Конквест, Т. Снайдер, С. Кульчицький, Ю. Колісник, Я. Папуга, Я. Городняк,
Ю. Луць, О. Буруль та багато інших. Але попри наявність низки ґрунтовних
наукових праць, тема висвітлення Голодомору є маловивченою. Актуальність роботи полягає в розгляді значення діяльності іноземних
журналістів досліджуваного періоду для кращого розуміння настроїв Заходу, які
суттєво вплинули на формування суспільних настроїв тих часів та сформували
перцепцію про Голодомор та Україну на довгі роки.
Мета розвідки – проаналізувати причини й передумови авторського
висвітлення подій Голодомору, а також порівняти суть опису цього явища з історії
України (СРСР) у працях міжнародних журналістів, які працювали в той час. |
Appears in Collections: |
Наукові видання (ІФСК) |
Views
Unknown Country
3
Downloads
Unknown Country
1
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
Yuvko_holodomor.pdf | 2.14 MB | Adobe PDF | 1 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.