Подолання деструктивних типів прив’язаності у осіб юнацького віку методами когнітивно-поведінкової терапії

Abstract

Актуальність теми деструктивних типів прив’язаності неможливо недооцінити особливо серед осіб юнацького віку. Це пов’язано з тим, що на сьогоднішній день все більшої важливості набуває запит молодих людей щодо складності формування психологічно здорових взаємовідносин на фоні відсутності в них якостей, характерних для надійного типу прив’язаності. Відомо, що первинний зв’язок, який формується в перші роки життя з найближчими людьми, є майже константним (Крижановська). Взаємодіючи зі своїми друзями в школі та в більш пізньому віці, більшість дітей демонструють той тип прив’язаності, який був сформований в ранньому дитинстві. Тому формування надійного типу прив’язаності зумовлює ймовірну успішність побудови комунікативних зв’язків та взаємодії з людьми в цілому. На сьогодні існує невелику кількість емпіричних досліджень в галузі психології щодо успішної корекції деструктивних типів прив’язаності. У зв’язку з цим нами було вирішено розробити програму корекції деструктивних типів прив’язаності осіб юнацького віку з різними дитячо-батьківськими стосунками на основі когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Когнітивний напрямок – це напрямок у психотерапії, який орієнтується на вивчення когнітивних процесів психіки людини: сприйняття, мислення, мовлення, увага, уява, інтелект – тобто усі процеси, завдяки яким людина набуває, структурує, використовує та відтворює отриману інформацію. Загалом у когнітивній психокорекції велика увага приділяється пізнавальним (когнітивним) структурам психіки з упором саме на особистість, її особистісні конструкти та здатності до логіки та аналітики. Когнітивний напрямок дозволяє вивчати, інтерпретувати процес сприйняття; пояснювати поведінку через опис процесів пізнання людиною навколишнього середовища; розпізнавати образи; досліджувати процес та механізми побудови соціальної картини світу у свідомості людини; досліджувати процес несвідомого пізнання та сприйняття. Значущими в процесі корекції є зміни у сприйнятті себе та навколишнього середовища. Знання про себе та навколишній світ впливають на поведінку людини, а сама поведінка, її наслідки впливають на уявлення людини щодо себе та світу.