Please use this identifier to cite or link to this item:
https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97093
Or use following links to share this resource in social networks:
Tweet
Recommend this item
Title | Interrelationship between indicators of local and systemic inflammatory reaction in newborns with neonatal encephalopathy |
Other Titles |
Взаємозв'язок між показниками місцевої та системної запальної реакції у новонароджених з неонатальною енцефалопатією |
Authors |
Popov, Serhii Vitaliiovych
Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna |
ORCID |
http://orcid.org/0000-0002-1789-1474 http://orcid.org/0000-0002-8032-7323 |
Keywords |
неонатальна енцефалопатія мікробіом фекальний кальпротектин інтерлейкін С-реактивний білок neonatal encephalopathy microbiome fecal calprotectin interleukin C-reactive protein |
Type | Article |
Date of Issue | 2024 |
URI | https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/97093 |
Publisher | Sumy State University |
License | Creative Commons Attribution 4.0 International License |
Citation | Popov S, Profatylo A. Interrelationship between indicators of local and systemic inflammatory reaction in newborns with neonatal encephalopathy. East Ukr Med J. 2024;12(3):587-596. DОI: https://doi.org/10.21272/eumj.2024;12(3):587-596 |
Abstract |
Вступ. Неонатальна енцефалопатія є одним з найпоширеніших захворювань у новонароджених. Деякі фактори впливають на розвиток неонатальної енцефалопатії, включаючи обтяжений акушерський анамнез, фетальний дистрес, меконіальні амніотичні води та кесарів розтин. При середньому та тяжкому перебігу неонатальної енцефалопатії може спостерігатися як виникнення ураження внутрішніх органів, так і локальне та системне запалення. Важливу роль у запаленні мозку, яке викликане неонатальною енцефалопатією, відіграють цитокіни. Вони активуються у центральній нервовій системі та вивільняються у відповідь на її пошкодження. Також, С-реактивний білок є можливим біомаркером ступеня тяжкості неонатальної енцефалопатії, вважаючись білком уродженої імунної системи із протизапальними властивостями. На стан запальної відповіді може впливати локальна запальна реакція, внаслідок якої у дітей із неонатальною енцефалопатією відмічено підвищення рівнів фекального кальпротектину у перші тижні життя. Також, одним із результатів перенесеної запальної реакції, є зміна складу неонатального кишкового мікробіому. Мета. Вивчення факторів ризику розвитку неонатальної енцефалопатії у новонароджених, особливостей взаємозв'язку показників локальної та истемної запальної реакції при асфіксії різного ступеня, особливості вираженості та контролю показників запальної реакції. Матеріали та методи. Дослідження проведено у 119 доношених новонароджених, з яких 87 дітей мали неонатальну енцефалопатію та 32 здорових дітей. Для визначення особливостей тяжкості та контролю параметрів запальної відповіді виділено групу А, до якої увійшли 60 новонароджених, з них 46 – з помірною неонатальною енцефалопатією, 14 – з тяжкою неонатальною енцефалопатією. Дослідження проводили культуральним методом для визначення складу кишкового мікробіому у фекаліях. Методом імуноферментного аналізу визначали рівень фекального кальпротектину в калі та С-реактивного білку, інтерлейкінів 1β і 10 у сироватці крові на напівавтоматичному імуноферментному аналізаторі Thermo Scientific Multiskan FC. Результати аналізували за допомогою SPSS версії 28.0. Кореляцію між параметрами аналізували за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. Відношення шансів використовувалося для кількісного опису тісноти зв'язку між ознаками в статистичній сукупності. Для визначення залежностей тяжкості запальної реакції та створення моделі для розрахунку її тяжкості використовували бінарну логістичну регресію. Результати. Фактори ризику неонатальної енцефалопатії включали гострі респіраторні інфекції матері та дистрес плода. Рівні біфідобактерій позитивно корелювали протягом усього дослідження, а також відмічено зв’язок з лактобактеріями в контрольній групі та групах, які не отримували пробіотик. Значення E. coli були позитивно пов’язані з умовно-патогенними мікроорганізмами в контрольній групі та групах, які отримували пробіотики. Фекальний кальпротектин негативно корелював із вагою та зростом при народженні, шкалою Апгар та гестаційним віком. Рівні фекального кальпротектину позитивно корелювали з E. coli та умовно-патогенними мікроорганізмами у здорових новонароджених. У дітей з неонатальною енцефалопатією значення інтерлейкінів 1β та 10 були позитивно пов’язані з фекальним кальпротектином. Інтерлейкін 1β позитивно корелював з інтерлейкіном 10 та С-реактивним білком. Висновки. Найбільш істотними факторами ризику розвитку неонатальної енцефалопатії є гострі інфекційні захворювання матері та дистрес плода. Тяжкість гіпоксії/асфіксії при народженні корелювала зі значеннями інтерлейкіну 1β та 10 на 2 та 5 тижні життя та Bifidobacterium у віці 2 тижнів. Тяжкість запальної відповіді в досліджуваній популяції характеризувалася зміною величин інтерлейкіну 1β та Bifidobacterium на 2 тижні та зміною концентрації інтерлейкіну 10 на 5 тижні. Introduction. Neonatal encephalopathyis one of the most common diseases in newborns. Several factors influence the development of neonatal encephalopathy including adverse obstetric history, fetal distress, meconium-containing amniotic fluid and cesarean section. In moderate and severe neonatal encephalopathy, damage to internal organs, local and systemic inflammation may occur. Cytokines, which are activated in the central nervous system and released in response to its damage, play an important role in brain inflammation caused by neonatal encephalopathy. C-reactive protein is also a possible biomarker of neonatal encephalopathy severity, being considered a protein of the innate immune system with anti-inflammatory properties. The state of the inflammatory response can be influenced by a local inflammatory reaction, as a result of which children with neonatal encephalopathy have been shown to have increased levels of fecal calprotectin in the first weeks of life. Also, one of the results of the transferred inflammatory reaction is a change in the composition of the neonatal intestinal microbiome. Objective. To study risk factors for neonatal encephalopathy in newborns, the features of the relationship between local and systemic inflammatory response parameters in asphyxia of varying degrees, and the features of severity and control of inflammatory response parameters. Materials and methods. The study was conducted in 119 full-term newborns, of which 87 children had neonatal encephalopathy and 32 healthy children. To determine the features of severity and control of inflammatory response parameters, group A was identified, which included 60 newborns, 46 of them with moderate neonatal encephalopathy and 14 with severe neonatal encephalopathy. The study was conducted using a culture method to determine the composition of the intestinal microbiome in feces. Using a semi-automated Thermo Scientific Multiskan FC enzyme immunoassay analyzer, the level of fecal calprotectin in feces and C-reactive protein and interleukins 1β and 10 in the blood serum were estimated by the enzyme immunoassay. The results were analyzed using SPSS version 28.0. The correlation between the parameters was analyzed using the Pearson correlation coefficient. The odds ratio was used to quantitatively describe the closeness of the relationship between the features in the statistical population. Binary logistic regression was used to determine the dependencies of the severity of the inflammatory reaction and create a model for calculating its severity. Results. Risk factors for neonatal encephalopathy included mother’s acute respiratory infections and fetal distress. Bifidobacterium levels were positively correlated throughout the study, and there was also a relationship with lactobacilli in the control and non-probiotic-treated neonatal encephalopathy groups. E. coli values were positively associated with opportunistic pathogens in the control and probiotic-treated groups. Fecal calprotectin was negatively correlated with birth weight and height, Apgar scores, and gestational age. Fecal calprotectin levels were positively correlated with E. coli and opportunistic pathogens in healthy neonates. In children with neonatal encephalopathy interleukin 1β and 10 values were positively associated with fecal calprotectin, interleukin 1β were positively correlated with interleukin 10 and C-reactive protein. Conclusions. The most significant risk factors for the development of neonatal encephalopathy are mother’s acute infectious diseases and fetal distress. The severity of hypoxia/asphyxia at birth correlated with the levels of interleukin 1β and 10 at 2 and 5 weeks of life and Bifidobacterium at 2 weeks of life. The severity of the inflammatory response in the study population was characterized by a change in the level of interleukin 1β and Bifidobacterium at 2 weeks and a change in the level of interleukin 10 at 5 weeks. |
Appears in Collections: |
Східноукраїнський медичний журнал |
Views
Downloads
Files
File | Size | Format | Downloads |
---|---|---|---|
Popov_Interrelationship_neonatal_encephalopathy.pdf | 1.19 MB | Adobe PDF | 0 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.