Прокуратура як субєкт протидії та запобігання злочинності.

Abstract

Стаття присвячення аналізу ролі органів прокуратури у сфері протидії злочинності, її функцій та діяльності, які прямо чи дотично межують з нею. Прокуратура є невід’ємною частиною системи правоохоронних органів та має досить широкий спектр функцій, який передбачає здійснення діяльності щодо захисту прав та інтересів держави і громадян шляхом представлення публічного обвинувачення в суді, а також контролю за дотриманням законодавства та виконання судових рішень на різних етапах кримінального провадження або під час виконання покарання у відповідних установах. Саме тому у процесі реалізації покладених на неї завдань прокуратура стикається з різними криміногенними ситуаціями, які потребують додаткового вивчення та висвітлення задля подальшого доопрацювання законодавства у сфері протидії злочинності у різних галузях. Крім того, важливим є пошук рішень, які можуть знизити відсоток злочинності в різних регіонах та серед різних соціальних груп, що також потребує додаткової співпраці з органами пробації, установами виконання покарань тощо. Тут відповідна інституція займає головуюче положення з огляду на те, що отримує усю необхідну інформацію щодо стану злочинності, умов розкриття злочинів, виконання покарань установами тощо та має змогу цілісно формувати підхід до вирішення актуальних питань у сфері боротьби зі злочинністю. Для цього також необхідно проаналізувати законодавство, яке регламентує діяльність прокуратури, простежити джерела та завдання тих, що саме стосуються відповідного питання. Наразі ця сфера не є законодавчо розвиненою та містить кілька нормативно-правових актів, які передбачають роботу прокуратури як суб’єкта протидії злочинності. При цьому, самою прокуратурою наразі сформовано загальний підхід до роботи, який передбачає в якості основних дій: проведення координаційних нарад із керівниками правоохоронних органів, проведення спільних нарад керівників правоохоронних та інших державних органів, створення міжвідомчих робочих груп, обмін аналітичною інформацією, проведення спільних аналітичних досліджень, контроль за виконанням спільних узгоджених заходів.

The article is devoted to the analysis of the role of the prosecutor's office in the field of combating crime, its functions and activities that directly or tangentially border on it. The prosecutor's office is an integral part of the system of law enforcement agencies and has a fairly wide range of functions, which involves the implementation of activities related to the protection of the rights and interests of the state and citizens by presenting a public accusation in court, as well as monitoring compliance with the law and the execution of court decisions at various stages of criminal proceedings or while serving a sentence in the relevant institutions. That is why, in the process of implementing the tasks assigned to it, the prosecutor's office encounters various criminogenic situations that require additional study and coverage in order to further refine the legislation in the field of combating crime in various fields. In addition, it is important to find solutions that can reduce the percentage of crime in different regions and among different social groups, which also requires additional cooperation with probation authorities, penal institutions, etc. Here, the relevant institution occupies a leading position in view of the fact that it receives all the necessary information about the state of crime, the conditions for solving crimes, the execution of punishments by institutions, etc. and is able to holistically form an approach to solving current issues in the field of crime prevention. For this, it is also necessary to analyze the legislation that regulates the activities of the prosecutor's office, to trace the sources and tasks of those that specifically relate to the relevant issue. Currently, this area is not legally developed and contains several legal acts that provide for the work of the prosecutor's office as a subject of combating crime. At the same time, the prosecutor's office itself has currently formed a general approach to work, which provides as the main actions: holding coordination meetings with the heads of law enforcement agencies, holding joint meetings of the heads of law enforcement and other state agencies, creating interdepartmental working groups, exchanging analytical information, conducting joint analytical studies, control over the implementation of joint agreed measures.