Кримінологічні засади протидії контрабанді трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню кримінологічних аспектів злочинності у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини, а також розробленню науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення системи протидії цьому виду злочинності в Україні. У роботі здійснено глибокий аналіз наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених із питань торгівлі людьми та їхніми органами. Розглянуто широкий спектр праць, що охоплюють юридичні, економічні та соціальні аспекти проблеми. Особливу увагу приділено вивченню специфічної термінології, такої як «червоний ринок» і «трансплантаційний туризм». Запропоновано періодизацію історичного розвитку злочинності у сфері контрабанди трансплантаційних органів в Україні за допомогою виділення трьох основних етапів: 1) формування (1991–2000): період становлення злочинності у сфері незаконної трансплантації органів після здобуття Україною незалежності; 2) криміналізація (2001–2019): етап, що характеризується введенням кримінальної відповідальності за порушення законного порядку трансплантації; 3) сучасний етап (із 2019 року): період значних змін у законодавстві та створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин. У дисертації детально розглянуто правові аспекти проблеми, зокрема аналіз національних і міжнародних правових норм. Особливу увагу приділено визначенню поняття кримінального правопорушення і його складових у контексті контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Авторка здійснює ґрунтовний аналіз об’єкта, предмета, об’єктивної та суб’єктивної сторін цього виду кримінального правопорушення. Зокрема визначено, що безпосереднім об’єктом є порядок переміщення трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів через митний кордон України з метою забезпечення охорони здоров’я населення. Підкреслено, що предметом кримінального правопорушення є всі анатомічні матеріали людини, зокрема органи, тканини та фетальні матеріали. У роботі також розглянуто соціально-економічні наслідки торгівлі людьми та їхніми органами, проаналізовано механізми протидії цьому явищу, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Дисертація містить глибокий аналіз поняття злочинності як форми суспільно небезпечної поведінки. Авторка виділяє основні характеристики злочинності, зокрема її об’єктивну небезпеку, антисуспільність, цілісність, динамічність і розповсюдження у просторі та часі. У дослідженні доведено, що поєднання біологічної та соціальної теорій злочинності є можливим, особливо в контексті осіб, які вчиняють правопорушення у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Напрями відхилення в біології, такі як генетика, психофізіологія, а також наявність уроджених відхилень і психічних розладів можуть впливати на поведінку та рішення людини. Водночас соціальне оточення, культурні впливи, економічні умови та інші аспекти соціальної структури можуть також відігравати роль у формуванні рішень людини щодо вчинення кримінальних правопорушень. Наприклад, низький рівень економічного розвитку або корупція у сфері охорони здоров’я можуть заохочувати контрабанду органів. Отже, кримінальні діяння часто виникають унаслідок взаємодії біологічних і соціальних чинників. Наприклад, людина із психічним розладом, яка проживає в середовищі з високим рівнем корупції та беззаконня, може легше потрапити в ситуацію контрабанди органів, що є характерним для країн із високим рівнем бідності, як ми вже відзначили раніше. Особливу увагу в роботі приділено дослідженню особистості злочинця у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Авторка аналізує соціально-демографічні, особистісно-рольові та морально-психологічні характеристики таких осіб. Зокрема відзначено, що злочинцям у цій сфері часто притаманні такі риси, як безжалісність, безсоромність, відсутність співчуття, нахабство, самовпевненість і прагнення до особистого збагачення. Також розглянуто можливі психічні відхилення, які можуть впливати на поведінку злочинців, такі як психопатія та антисоціальний розлад особистості. Досліджено питання позитивної посткримінальної поведінки. Так, особа може добровільно співпрацювати із правоохоронними органами, надаючи корисну інформацію або допомагаючи у викритті та припиненні інших злочинних дій у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Особа може виправдатися за свої злочинні дії, надаючи компенсацію або відшкодування завданих збитків постраждалим сторонам. Зміна поведінки в бік позитивних дій допомагає запобігти подальшому вчиненню нових кримінально протиправних діянь і рецидиву, що сприяє стабільності та безпеці суспільства. Отже, позитивна посткримінальна поведінка має важливе значення як для власне особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, так і для суспільства загалом, сприяючи реабілітації та запобіганню подальшим правопорушенням. У дисертації досліджено основні детермінанти злочинності у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Серед головних чинників виділено економічні чинники, стрімкий розвиток медичних технологій, соціальні та культурні чинники, корупцію та глобалізацію. Відмічено, що воєнні конфлікти можуть створювати сприятливі умови для зростання злочинності у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини через порушення законодавства, збільшення попиту та зниження ефективності контролю. Авторка пропонує комплекс заходів для протидії злочинності у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Серед головних рекомендацій такі: 1) посилення кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з незаконною торгівлею органами, зокрема встановлення більш жорстких санкцій і криміналізація всіх форм участі у злочинних схемах; 2) удосконалення системи ліцензування та контролю за діяльністю медичних закладів, залучених до трансплантології; 3) створення прозорої загальнонаціональної системи обліку та контролю за процесами донорства органів; 4) розроблення та впровадження спеціальних процедур безпеки на всіх етапах поводження із трансплантаційними органами; 5) проведення регулярних інформаційно-просвітницьких кампаній для підвищення обізнаності громадськості про загрози незаконного ринку органів; 6) забезпечення достатнього фінансування інституцій, відповідальних за контроль і нагляд у сфері протидії контрабанді анатомічних матеріалів людини; 7) удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників, задіяних у сфері трансплантації. Окрему увагу в дисертації приділено питанням міжнародного співробітництва у сфері протидії контрабанді трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Авторка наголошує, що головними напрямами міжнародної взаємодії в цій сфері є гармонізація національного законодавства з міжнародними нормами та стандартами, активізація діяльності правоохоронних органів для виявлення та припинення злочинних мереж торгівлі органами, а також налагодження обміну досвідом, інформацією та кращими практиками між країнами та профільними організаціями. Доведено, що гармонізація українського законодавства передбачає імплементацію положень головних міжнародних документів – Конвенції Ради Європи проти торгівлі органами, Директив Європейського Союзу з якості та безпеки трансплантатів, Керівних принципів Всесвітньої організації охорони здоров’я з трансплантації. Це дозволить погодити нормативну базу України зі світовими стандартами в цій сфері. Обґрунтовано, що протидія транснаціональним злочинним мережам торгівлі органами потребує тісної взаємодії українських правоохоронних органів із міжнародними структурами – Інтерполом, Європолом, Євроюстом, а також двосторонніх угод з іншими державами. У дослідженні доведено, що обмін досвідом, інформацією, аналітикою та кращими практиками протидії контрабанді трансплантатів із міжнародними партнерами як на урядовому, так і неурядовому рівнях дозволить Україні запозичити передові підходи, уникнути помилок і напрацювати власні ефективні рішення з урахуванням національної специфіки. У роботі детально проаналізовано зарубіжний досвід протидії незаконній торгівлі трансплантаційними органами та анатомічними матеріалами людини. Особливу увагу приділено практикам таких країн, як США, Ізраїль та Іспанія, які є лідерами в цій сфері. Авторка підкреслює необхідність адаптації кращих світових підходів до українських реалій з урахуванням національної специфіки, правових, економічних, соціокультурних та інституційних чинників. У дисертації також розглянуто питання позитивної посткримінальної поведінки осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Авторка наголошує на важливості сприяння такій поведінці для запобігання рецидивам і реабілітації злочинців. У висновках авторка підкреслює, що проблема незаконної торгівлі трансплантаційними органами та анатомічними матеріалами людини є глобальним явищем, яке ставить під загрозу громадське здоров’я, безпеку та повагу до людської гідності. Тому вивчення та імплементація передового зарубіжного досвіду протидії цьому злочину є вкрай важливими для України на шляху формування ефективної національної системи протидії контрабанді трансплантатів. Загалом дисертаційне дослідження робить значний внесок у розуміння природи та механізмів злочинності у сфері контрабанди трансплантаційних органів та інших анатомічних матеріалів людини. Робота пропонує комплексний підхід до вивчення цього явища та розроблення ефективних заходів протидії, що має як теоретичне, так і практичне значення для вдосконалення законодавства, підвищення правової свідомості та інформованості суспільства щодо цієї проблеми.

This dissertation is dedicated to a comprehensive study of the criminological aspects of crime in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials, as well as the development of scientifically grounded recommendations for improving the system of combating this type of crime in Ukraine. The work presents an in-depth analysis of scientific research by domestic and foreign scholars on human trafficking and organ trade. A wide spectrum of works covering legal, economic, and social aspects of the problem is examined. Particular attention is paid to the study of specific terminology, such as «red market» and «transplant tourism». The author proposes a periodization of the historical development of crime in the field of transplant organ smuggling in Ukraine, identifying three key stages: 1) Formation (1991–2000): the period of establishment of crime in the field of illegal organ transplantation after Ukraine gained independence. 2) Criminalization (2001–2019): a stage characterized by the introduction of criminal liability for violations of the legal order of transplantation. 3) Modern stage (from 2019): a period of significant changes in legislation and the creation of a Unified State Information System for organ and tissue transplantation. The dissertation examines in detail the legal aspects of the problem, including an analysis of national and international legal norms. Particular attention is paid to defining the concept of criminal offense and its constituent elements in the context of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. The author conducts a thorough analysis of the object, subject, objective, and subjective aspects of this type of criminal offense. Specifically, it is determined that the direct object is the order of movement of transplant organs and other anatomical materials across the customs border of Ukraine to ensure public health protection. It is emphasized that the subject of the criminal offense includes all human anatomical materials, including organs, tissues, and fetal materials. The work also examines the socio-economic consequences of human and organ trafficking, analysing mechanisms to combat this phenomenon, particularly using information and communication technologies. The dissertation contains an in-depth analysis of the concept of crime as a form of socially dangerous behaviour. The author highlights the main characteristics of crime, including its objective danger, antisocial nature, integrity, dynamism, and spread in space and time. The study proves that combining biological and social theories of crime is appropriate, especially in the context of individuals who commit offenses in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. Deviations in biology, such as genetics, psychophysiology, as well as the presence of congenital abnormalities and mental disorders, can influence a person’s behaviour and decisions. At the same time, social environment, cultural influences, economic conditions, and other aspects of social structure can also play a role in shaping a person’s decisions regarding criminal offenses. For example, low levels of economic development or corruption in the healthcare sector can encourage organ smuggling. Thus, criminal acts often arise from the interaction of biological and social factors. For instance, a person with a mental disorder living in an environment with high levels of corruption and lawlessness may more easily find themselves in a situation of organ smuggling, which is characteristic of countries with high levels of poverty, as we have noted earlier. Special attention in the work is given to the study of the criminal personality in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. The author analyses socio-demographic, personal-role, and moral-psychological characteristics of such individuals. It is noted that criminals in this field often possess traits such as ruthlessness, lack of conscience, lack of empathy, audacity, self-confidence, and a desire for personal enrichment. Possible mental deviations that may influence the behaviour of criminals, such as psychopathy and antisocial personality disorder, are also considered. The issue of positive post-criminal behaviour is explored. For instance, an individual may voluntarily cooperate with law enforcement agencies, providing useful information or assisting in exposing and stopping other criminal activities in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. A person may make amends for their criminal actions by providing compensation or restitution to the affected parties. Changing behaviour towards positive actions helps prevent further commission of new criminal acts and recidivism, contributing to the stability and security of society. Thus, positive post-criminal behaviour is important both for the person who committed the criminal offense and for society, promoting rehabilitation and prevention of further offenses. The dissertation examines the main determinants of crime in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. Among the key factors highlighted are economic factors, rapid development of medical technologies, social and cultural factors, corruption, and globalization. It is noted that military conflicts can create favourable conditions for the growth of crime in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials due to violations of legislation, increased demand, and reduced effectiveness of control. The author proposes a complex of measures to combat crime in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. Among the key recommendations are: 1) Strengthening criminal liability for crimes related to illegal organ trade, including the establishment of more severe sanctions and criminalization of all forms of participation in criminal schemes. 2) Improving the system of licensing and control over the activities of medical institutions involved in transplantology. 3) Creating a transparent nationwide system for accounting and control of organ donation processes. 4) Developing and implementing special security procedures at all stages of handling transplant organs. 5) Conducting regular information and awareness campaigns to raise public awareness about the threats of the illegal organ market. 6) Ensuring sufficient funding for institutions responsible for control and supervision in the field of combating smuggling of human anatomical materials. 7) Improving the system of training and professional development of medical workers involved in the field of transplantation. Special attention in the dissertation is paid to issues of international cooperation in combating smuggling of transplant organs and other human anatomical materials. The author emphasizes that the key areas of international interaction in this field are harmonization of national legislation with international norms and standards, intensification of law enforcement activities to detect and stop criminal organ trafficking networks, as well as establishing exchange of experience, information, and best practices between countries and specialized organizations. It is proven that the harmonization of Ukrainian legislation involves the implementation of provisions from key international documents – the Council of Europe Convention against Trafficking in Human Organs, European Union Directives on the quality and safety of transplants, and World Health Organization Guidelines on transplantation. This will bring Ukraine’s regulatory framework in line with global standards in this field. It is substantiated that countering transnational criminal networks of organ trafficking requires close cooperation between Ukrainian law enforcement agencies and international structures – Interpol, Europol, Eurojust, as well as bilateral agreements with other states. The study proves that exchanging experience, information, analytics, and best practices in countering transplant smuggling with international partners at both governmental and non-governmental levels will allow Ukraine to adopt advanced approaches, avoid mistakes, and develop its own effective solutions considering national specifics. The work analyses in detail the foreign experience in combating illegal trade in transplant organs and human anatomical materials. Particular attention is paid to the practices of countries such as the USA, Israel, and Spain, which are considered leaders in this field. The author emphasizes the need to adapt the best global approaches to Ukrainian realities, considering national specifics, legal, economic, socio-cultural, and institutional factors. The dissertation also examines the issue of positive post-criminal behaviour of individuals who have committed criminal offenses in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. The author emphasizes the importance of promoting such behaviour to prevent recidivism and rehabilitate offenders. In the conclusions, the author emphasizes that the problem of illegal trade in transplant organs and human anatomical materials is a global phenomenon that threatens public health, security, and respect for human dignity. Therefore, studying and implementing advanced foreign experience in combating this crime is crucial for Ukraine on the path to forming an effective national system for countering transplant smuggling. Overall, the dissertation research makes a significant contribution to understanding the nature and mechanisms of crime in the field of smuggling transplant organs and other human anatomical materials. The work offers a comprehensive approach to studying this phenomenon and developing effective countermeasures, which has both theoretical and practical significance for improving legislation, raising legal awareness, and informing society about this problem.