Адміністративно-правові засади діяльності IP-суду як суб’єкта реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню змісту й особливостей адміністративно-правових засад діяльності IP-суду як суб’єкта реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні. Перший розділ дисертаційного дослідження присвячено визначенню загальної характеристики діяльності IP-суду як суб’єкта реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні. Автор установив сутність державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні як об’єкта адміністративно-правового регулювання, визначив базові поняття та категорії. У дисертації наголошено на тому, що державне управління сферою інтелектуальної власності потребує запровадження організаційних та адміністративно-правових заходів, об’єднання зусиль різних органів державної влади, недержавних установ і громадських організацій для визначення подальших шляхів розвитку адміністративно-правового регулювання сферою інтелектуальної власності. Доведено, що актами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України регулюється досить широке коло питань, які стосуються реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а тому їх необхідно враховувати в майбутній діяльності ІР-суду. Зроблено висновок, що міжнародні договори та угоди, які на сьогодні є невід’ємною частиною національного законодавства, займають чільне місце в механізмі адміністративно-правового регулювання державної політики у сфері інтелектуальної власності, а тому їх вивчення й урахування матимуть позитивний вплив на професійну діяльність суддів ІР-суду в Україні. Встановлене місце IP-суду в системі суб’єктів реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні. Автор навів змістовну характеристику переліку суб’єктів реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні й на цій основі запропонував власну класифікацію суб’єктів реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні. Досліджено сутність базових категорій, таких як «ІР-суд», «суб’єкти», «суб’єкти адміністративного права», «суб’єкти реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності», «система», «система суб’єктів реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності». Запропоновано класифікувати суб’єктів реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні залежно від напрямів діяльності у сфері інтелектуальної власності на такі групи: 1) суб’єкти, що покликані формувати та реалізовувати державну політику у сфері інтелектуальної власності; 2) суб’єкти, що реалізують державну систему правової охорони у сфері інтелектуальної власності. Доведено, що наявна законодавча прогалина щодо повноцінного старту діяльності ІР-суду в Україні дестабілізує відносини, що виникають у сфері інтелектуальної власності, та підриває авторитет судової гілки влади, оскільки відсутні механізми щодо ефективної реалізації ІР-судом державної політики у сфері інтелектуальної власності та здійснення в зазначеній сфері належного правосуддя. Охарактеризовано правові засади діяльності IP-суду в Україні та визначено місце норм адміністративного законодавства. Установлено, що відсутність належного адміністративно-правового забезпечення діяльності ІР-суду є істотною перешкодою на шляху його повноцінного функціонування та початку роботи. Зокрема, й досі відсутній титульний закон про Вищий суд з питань інтелектуальної власності, аналогічний Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Наголошується, що основною нормою, яка має значення для діяльності ІР-суду, є п. 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України: «до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Другий розділ дисертаційного дослідження присвячено питанням адміністративно-правового статусу IP-суду як суб’єкта реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні. Проаналізовано чинне адміністративне законодавство у сфері інтелектуальної власності та законодавство, що регулює діяльність ІР-суду, і на цій основі визначено мету створення та принципи діяльності IP-суду в Україні. З’ясовано, що мета створення та діяльності ІР-суду, на нашу думку, безпосередньо пов’язана з ідеями верховенства права й захисту сфери інтелектуальної власності, на цьому неодноразово наголошують під час дискусій науковці та практики, які беруть свій початок у законодавстві про судоустрій. Установлено, що мета створення та діяльності ІР-суду в Україні полягає в підвищенні рівня якості судового розгляду справ із питань інтелектуальної власності, строків їх вирішення й зростанні довіри до суду з метою створення в Україні сприятливого клімату щодо залучення іноземних інвестицій до зазначеної сфери. Виділено, що серед міжнародно-правових актів вагоме місце для визначення керівних засад функціонування IP-суду в Україні посідають Основні принципи незалежності судових органів, прийняті на VII Конгресі з попередження злочинів і поводження з правопорушниками. Доведено, що принцип кваліфікації, підбору та підготовки означає, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості й здібності, а також відповідну кваліфікацію в галузі права. Зазначений принцип повинен бути обов’язково покладений в основу функціонування IP-суду в Україні, оскільки належна фахова кваліфікація та професійна компетентність у сфері інтелектуальної власності є визначальними чинниками ефективного виконання суддями своїх професійних обов’язків. Автор дійшов висновку, що аналізування засад організації судової влади дає підстави стверджувати про відсутність у титульному Законі України «Про судоустрій і статус суддів» принципів діяльності судів, це свідчить про неналежне нормативно-правове закріплення ключових положень, передбачених міжнародно-правовими документами. У межах другого розділу також проаналізовано та встановлено основні й додаткові завдання і функції IP-суду як суб’єкта реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні. Автор запропонував до спеціальних завдань ІР-суду відносити також завдання здійснення правосуддя у сфері інтелектуальної власності відповідно до вимог чинного законодавства України та правил судочинства з метою підвищення рівня якості судового розгляду справ з питань інтелектуальної власності, строків їх вирішення та зростання довіри до суду з метою створення в Україні сприятливого клімату щодо залучення іноземних інвестицій до зазначеної сфери та ін. Досліджено сутність та особливості компетенції IP-суду як суб’єкта реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні, наголошено на виключних повноваженнях ІР-суду. Зазначено, що компетенція складає ядро адміністративно-правового статусу кожного органу державної влади, не є винятком й ІР-суд, з приводу встановлення компетенції якого й до цього часу немає одностайного розуміння та відповідного законодавчого визначення. Виокремлено принцип територіальності ІР-суду в Україні, який передбачає поширення його юрисдикції на всю територію держави, що встановлено Основним Законом та титульним законом про судоустрій і статус суддів. Відповідно принцип територіальності повинен бути узгодженим та органічно поєднуватися з принципом спеціалізації. Акцентовано на тому, що основу юрисдикції ІР-суду в Україні становлять принципи територіальності, спеціалізації та інстанційності, що є ключовим для успішного старту його функціонування. Визначено сутність компетенції ІР-суду, а також систему юридичних гарантій діяльності IP-суду в Україні. Доведено, що діяльність ІР-суду пов’язана з системою впорядкованих та чітких норм, які регулюють питання їх діяльності й функціонування, необхідним є встановлення відповідної системи законодавчо закріплених юридичних гарантій діяльності, без дослідження яких неможливо стверджувати про повний адміністративно правовий статус ІР-суду в Україні. Наголошено на тому, що юридичні гарантії— невід’ємна складова адміністративно-правового статусу ІР-суду в Україні, оскільки вони є засобом ефективної реалізації суддями своїх повноважень, це дозволяє повною мірою реалізувати державну політику у сфері інтелектуальної власності. Визначено види юридичних гарантій діяльності IP-суду в Україні. В рамках третьому розділі дисертації досліджено й систематизовано успішний зарубіжний досвід організації та діяльності IP-суду й установлено можливості його використання в Україні. Досліджено досвід організації діяльності Трибуналу з питань інтелектуальної власності в Китаї, проаналізовано особливості діяльності Патентного суду в Австрії, визначено особливості спеціалізації в Німеччині, Південній Кореї та Японії. Доведено необхідність створення саме окремого судового органу на прикладі таких держав, як Швейцарія, Франція, Великобританія та США. Зроблено висновок, що зарубіжний досвід організації й діяльності спеціалізованих судів, які розглядають спори у сфері інтелектуальної власності та патентного права, свідчить про належний рівень насамперед нормативного закріплення важливих положень, що стосуються функціонування таких судових органів. В Україні ж немає титульного закону «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності», який повинен закріпити ключові положення, що стосуються початку його функціонування та подальшої роботи. Автор запропонував напрямки вдосконалення національного законодавства, що регламентує діяльність IP-суду. Охарактеризовано, що розвиток суспільних відносин у сфері інтелектуальної власності сьогодні є досить динамічним, а тому часто виникають питання, що потребують свого вирішення в юрисдикційному порядку. Виокремлено два напрямки вдосконалення сфери інтелектуальної власності в Україні: перший – це вдосконалення чинних нормативно-правових актів, що регулюють реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, другий – шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності ІР-суду. Запропоновано низку новаторських змін до регулювання діяльності ІР-суду з метою підвищення рівня інвестиційного клімату для бізнесу, змін у ландшафті ринку з надання послуг у сфері інтелектуальної власності, значного підвищення стандартів захисту прав та законних інтересів у сфері інтелектуальної власності.

The dissertation is focused on studying the content and specific features of administrative and legal bases of IP-court activity as a subject of realization of the state policy in the field of intellectual property in Ukraine. The first section of the dissertation research is devoted to determining the general characteristics of the IP-court as a subject of state policy in the field of intellectual property in Ukraine. The author establishes the essence of state policy in the field of intellectual property in Ukraine as an object of administrative and legal regulation. Basic concepts and categories are defined. It is emphasized that the state management of intellectual property requires the introduction of organizational and administrative measures, combining efforts of various government agencies, non governmental institutions and NGOs to determine further ways to develop administrative and legal regulation of intellectual property. It is proved that the acts of the Verkhovna Rada of Ukraine and the Cabinet of Ministers of Ukraine regulate a wide range of issues related to the implementation of state policy in the field of intellectual property, and therefore they must be taken into account in future IP courts. It is concluded that international treaties and agreements, which today are an integral part of national law, occupy a prominent place in the mechanism of administrative and legal regulation of state policy in the field of intellectual property, and therefore their study and consideration will have a positive impact on the professional activities of IP judges. in Ukraine. The place of the IP-court in the system of subjects of realization of the state policy in the field of intellectual property in Ukraine is established. The author provided a meaningful description of the list of subjects of state policy in the field of intellectual property in Ukraine and on this basis proposed his own classification of subjects of state policy in the field of intellectual property in Ukraine. The essence of basic categories as: "IP-court", "subjects", "subjects of administrative law" "subjects of realization of the state policy in the field of intellectual property", "system", "system of subjects of realization of the state policy" is investigated in the field of intellectual property ". It is proposed to classify the subjects of state policy in the field of intellectual property in Ukraine depending on the activities in the field of intellectual property into the following groups: 1) subjects called to form and implement state policy in the field of intellectual property; 2) entities that implement the state system of legal protection in the field of intellectual property. It is proved that the existing legislative gap on the full start of IP-court in Ukraine destabilizes the relations arising in the field of intellectual property and undermines the authority of the judiciary, as there are no mechanisms for effective implementation of IP-court state policy in the field of intellectual property. in the field of due process. The legal bases of IP-court activity in Ukraine are described and the place of norms of administrative legislation is determined. It is established that the lack of proper administrative and legal support for the activities of the IP-court is a significant obstacle to its full functioning and start of work. In particular, there is still no title law on the Supreme Court of Intellectual Property, similar to the Law of Ukraine "On the Supreme Anti-Corruption Court". It is emphasized that the main rule that is important for the IP-court is paragraph 16 of the Transitional Provisions of the Commercial Procedural Code of Ukraine "before the Supreme Court on intellectual property Code, the courts in accordance with the rules of jurisdiction (jurisdiction, jurisdiction), which operated before the entry into force of this version of the Code. The second section of the dissertation research is devoted to the administrative and legal status of the IP-court as a subject of state policy in the field of intellectual property in Ukraine. The current administrative legislation in the field of intellectual property and the legislation governing the activities of the IP-court are analyzed and on this basis the purpose and principles of the IP-court in Ukraine are determined. It was found that the purpose of the creation and operation of the IP-Court, in our opinion, is directly related to the ideas of the rule of law and protection of intellectual property, which is repeatedly emphasized during discussions and scholars, and which originate in judicial system. It is established that the purpose of establishing and operating an IP court in Ukraine is to improve the quality of intellectual property litigation, deadlines and increase confidence in the court in order to create a favorable climate in Ukraine to attract foreign investment in this area. It is highlighted that among the international legal acts, the Basic Principles on the Independence of the Judiciary, adopted at the VII Congress on Crime Prevention and Treatment of Offenders, are important for determining the guidelines for the functioning of the IP-court in Ukraine. It has been proven that the principle of qualification, selection and training means that persons selected for judicial positions must have high moral qualities and abilities, as well as appropriate qualifications in the field of law. This principle must be the basis for the functioning of the IP Court in Ukraine, as proper professional qualifications and professional competence in the field of intellectual property are a determining factor in the effective performance of judges’ professional duties. The author concludes that the analysis of the principles of the judiciary gives grounds to claim the absence in the title Law of Ukraine "On the Judiciary and the Status of Judges" of the principles of courts, which indicates improper legal enshrinement of key provisions of international law. The second section also analyzes and establishes the main and additional tasks and functions of the IP-court as a subject of state policy in the field of intellectual property in Ukraine. The author suggested that the special tasks of the IP Court also include the task of administering justice in the field of intellectual property in accordance with current legislation of Ukraine and the rules of procedure to improve the quality of intellectual property litigation, deadlines and increase confidence in the court. creation in Ukraine of a favorable climate for attracting foreign investment in this area and others. The essence and features of the competence of the IP-court as a subject of state policy in the field of intellectual property in Ukraine are studied. Emphasis is placed on the exclusive powers of the IP court. It is pointed out that the competence is the core of the administrative and legal status of each public authority, and the IP court is no exception, and there is still no unanimous understanding and relevant legislative definition of its competence. The principle of territoriality of the IP-court in Ukraine, which provides for the extension of its jurisdiction over the entire territory of the state, established by the Basic Law and the title law on the judiciary and the status of judges. Accordingly, the principle of territoriality must be consistent and organically combined with the principle of specialization. It is emphasized that the basis of the jurisdiction of the IP Court in Ukraine is the principles of territoriality, specialization and instance, which is key to the successful start of its operation. The essence of the competence of the IP court in Ukraine is determined. The system of legal guarantees of IP-court activity in Ukraine is defined. It is proved that the activity of the IP-court is connected with the system of orderly and clear norms, regulating the issues of their activity and functioning. in Ukraine. It is emphasized that legal guarantees are an integral part of the administrative and legal status of the IP-court in Ukraine, as they are a means of effective exercise of their powers by judges, which allows to fully implement state policy in the field of intellectual property. The types of legal guarantees of IP-court activity in Ukraine are determined. Within the framework of the third section of the dissertation research the successful foreign experience of the organization and activity of the IP-court is investigated and systematized and the possibilities of its use in Ukraine are established. The experience of organizing the activities of the Intellectual Property Tribunal in China has been studied. Emphasis is placed on the peculiarities of the activities of the Patent Court in Austria. The peculiarities of specialization in Germany, South Korea and Japan are determined. The necessity of creating a separate judicial body on the example of such states as Switzerland, France, Great Britain and the USA has been proved. It is concluded that the foreign experience of the organization and operation of specialized courts dealing with disputes in the field of intellectual property and patent law shows the appropriate level, first of all, of normative enshrinement of important provisions concerning the functioning of such courts. In Ukraine, however, there is no title law "On the Supreme Court of Intellectual Property", which should establish key provisions concerning the beginning of its operation and further work. The author suggests ways to improve the national legislation governing the activities of the IP-court. It is characterized that the development of public relations in the field of intellectual property today is quite dynamic, and therefore quite often there are issues that need to be resolved in a jurisdictional manner. There are two areas of improvement of intellectual property in Ukraine, the first is the improvement of existing regulations governing the implementation of state policy in the field of intellectual property, and the second — ways to improve the administrative and legal regulation of IP courts. A number of innovative changes have been proposed to regulate the IP court in order to improve the investment climate for business, changes in the market landscape for the provision of intellectual property services, significantly raising standards of protection of rights and legitimate interests in intellectual property.