Трансформація інструментарію інформаційної гігієни в контексті російсько-української війни

Abstract

Інформаційна гігієна стала критично важливою в умовах російсько-української війни. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та методів ведення інформаційної війни зумовив необхідність адаптації стратегій захисту від дезінформації та маніпулятивного контенту. Актуальність та мета. Актуальність дослідження полягає в необхідності розуміння та вдосконалення методів захисту від інформаційних загроз в умовах триваючої війни. З огляду на інтенсивність кібератак та використання новітніх технологій для створення та поширення дезінформації, дослідження трансформації інформаційної гігієни є важливим. Захист особистих даних, постійне вдосконалення медіаграмотності, навички обирати якісні медіа є актуальним питанням для української аудиторії. Мета дослідження – визначити зміни інструментарію інформаційної гігієни в Україні з початку повномасштабного вторгнення, а також особливості комплексу заходів протидії дезінформації та деструктивним наративам у контексті російсько-української війни. Особлива увага приділяється вивченню адаптивних механізмів протидії дезінформації та деструктивним наративам в умовах російсько-української війни. Це дослідження спрямоване на виявлення нових стратегій та інструментів, що дозволяють ефективно захищати інформаційний простір країни в умовах інтенсивного протистояння. Методи дослідження. Використано аналіз наукової літератури, порівняння даних медіаграмотності, case study ініціатив із медіаосвіти та експертної оцінки. Результати. Проаналізовано еволюцію онлайн-курсів із медіаграмотності, які адаптувалися до нових викликів інформаційної війни. Розглянуто нові методи фактчекінгу та протидії дезінформації, створеної за допомогою ШІ. Досліджено концепцію інфодетоксу як метод адаптації інформаційної гігієни. Висновки. Інформаційна гігієна в Україні зазнала суттєвої трансформації, адаптуючись до викликів війни. Підвищення рівня медіаграмотності, розвиток спеціалізованих освітніх програм та вдосконалення методів фактчекінгу сприяють формуванню стійкості суспільства до інформаційних загроз. Важливим аспектом залишаються постійна зміни методів інформаційної гігієни до нових технологічних викликів, зокрема використання ШІ в створенні дезінформації.

Information hygiene has become critically important in the context of the Russian-Ukrainian war. The rapid development of information technology and methods of information warfare has necessitated the adaptation of strategies to protect against disinformation and manipulative content. Relevance and purpose. The relevance of the study lies in the need to understand and improve methods of protection against information threats in the context of the ongoing war. Given the intensity of cyberattacks and the use of the latest technologies to create and spread disinformation, the study of the transformation of information hygiene is important. The protection of personal data, continuous improvement of media literacy, and the ability to choose quality media are important issues for the Ukrainian audience. The purpose of the study is to identify changes in the information hygiene tools in Ukraine since the beginning of the full-scale invasion, as well as the specifics of a set of measures to counter disinformation and destructive narratives in the context of the Russian-Ukrainian war. Particular attention is paid to the study of adaptive mechanisms for countering disinformation and destructive narratives in the context of the Russian-Ukrainian war. This study aims to identify new strategies and tools that can effectively protect the country’s information space in the face of intense confrontation. Research methods. The research was based on the analysis of scientific literature, comparison of media literacy data, case studies of media education initiatives, and expert evaluation. Results. The article analyses the evolution of online media literacy courses that have adapted to the new challenges of the information war. New methods of fact-checking and countering disinformation created by AI are considered. The concept of infodetection as a method of adapting information hygiene is explored. Conclusions. Information hygiene in Ukraine has undergone a significant transformation, adapting to the challenges of war. Raising the level of media literacy, developing specialised educational programmes and improving fact-checking methods contribute to building the society’s resilience to information threats. An important aspect is the constant change in information hygiene methods to meet new technological challenges, including the use of AI in creating disinformation.