Coopetitive patterns of interaction between subjects of the knowledge triangle

Abstract

В статті розглянуто коопетиційні патерни взаємодії між суб’єктами трикутника знань - бізнесом, освітою і наукою - як інструменту підвищення інноваційного потенціалу та стійкого розвитку суспільства. У роботі акцентовано увагу на тому, що в умовах глобалізації, стрімких технологічних змін, соціально-економічних викликів та наслідків війни коопетиція набуває важливого значення для забезпечення конкурентоспроможності і розвитку суспільства. Автори досліджують переваги стратегії, що поєднує конкуренцію та співпрацю, для ефективного використання ресурсів, розвитку інноваційних підходів, створення нових освітніх та дослідницьких підходів. У роботі представлено детальну типологію коопетиційних патернів, до яких належать партнерство, конкуренція, колаборація та коінновація. Описано механізми, які дозволяють забезпечити баланс між співпрацею та конкуренцією, що є основою для підвищення ефективності взаємодії між суб’єктами трикутника знань. Наголошено, що кожен із патернів взаємодії сприяє досягненню синергії через об’єднання знань, технологій та ресурсів, водночас зберігаючи індивідуальну конкурентоспроможність кожного учасника процесу. В дослідженні особливу увагу приділено аналізу кейсу Альянсу українських університетів, який став прикладом ефективної коопетиційної практики. Підписання Меморандуму про співпрацю провідними українськими університетами різних форм власності відкрило нові можливості для розвитку освіти, науки та інновацій навіть у складних умовах війни та соціальних потрясінь. Альянс демонструє, як інтеграція горизонтальних зв’язків між академічними спільнотами сприяє розвитку інноваційних стратегій, збереженню національної ідентичності, посиленню соціальної згуртованості та вирішенню актуальних суспільних викликів. Стаття також висвітлює сторони управління коопетиційними відносинами, що передбачає балансування інтересів учасників, ефективне управління знаннями, визначення спільних цілей та забезпечення прозорості у відносинах. Зокрема, автори рекомендують використання сучасних інформаційних систем для координації співпраці, укладення договорів і формування мережевих структур для оптимізації взаємодії. У статті підкреслено, що коопетиція у трикутнику знань є не лише інструментом розвитку інноваційної економіки, але й механізмом соціального прогресу. Результати дослідження демонструють, як спільні ініціативи між університетами, бізнесом і науковими установами можуть створювати унікальну синергію для подолання глобальних викликів. Аналіз кейсу Альянсу українських університетів виявив ефективність інтеграції конкурентних та кооперативних стратегій для зміцнення позицій вищої освіти України на міжнародній арені, збереження людського капіталу та сприяння відновленню країни. Таким чином, результати роботи підтверджують, що коопетиція є важливою стратегією для університетів, які прагнуть зберігати індивідуальність, одночасно працюючи на благо суспільства. Досвід Альянсу українських університетів свідчить про можливість реалізації інноваційних підходів до співпраці навіть у кризових умовах, що є перспективним напрямом для подальших досліджень і практичних ініціатив.

The article explores coopetitive interaction patterns among the actors of the knowledge triangle - business, education, and science - as a tool for enhancing innovation potential and fostering sustainable societal development. The study emphasizes that in the context of globalization, rapid technological advancements, socio-economic challenges, and the consequences of war, coopetition becomes a vital strategy to ensure competitiveness and adaptability. The authors analyze the advantages of this strategy, which combines competition and cooperation, to optimize resources, develop innovative ecosystems, and create new educational and research approaches. The paper presents a detailed typology of coopetitive patterns, including partnership, competition, collaboration, and co-innovation. It describes mechanisms enabling a balance between cooperation and competition, which are fundamental to improving the effectiveness of interactions within the knowledge triangle. It is emphasized that each interaction pattern contributes to achieving synergy by integrating knowledge, technologies, and resources while maintaining the individual competitiveness of each participant. Special attention is given to the Ukrainian Universities Alliance case analysis, which serves as an example of an effective coopetitive practice. The signing of a Memorandum of Cooperation by six leading Ukrainian universities of various ownership forms opened new opportunities for developing education, science, and innovation, even under the challenging conditions of war and social upheavals. The Alliance demonstrates how horizontal linkages among academic communities contribute to developing innovative strategies, preserving national identity, strengthening social cohesion, and addressing pressing societal challenges. The article also highlights key aspects of managing coopetitive relationships, including balancing participants' interests, effective knowledge management, setting common goals, and ensuring transparency in relations. In particular, the authors recommend using modern information systems to coordinate cooperation, formalize agreements, and create network structures to optimize interaction. The study underlines that coopetition in the knowledge triangle is a tool for developing an innovative economy and a mechanism for social progress. The findings demonstrate how joint initiatives among universities, businesses, and scientific institutions can create unique synergies to overcome global challenges. The analysis of the Ukrainian Universities Alliance case reveals the effectiveness of integrating competitive and coopetitive strategies to strengthen the position of Ukrainian higher education in the international arena, preserve human capital, and support national recovery. Thus, the study's results confirm that coopetition is a crucial strategy for universities seeking to retain their individuality while contributing to societal well-being. The experience of the Ukrainian Universities Alliance demonstrates the feasibility of implementing innovative approaches to cooperation even in crisis conditions, making it a promising avenue for further research and practical initiatives.