Економічні флуктуації під впливом монетарної політики

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення теоретико-методичних засад управління економічними флуктуаціями під впливом монетарної політики. На основі еволюційного аналізу поглядів на зміст поняття «економічні флуктуації» в межах основних наукових шкіл, було доведено, що зростання рівня інтеграції фінансових ринків, підвищення частоти екзогенних шоків і посилення макроекономічної волатильності супроводжуються зростанням наукового інтересу до концепції економічних флуктуацій. Аналіз змістовно-концептуальних підходів до розуміння економічних флуктуації та особливостей їх прояву дозволив систематизувати наукові підходи до розуміння специфіки виникнення та форм прояву економічних флуктуацій за роллю грошово-кредитної політики, технологій, сукупного попиту, державних інституцій та виокремлено класичний та кейнсіанський підходи, теорію реальних бізнес-циклів, монетарний, австрійський та комплексний підходи. Економічні флуктуації визначено як періодичні відхилення ключових макроекономічних показників від їх довгострокових трендів або рівноважних значень, що виникають як реакція на зміни внутрішніх та зовнішніх чинників і можуть набувати форми як короткострокових коливань у межах бізнес-циклів (фази підйому, спаду, піку і відновлення), так і довгострокових трендів у розвитку економіки. Однією із характерних особливостей економічних флуктуацій визначено відсутність однозначного розуміння їх ролі в економічному розвитку країни. З одного боку, вони створюють значні виклики для забезпечення та підтримання стабільності економічної системи, спричиняючи періоди рецесії, зростання безробіття, інфляційного тиску та фінансової нестабільності, а з іншого боку, виконують функцію адаптації економічної системи до змін внутрішнього та зовнішнього середовища, сприяючи перерозподілу ресурсів, розвитку інновацій та адаптації економічної системи до нових умов. Удосконалено критеріальну базу класифікації економічних флуктуацій за причинно-детермінованою ознакою (циклічні, сезонні, структурні), часовим горизонтом (коротко-, середньо- та довгострокові), амплітудою коливань (мікро- мезо-, та макроцикли), причинами виникнення (ендогенні та екзогенні), географічним охопленням (локальні, регіональні та глобальні), наслідками впливу (економічні імпульси, економічні шоки та комбіновані коливання). Принциповим з точки зору впливу на мету та завдання управління економічними флуктуаціями визначено оцінювання динаміки ключових макроекономічних індикаторів в умовах шоків та невизначеностей, що дозволяє визначити основні тренди та виклики для реалізації ефективної монетарної політики. Це створює додаткові можливості в процесі планування, мотивації та контролю за реалізацією ефективних стратегій управління економічними флуктуаціями. Проаналізовано основні тенденції розвитку економічної системи України в умовах флуктуацій. Це дозволило виділити ключові етапи розвитку економіки України, що відображають залежність економічних індикаторів від видів флуктуацій та фаз розвитку економіки: 2001-2007 рр. – період зростання та стабільності в економіці (циклічні флуктуації, фаза пожвавлення); 2008-2009 рр. – період глобальної фінансової кризи (шокові флуктуації); 2010-2013 рр. – період відновлення та стагнації (циклічні флуктуації, фаза стагнації); 2014-2015 рр. – економічна та політична криза (шокові флуктуації); 2016-2018 рр. – період відновлення (циклічні флуктуації, фаза пожвавлення); 2019-2020 рр. – період пандемії COVID-19 (шокові флуктуації); 2021-2022 рр. – період часткового відновлення економіки та нових викликів. Виділено характерні особливості економічних флуктуацій, до яких належать: циклічний характер економічних флуктуацій (періодичність коливань економічної активності), їх дуалістична природа (одночасна здатність створювати ризики для стабільності економічної системи та сприяти її адаптивності і динамізму), асиметричність (нерівномірність тривалості та інтенсивності фаз зростання та спаду), амплітудність (варіативність у масштабах та глибині економічних коливань). Розроблено концептуальні засади управління економічними флуктуаціями, як комплексу заходів, які втілюються через реагуючу та превентивну діяльність органів законодавчої та виконавчої влади, міжнародних організацій, науково-дослідних інститутів та консалтингових організацій, систематизовано інструменти управління економічними флуктуаціями в розрізі монетарних, фіскальних та стратегічних інструментів управління Формування державної політики управління економічними флуктуаціями запропоновано здійснювати за результатами системного аналізу специфіки взаємодії макроекономічних чинників (грошово-кредитної політики, інвестиційної активності, технологічного розвитку та структурних змін в економіці), врахування їх багаторівневого впливу на економічну систему (короткострокові чи довгострокові наслідки) та специфіки сучасних економічних умов (посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, зростання ролі інституційних факторів). Обґрунтовано ключову роль монетарної політики в згладжуванні та мінімізації негативних наслідків економічних флуктуацій через адаптивне використання інструментів регулювання в умовах глобальних викликів та структурних змін економіки. На основі структурного моделювання проведено оцінювання часової та просторової когерентності економічних флуктуацій та інструментів монетарної політики, яке враховує явні та латентні взаємозалежності шляхом побудови системи структурних рівнянь та передбачає оцінювання взаємозв’язків між множинами залежних і незалежних змінних і дозволяє ідентифікувати найбільш значущі залежності між ними з урахуванням можливого як прямого, так і опосередкованого впливу. На основі аналізу чутливості індикаторів монетарної політики до шоків економічних флуктуацій доведено суттєву залежність інструментів монетарної політики від економічної нестабільності. Найбільш чутливими до шоків ВВП та індексу споживчих витрат на одну особу визначено ставки за кредитами резидентів у національній валюті. Доведено, що збільшення участь населення в робочій силі призводить до зростання економічної активності в країні, зменшує ризик неповернення кредитів та супроводжується зниженням кредитної ставки. Підвищення індексу фондового ринку, споживчих витрат та промислового виробництва призводить до зниження кредитної ставки. Таким чином, зростання економіки, що супроводжується зростанням промислового виробництва та підвищенням споживчих витрат дозволяє банкам знижувати ставки за операціями кредитування. Проведено порівняльний аналіз монетарних режимів в управлінні економічними флуктуаціями, визначено їх переваги і недоліки, обґрунтовано вплив на економічні флуктуації. Досліджено вплив таргетування інфляції на економічні флуктуації, визначено його переваги як базової стратегії стабілізаційної політики. Зроблено висновок про те, що таргетування інфляції сприяє зменшенню невизначеності на фінансових ринках та підвищенню довіри до монетарної політики центрального банку, дозволяє більш ефективно управляти очікуваннями економічних агентів, сприяє адаптації системи до умов різних типів економік. Досліджено вплив адаптації таргетування інфляції до умов різних типів економік (з розвинутими ринками, перехідними економіками) на його результативність та можливість інтеграції інших інструментів монетарної політики, таких як валютні інтервенції або управління відсотковими ставками. Удосконалено інструментарій монетарного регулювання економічних флуктуацій, який передбачає врахування характеру, тривалості та типу флуктуацій. Це дозволить оптимізувати вплив монетарної політики на економічний цикл, забезпечити стійкість до сезонних коливань, своєчасно реагувати на структурні зміни та шокові флуктуації. Так, у фазах піднесення, рецесії чи депресії ключовими заходами мають бути контроль інфляції, стимулювання економічної активності або протидія дефляційним процесам шляхом регулювання процентних ставок, резервних вимог і операцій на відкритому ринку.

The dissertation is devoted to solving the current scientific problem of improving the theoretical and methodological principles of managing economic fluctuations under the influence of monetary policy. Based on an evolutionary analysis of perspectives on the concept of "economic fluctuations" within the framework of major scientific schools, it has been proven that the increasing integration of financial markets, the rising frequency of exogenous shocks, and heightened macroeconomic volatility are accompanied by growing scholarly interest in the concept of economic fluctuations. Analysis of the content-conceptual approaches to understanding economic fluctuations and the features of their manifestation allowed us to systematize scientific approaches to understanding the specifics of the emergence and forms of manifestation of economic fluctuations by the role of monetary policy, technology, aggregate demand, state institutions, and the classical and Keynesian approaches, the theory of real business cycles, monetary, Austrian and complex approaches were distinguished. Economic fluctuations are defined as periodic deviations of key macroeconomic indicators from their long-term trends or equilibrium values, which arise as a reaction to changes in internal and external factors and can take the form of both short-term fluctuations within business cycles (up, down, peak and recovery phases) and long-term trends in economic development. One of the defining characteristics of economic fluctuations is the lack of a clear understanding of their role in a country's economic development. On the one hand, they pose significant challenges to ensuring and maintaining the stability of the economic system, triggering periods of recession, rising unemployment, inflationary pressure, and financial instability. On the other hand, they serve as a mechanism for adapting the economic system to changes in the internal and external environment, facilitating resource redistribution, fostering innovation, and enabling the economic system to adjust to new conditions. The criteria for classifying economic fluctuations by causality (cyclical, seasonal, structural), time horizon (short-, medium- and long-term), amplitude of fluctuations (micro-, meso- and macrocycles), causes of occurrence (endogenous and exogenous), geographical coverage (local, regional and global), consequences of impact (economic impulses, economic shocks and combined fluctuations) have been improved. A fundamental aspect in terms of the impact on the goals and objectives of managing economic fluctuations is the evaluation of the dynamics of key macroeconomic indicators under conditions of shocks and uncertainties. This approach allows for the identification of major trends and challenges in implementing effective monetary policy. It provides additional opportunities in the processes of planning, motivation, and monitoring the implementation of effective strategies for managing economic fluctuations. The study analyzes the main trends in the development of Ukraine's economic system under conditions of fluctuations. This analysis enabled the identification of key stages in Ukraine's economic development, reflecting the dependence of economic indicators on the types of fluctuations and phases of economic growth: 2001-2007 - a period of growth and stability in the economy (cyclical fluctuations, recovery phase); 2008-2009 - a period of global financial crisis (shock fluctuations); 2010-2013 - a period of recovery and stagnation (cyclical fluctuations, stagnation phase); 2014-2015 - economic and political crisis (shock fluctuations); 2016-2018 - a period of recovery (cyclical fluctuations, recovery phase); 2019-2020 - the period of the COVID-19 pandemic (shock fluctuations); 2021-2022 - a period of partial recovery of the economy and new challenges. The characteristic features of economic fluctuations are highlighted, which include: the cyclical nature of economic fluctuations (periodicity of fluctuations in economic activity), their dualistic nature (simultaneous ability to create risks for the stability of the economic system and promote its adaptability and dynamism), asymmetricity (uneven duration and intensity of growth and recession phases), amplitude (variability in the scale and depth of economic fluctuations). Conceptual foundations for managing economic fluctuations have been developed as a set of measures implemented through responsive and preventive activities by legislative and executive authorities, international organizations, research institutions, and consulting firms. The tools for managing economic fluctuations have been systematized into monetary, fiscal, and strategic instruments. The formation of a state policy for managing economic fluctuations is proposed to be carried out based on the results of a systematic analysis of the specifics of the interaction of macroeconomic factors (monetary policy, investment activity, technological development and structural changes in the economy), taking into account their multi-level impact on the economic system (short-term or long-term consequences) and the specifics of modern economic conditions (strengthening of globalization and integration processes, increasing the role of institutional factors). The key role of monetary policy in smoothing and minimizing the negative consequences of economic fluctuations through the adaptive use of regulatory instruments in the context of global challenges and structural changes in the economy is substantiated. Based on structural modeling, an assessment of the temporal and spatial coherence of economic fluctuations and monetary policy instruments was carried out, which takes into account explicit and latent interdependencies by constructing a system of structural equations and provides for the assessment of the relationships between sets of dependent and independent variables and allows identifying the most significant dependencies between them, taking into account the possible direct and indirect impact. Based on the analysis of the sensitivity of monetary policy indicators to shocks of economic fluctuations, a significant dependence of monetary policy instruments on economic instability was proven. The most sensitive to shocks of GDP and the consumer spending index per capita were determined to be rates on resident loans in the national currency. It has been proven that an increase in labor force participation leads to higher economic activity in the country, reduces the risk of loan defaults, and is accompanied by a decline in interest rates. Similarly, an increase in the stock market index, consumer spending, and industrial production contributes to a reduction in interest rates. Thus, economic growth, accompanied by an increase in industrial production and consumer spending, enables banks to lower lending rates. A comparative analysis of monetary regimes in managing economic fluctuations has been conducted, highlighting their advantages and disadvantages and substantiating their impact on economic fluctuations. The impact of inflation targeting on economic fluctuations was substantiated, its advantages as a basic stabilization policy strategy were determined. It was concluded that inflation targeting contributes to reducing uncertainty in financial markets and increasing confidence in the monetary policy of the center of the central bank, allows for more effective management of the expectations of economic agents, contributes to the adaptation of the system to the conditions of different types of economies. The impact of adapting inflation targeting to the conditions of different types of economies (developed markets, transitional economies) on its effectiveness and the potential integration of other monetary policy tools, such as foreign exchange interventions or interest rate management, has been examined. The toolkit for monetary regulation of economic fluctuations has been enhanced to account for the nature, duration, and type of fluctuations. This approach aims to optimize the impact of monetary policy on the economic cycle, ensure resilience to seasonal variations, and provide timely responses to structural changes and shock fluctuations. For instance, during phases of economic growth, recession, or depression, key measures should include controlling inflation, stimulating economic activity, or countering deflationary processes through adjustments in interest rates, reserve requirements, and open market operations.