Медіакультура та медіадискурс інформаційного простору малих міст України: соціокомунікаційна модель

Abstract

У дисертації здійснено спробу з’ясувати функціонування медіакультури та медіадискурсу інформаційного простору малих міст України і виокремити його соціокомунікаційну модель. Комплексно проаналізовані наукові праці українських та закордонних вчених, систематизована теоретико-прикладна база та методичні засади дослідження дали змогу визначити понятійно-категоріальний апарат дослідження концепту «місто» щодо його інформаційно-комунікаційних ознак. Загальний огляд опрацьованої літератури в підсумку дав можливість дослідити функціонування поняття «медіакультури» та «медіадискурсу» іфнормаційного простору малих міст України; проаналізувати чинники механізму співдії медіакультури та медіадискурсу в малих містах України щодо характеристики соціокомунікаційної моделі інформаційного простору; уточнити та доповнити категоріально-понятійний апарат дослідження медіакультури та медіадскурсу, конкретизуючи поняття «комунікаційно-публічний простір», «мале місто», «креативність», «урбанізм», «субурбія», «вулична культура»; проаналізувати особливості розвитку медіакультури в контексті міського публічно-комунікаційного простору; удосконалити вивчення інформаційного простору щодо процесів функціонування комунікаційної публічності креативного міста в розрізі історичного розвитку людства; схарактеризувати креативний інформаційний простір сучасного міста та визначити проблеми розвитку медіакультури інформаційного простору малих міст України; подальшого розвитку набули теоретичні дослідження концепту медіакультури та медіадискурсу інформаційного простору малих міст України щодо функціонування соціокомунікаційної моделі. Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю у комплексному підході відстеження та аналізу інформаційного простору функціонування медіакультури та медіадискурсу відносно комунікаційно-публічного простору малих міст України щодо розробки стратегії покращення медіакультури в малих містах і сприяння якісно-прогресивному функціонуванню медіадискурсивного середовища. Об’єкт дослідження – медіакультура та медіадискурс інформаційного простору малих міст України. Предмет дослідження – соціокомунікаційна модель особливостей функціонування медіадискурсу та медіакультури інформаційного простору малих міст України. Мета дослідження – визначення функціональних характеристик та ознак медіакультури й медіадискурсу як визначальних елементів соціокомунікаційної моделі інформаційного простору малих міст України. Джерельна база дослідження – нормативно-правове забезпечення компонентів культурної політики малих міст України (законодавчі акти, збірники документів, статистичні матеріали), наукові дослідження (журналістикознавство, філологія, культурологія, комунікативістика, мистецтвознавство тощо), матеріали місцевих медій, зокрема новинних сайтів. Хронологічні межі дослідження – 2009-2023 рр. як період турбулентного функціонування медіакультури в інформаційному просторі України. Цей період характеризується часом розвитку (2009-2014 рр.), часом початку антитерористичної операції (2014-2021 рр.), часом повномасштабного вторгенення російських війск на територію України (2022-2023 рр.), що триває досі. Саме в таких хронологічних межах проведено дослідження. Відтак, медіадискурсивність та медіакультура інформаційно-комунікаційного простору малих міст України є різною та багато в чому залежить від факторів зовнішнього функціонування або ж побудови соціокомунікаційної моделі функціонування. Авторкою виокремлено концептуальні характеристики поняття «місто», яке дослідниками трактується як постійне поселення з великою щільністю населення, високою соціальною і культурною гетерогенністю та різноманітністю. Також охарактеризовано розмитість понятійно-категоріального визначення концепту «місто» щодо процесів глобальної урбанізації і сформовано нові соціопросторові та соціально-культурні комунікаційно-публічні характеристики, які унеможливлюють дискусію традиційного представлення. У роботі відображено механізми функціонування культурологічного дискурсу інформаційно-комунікаційного простору. Виокремлено специфікацію характеристики публічно-комунікаційного дискурсу інформаційного простору малих міст України. Охарактеризовано композиційно-супроводжуючі елементи формування уваги аудиторії, що формуються у сприйнятті інтерпретаційності візуальної реальності та графічного представлення інформації. Систематизовано концептуальну характеристику культурологічного дискурсу інформаційного простору малих міст України. Інформаційно-соціальні ознаки публічно-комунікаційного опису виявляються у таких форматах: бомбінг, літні кінотеатри під відкритим небом тощо. Проведено ґрунтовний аналіз нормативно-правової бази компонентів культурної політики малих міст України й визначено, що потребує покращення законодавча база щодо взаємодії громадськості в комунікаційно-публічному середовищі міста. Схарактеризовано виконання програм міжнародної культурної співпраці: «Культурна столиця Європи», «Східне партнерство», «Культура», «Київська ініціатива», «Інтеркультурні міста», «COMUS» в інформаційному просторі малих міст України. Для визначення медіадискурсивності функціонування медіакультури в інформаційному просторі нами представлено публічно-комунікаційну модель за соціокомунікаційними вимірами медіакультури інформаційного простору малих міст, що супроводжується концептуально закріпленими особистісними діями окремої людини щодо індивідуальної відповідальності, акумулятивного ефекту, інформаційної доступності. Ми умовно зобразили цей процес від великого до малого або ж об’єктно-предметних характеристик обміну інформацією та соціально-інформаційними процесами комунікації «малого міста». Схарактеризований нами комунікаційно-публічний простір демонструє характерні ознаки публічного мистецтва, до якого віднесли інформаційну: простоту та економність, стислість та влучність, обєктивність та незалежність в інформаційний простір соціокомунікаційного середовища, де функціонує вуличне мистецтво, яке вирізняється урбаністичністю та зображувальним контентним змістом. Медіадискурсивність монументального мистецтва супроводжується характерними ознаками масовості сприйняття, політично-комунікаційним забарвленням. Проведений аналіз функціонування медіакультури та контентного наповнення інформаційного простору малих міст України продемонстрував процес медіадискурсивності публічно-комунікаційного розвитку медіакультури. Інформаційно-публічне функціонування базується на підставі контекстуальних характеристик інформаційного простору малих міст України. Охарактеризована прикладна компонента регіонального контентного наповнення тематикою медіакультури та відображення медіадискурсивного процесу інформаційного простору. Ми обрали три малі міста України (м. Шостка Сумської області, м. Бердичів Житомирської області та м. Стрий Львівської області). Міста обирались за приблизною чисельністю населення та географічним розташуванням: схід – центр – захід. Для контентного емпіричного аналізу тематичної публікаційності визначено 2023 рік. Шляхом застосування кількісного методу проаналізували новинні сайти, які розміщують матеріали на культурну тематику. На підставі здійсненого теоретико-прикладного аналізу емпіричного матеріалу представлено соціокомунікаційну модель інформаційного простору малих міст України. Опис цільової аудиторії супроводжується такими кількісними показниками: брало участь 100 респондентів, 50 із яких відповідали на запитання за допомогою Google Forms, а 50 – в усній формі. 56 респондентів – жінки, 44 – чоловіки. 34 респонденти були віком 18-30 років, 41 – 31-45 років, 25 – 46-60 років. Усіх учасників дослідження поінформовано про його умови. Дослідження проведено відповідно до Гельсінської декларації (1964). Здійснений контент-аналіз продемонстрував передумови до з’ясування функціонального призначення медіакультури в інформаційно-комунікаційному середовищі малих міст як окремої класифікації комунікаційно-інформаційної значущості. На підставі здійсненого аналізу ми виокремили сукупність завдань аудиторії у споживанні та створенні медіапродуктів, що реалізовуються у часопросторі малого міста. Згідно з авторською класифікацією, до основних параметрів, що характеризують медіакультуру, ми віднесли: 1) інформаційні потреби; 2) інформаційні можливості; 3) тематичне охоплення; 4) пізнавальну ефективність; 5) емоційну дієвість; 6) зворотній зв'язок; 7) авторську продуктивність; 8) охоплення аудиторії; 9) комунікативну компетенцію; 10) встановлення зв'язку. На підставі проведеного аналізу, отримані розрахунки середнього математичного обчислення показали, що найбільш значущими факторами для мешканців малих міст є певний рівень комунікативних знань, умінь і навичок; характер впливу медіаконтенту на емоційну сферу; інтерес до контенту; сумування медіаконтенту. За даними кластерного аналізу, в якому респонденти були мешканцями малих міст, і яких умовно поділено на три групи, отримано такі результати: для першої групи (62 %) характерний рівень медіакультури вище середнього, для двох інших (16 % і 22 %) – нижче середнього. Різниця між другою і третьою групами полягає в тому, що представники другої свідомо обмежують потік медіаконтенту, а представники третьої групи не мають достатніх можливостей для задоволення своїх інформаційних потреб в інформаційному просторі. Детальне вивчення функціонування медіакультури в інформаційному просторі дало можливість зробити висновки про те, що медіадискурсивне середовище впливає на формування громадської думки та відбивається на аудиторії, тому потрібно популяризувати медіаграмотність та медіакультуру функціонування комунікаційної складової у публічному просторі. Результати дослідження можуть використовуватись у теоретико-прикладній складовій підготовки здобувачів освіти всіх рівнів та під час укладання навчальних програм, формування тематик спецкурсів для освітньо-професійних та освітньо-наукових програм зі спеціальності 061 Журналістика. Представлений у дослідженні фактологічний матеріал візуалізаційно-графічної складової результату наукового пошуку пропонується для використання під час укладання навчальних посібніків, підручників, моногорафій, навчально-методичних розробок для здобувачів різних рівнів освіти за означеною спеціальністю. Наведені дані емпіричного аналізу можуть використовуватись працівниками медіа, оскільки прикладна компонента дослідження демонструє цілісне бачення медіакультури та медіадискурсу інформаційного простору малих міст України щодо соціокомунікаційної моделі функціонування.

The dissertation attempts to find out the functioning of media culture and media discourse in the information space of small cities of Ukraine and to single out its socio-communication model. Comprehensively analyzed scientific works of Ukrainian and foreign scientists, systematized theoretical-applied base and methodological principles of the research made it possible to determine the conceptual-categorical apparatus of the study of the concept «city» in relation to its informational and communication features. Indeed, the general review of the processed literature gave an opportunity to investigate the functioning of the concept of «media culture» and «media discourse» in the information space of small cities of Ukraine; to analyze the factors of the mechanism of interaction of media culture and media discourse in small cities of Ukraine regarding the characteristics of the socio-communication model of the information space; the categorical and conceptual apparatus of media culture and media discourse research has been clarified and supplemented, specifying such concepts as «informational public space», «city», «creativity», «urbanism», «suburbia», «street culture»; the peculiarities of the development of media culture in the context of the urban public communication space are analyzed; the study of the information space regarding the processes of formation and formation of creative cities in the historical evolution of mankind has been improved; the creative information space of a modern city is characterized and the problems of media culture development of the information space of small cities of Ukraine are defined; theoretical studies of the concept of media culture and media discourse of the information space of small cities of Ukraine gained further development functioning of the social communication model. The relevance of the dissertation research is determined by the need for a comprehensive approach to tracking and analyzing the information space of the functioning of media culture and media discourse in relation to the communication and public space of small cities of Ukraine in order to develop a strategy for improving media culture in small cities and promoting qualitatively progressive functioning of the media discourse environment. The object of the research is media culture and media discourse of the information space of small cities of Ukraine. The subject of the study is the socio-communication model of the functioning of the media discourse and media culture of the information space of small cities of Ukraine. The aim of the study is to determine the functional characteristics and signs of media culture and media discourse as defining elements of the socio-communication model of the information space of small cities of Ukraine. The source base of the research is the regulatory and legal provision of cultural policy components of small cities of Ukraine (legislative acts, document collections, statistical materials), scientific research (journalism, philology, cultural studies, communication studies, art studies, etc.), materials of local media, in particular news sites. The chronological boundaries of the study are 2009-2023 as a period of turbulent functioning of media culture in the information space of Ukraine. This period is characterized by the time of development (2009-2014), the time of the beginning of the anti-terrorist operation (2014-2021), the time of the full-scale invasion of Russian troops on the territory of Ukraine (2022-2023), which continues to this day. Therefore, the research period was carried out within such chronological limits. The media discursiveness and media culture of the information and communication space of small cities of Ukraine is different and in many aspects depends on the factors of external functioning or the construction of a socio-communication model of functioning. The author singles out the conceptual characteristics of the concept of «city», which researchers interpret as a permanent settlement with a high population density, high social and cultural heterogeneity and diversity. We also characterized the blurring of the conceptual-categorical definition of the concept «city» in relation to the processes of global urbanization and formed new socio-spatial and socio-cultural communication and public characteristics that make it impossible to discuss the traditional representation. The work reflects the functioning mechanisms of the cultural discourse of the information and communication space. The specification of the characteristics of the public communication discourse of the information space of small cities of Ukraine is singled out. The compositional and accompanying elements of the formation of the audience's attention, which are formed in the perception of the interpretability of visual reality and graphic representation of information, are characterized. The conceptual characteristic of the cultural discourse of the information space of small cities of Ukraine is systematized. Informational and social signs of public communication description are found in the following formats: bombing, summer cinemas under the open sky, etc. A thorough analysis of the legal framework of the components of the cultural policy of small cities of Ukraine was conducted and it was determined that the legislative framework regarding public interaction in the communication and public environment of the city needs improvement. The implementation of international cultural cooperation programs: «Cultural Capital of Europe», «Eastern Partnership», «Culture», «Kyiv Initiative», «Intercultural Cities», «COMUS» in the information space of small cities of Ukraine is characterized. To determine the media discursiveness of the functioning of media culture in the information space, we present a public communication model based on the socio-communication dimensions of the media culture of the information space of small cities, which is accompanied by the so-called «theory of small affairs». We conventionally depicted this process from large to small, or object-subject characteristics of information exchange and social-information communication processes of a «small city». The communication and public space characterized by us demonstrates the characteristic features of public art, to which we attributed: minimalism, conciseness, non-involvement of the author's thought. In the information space of the socio-communication environment of public street art, there is a pronounced urban style and conceptually philosophical content of the images. Media discursiveness of monumental art is accompanied by characteristic signs of mass perception, political and communication coloration. The conducted analysis of the functioning of media culture and the content filling of the information space of small cities of Ukraine demonstrated the process of media discursiveness of the public communication development of media culture. Information and public functioning is based on the contextual characteristics of the information space of small cities of Ukraine. The applied component of regional content filling with the subject of media culture and reflection of the media discursive process of the information space is characterized. We chose three small cities of Ukraine (Shostka, Sumy Oblast, Berdychiv, Zhytomyr Oblast, and Stryi, Lviv Oblast). The cities were chosen based on their approximate population and geographical location: east – center – west. The year 2023 is set for empirical analysis. Using a quantitative method, we analyzed news sites that post materials on cultural topics. On the basis of the theoretical and applied analysis of the empirical material, a socio-communication model of the information space of small cities of Ukraine was presented. The description of the target audience is accompanied by the following quantitative indicators: 100 respondents participated, 50 of whom answered questions using Google Forms, and 50 - orally. 56 respondents are women, 44 are men. 34 respondents were aged 18-30 years, 41 – 31-45 years, 25 – 46-60 years. All study participants were informed about the conditions of the study. The study was conducted in accordance with the Declaration of Helsinki (1964). The carried out content analysis demonstrated the prerequisites for clarifying the functional purpose of media culture in the information and communication environment of small towns as a separate classification of communication and information significance. On the basis of the performed analysis, we singled out a set of tasks of the audience in the consumption and creation of media products, which are realized in the space-time of a small town. According to the author's classification, the following are the main parameters characterizing media culture: 1) informational needs; 2) information capabilities; 3) thematic coverage; 4) cognitive efficiency; 5) emotional effectiveness; 6) feedback; 7) author's productivity; 8) audience coverage; 9) communicative competence; 10) establishing a connection. On the basis of the conducted analysis, the obtained calculations of the average mathematical calculation showed that the most significant factors for residents of small towns are a certain level of communicative knowledge, skills and abilities; the nature of the impact of media content on the emotional sphere; interest in the content; summarization of media content. According to the data of the cluster analysis, in which the respondents were residents of small towns, and which were conditionally divided into three groups, the following results were obtained: the first group (62%) has an above average level of media culture, the other two (16% and 22%) - below average. The difference between the second and third groups is that the representatives of the second group deliberately limit the flow of media content, while the representatives of the third group do not have sufficient opportunities to satisfy their information needs in the information space. A detailed study of the functioning of media culture in the information space made it possible to draw conclusions that the media discursive environment affects the formation of public opinion and affects the audience, therefore it is necessary to popularize media literacy and media culture of the functioning of the communication component in the public space. The results of this study can be used in the theoretical and applied component of the training of education seekers of all levels and during the preparation of educational programs, formation of special course topics for educational-professional and educational-scientific programs in the specialty 061 «Journalism». The factual material of the visualization and graphic component of the result of scientific research presented in the study is proposed for use during the compilation of training manuals, textbooks, monographs, educational and methodological developments for students of various levels of education in the specified specialty. The given empirical analysis data can be used by media workers, as the applied component of the research demonstrates a holistic vision of media culture and media discourse of the information space of small cities of Ukraine in relation to the socio-communication model of functioning.