Соціокомунікаційні аспекти функціонування літературних, книжкових і журналістських нагород в Україні

Abstract

Уже понад століття спостерігається значний вплив, що його мають премії на літературний процес, видавничу справу та книжковий ринок. Відома їхня усталена місія – відзначати вартісні роботи та гідних письменників і у такий спосіб сприяти розширенню їхньої аудиторії. Поряд із цим простежується, що в різних країнах під впливом різних чинників функціонування нагород і ступінь їхнього авторитету значно відрізняються. У порівнянні з усталеними світовими практиками, українські літературні, книжкові та журналістські нагороди під тиском несприятливих політичних та економічних обставин часто втрачають інституціональну стійкість. Запропоноване дисертаційне дослідження – це спроба поглянути на літературні, книжкові та журналістські нагороди як на інституцію, яка функціонує в соціокомунікаційному вимірі. Робота пропонує новий погляд на звичні загалу нагороди з двох позицій. По-перше, усе, що ми розуміємо під нагороджувальною системою – премії, конкурси, рейтинги для літератури, книговидання, журналістики та інших креативних галузей, – концептуалізовано з інституціональної опції, тобто розглянуто як цілісну динамічну систему, яка повсякчас змінюється, в залежності від умов функціонування. По-друге, нагороди тут постають як актори соціальної комунікації, а отже в дослідженні враховувались соціальні аспекти їхньої діяльності. Поєднання двох опцій дало змогу запропонувати шляхи оптимізації функціонування нагород та зміцнення їхньої інституціональної стійкості в українському соціокомунікаційному просторі. Робота базується на всебічному огляді відповідної наукової літератури та вивченні діяльності міжнародних та українських премій, конкурсів і рейтингів (92). Дослідження також містить результати опитування українських авторів (241) про їхній досвід взаємодії з українськими літературними конкурсами. Емпіричною базою також слугували пов’язані з об’єктом дослідження статті в спеціалізованих мережевих виданнях, бібліографічні відомості перекладів лауреатів міжнародних премій, опублікованих в Україні після 1991 р., а також видань лауреатів українських літературних конкурсів. У дисертації використовувались інституціональний і соціокомунікаційний підходи, а також міждисциплінарний підхід із акцентом на дослідження в галузях медіа- та журналістикознавства, видавничої справи, PR-комунікацій і брендингу, літературознавства, культурної економіки, соціології та філософії. Порівняльно-історичний, логіко-семантичний, типологічний, описовий методи, а також методи інформаційного пошуку, узагальнення, порівняння, аналізу, синтезу, дедукції, індукції, концептуалізації, інтерпретації, операціоналізації понять, спостереження, індуктивного узагальнення, анкетування, статистики, екстраполяції разом із термінологічним аналізом, функціональним аналізом, порівняльним аналізом, контент-аналізом, компонентний аналізом, SWOT-аналізом забезпечують всебічність результатів. Дослідження виявило кілька ключових особливостей, які відрізняють процес розвитку нагород як інституції в Україні від світового. По-перше, Україна тривалий час перебувала під російським і радянським імперським пануванням. Літературні нагороди в цей період перебували під сильним впливом ідеологічних і політичних факторів. Незалежні нагороди, у сучасному їхньому розумінні, виникли тут відносно пізно, наприкінці ХХ ст., після звільнення країни. По-друге, цей процес відбувався під час складного переходу від планової до ринкової економіки, а поява нагород була зумовлена проблемним станом національного книжкового ринку, який формувався і на якому суттєво переважали книги російських видавництв. Премії в європейських країнах, навпаки, зазнали інституалізації століттям раніше, на тлі автономної від уряду літератури та розвиненого незалежного книжкового ринку. Цими відмінностями в становленні пояснюються відмінності у функціонуванні українських і світових нагород. Дослідження робіт попередників показало, що вчені переважно розглядають літературні нагороди як засіб для обміну капіталу, що представляє цінність для тих, хто вірить у цю цінність. В українському науковому дискурсі літературні премії здебільшого пов’язують із масовою літературою, рекламою та промоцією видань. Комплексне дослідження передбачало з’ясування основних властивостей нагород з інституціональної опції, побудову на їхній основі концепції, визначення типоформувальних характеристик, які стали основою типології нагород, визначення їхніх функцій і чинників впливу, виявлення особливостей функціонування нагород в українському соціокомунікаційному просторі. На підставі опрацювання філософської бази були визначені основні інституціональні властивості, якими вирізняються нагороди, і запропонована авторська концепція нагороди як супроводжуваного святковою атмосферою публічного змагання учасників культурного процесу за символічний капітал з амбівалентною цінністю, який належить усій репрезентованій переможцем спільноті, що проводиться регулярно за чітко визначеними правилами в конкретному місці в певний час із залученням професійних і безпристрасних суддів, чиїми виборами дарується миттєве визнання і формується динамічна ієрархія. Авторка також запропонувала визначення основних концептів нагороди: «літературна премія», «книжкова премія», «журналістська премія», «літературний конкурс», «книжковий рейтинг». Нагороди було класифіковано за визначеними типоформувальними ознаками. Засадничими типоформувальними характеристиками було обрано предмет оцінювання, функції, номінаційний процес, підставу присудження та форму винагороди. Допоміжними типоформувальними характеристиками стали сегмент літературного процесу, тематичне спрямування, цільова аудиторія, кількість мовних полів, географічне поширення, життєвий цикл і форма власності. Поліфункціональність нагород була представлена функціями, визначеними в чотирьох вимірах: ринковому, інституціональному, соціальному та ідеологічному. У ринковому вимірі нагороди виконують інформаційно-рекламну, маркетингову, іміджеву функцію та функцію створення інформаційного приводу. В інституціональному вимірі нагороди виконують консекраційну, регулятивну, відображально-критичну, мотиваційну, селективну, репрезентативну, інтеграційну, комунікативну, фасилітативну функції. У соціальному вимірі нагороди виконують об’єднувальну, меморіальну функції, а також функцію соціальної відповідальності та функцію формування культури читання. В ідеологічному вимірі представлені функції ідеологічного контролю та формування культури, а також вираження протесту. Активні функції ідеологічного виміру зазвичай свідчать про високий рівень втручання держави у культурний простір або про наявність серйозних проблем у суспільстві. Також визначено унікальні функції, притаманні лише українським літературним конкурсам: функція наповнення книжкового ринку, функція авторотворення, посередницька функція, функція вираження особистої ідентичності та функція забезпечення рівності (ґендерної, етнічної, расової тощо). Було виявлено, що функціонування нагород в Україні відбувається за несприятливих умов. Серед зовнішніх чинників впливу є політичні та економічні проблеми, зокрема війна, корупція, брак фінансування, нездорова конкуренція, брак фахівців і загальний стан книжкового ринку. Внутрішні проблеми пов’язані з роботою журі, процесом добору та адміністративними процесами. Проблему суддівства виражено високим ступенем суб’єктивності у рішеннях, підозрою в корупції та політичній упередженості їхнього вибору. Серед адміністративних проблем – часті зміни правил, незаконне використання творів учасників та порушення їхніх прав, різні види дискримінації, слабка підтримка ЗМІ та проблеми зі зворотним зв’язком. Внутрішні проблеми, а також вплив зовнішніх факторів призвели до зниження авторитету багатьох українських нагород у порівнянні за світовими. Ретельний аналіз чинників, що впливають на функціонування нагород та виявлення їхніх функцій дозволили сформулювати рекомендації щодо оптимізації функціонування їх як інституції в Україні. Ці рекомендації ґрунтуються на адаптації найкращих практик успішних нагород в інших країнах і використанні успішних бізнес-інструментів з інших видів економічної діяльності. Вони стосуються вдосконалення процесу відбору, покращення роботи журі, професіоналізації управління та адміністрування нагород, диверсифікації джерел фінансування та розробки ефективних комунікаційних стратегій. Результати цього дослідження дають новий інституційний погляд на літературні, книжкові та журналістські нагороди й створюють комплексну концептуальну основу для вивчення їхнього функціонування. Отримані результати можуть бути використані для впровадження ефективних управлінських рішень щодо підвищення інституційної стабільності нагород у вітчизняному та світовому соціокомунікаційному просторі і є адаптивними для інших креативних галузей.

For over a century, literary prizes have significantly influenced literature, publishing policy, and the book market. Their well-established mission is to celebrate the best work and the best writers and thus contribute to expanding their audience. It is also observed that in different countries, the functioning of awards and the degree of their power can differ significantly under the impact of various factors. Therefore, this PhD thesis attempted to comprehensively analyse the specific features of the literary awards’ functioning in Ukraine compared to established practices worldwide. The work is based on a comprehensive review of relevant academic literature and statements of 86 world-known international and Ukrainian awards. The study also includes the results of a large-scale survey conducted in 2019–2021, which involved 241 famous and unknown Ukrainian authors. The PhD thesis used a multidisciplinary approach, drawing on culture, sociology, media and communication, and creative industries studies. Scientific methods such as comparative historical research, descriptive research, observation, generalisation, comparison, questionnaire, statistics, extrapolation, analysis, synthesis, deductive and inductive reasoning, the semantics of logic, structural functionalism, scientific modelling, content analysis, and componential analysis ensure the comprehensiveness of the results. The study revealed several key features that distinguish the process of developing literary awards as an institution in Ukraine from that in the global context. Firstly, Ukraine was long under Russian and Soviet imperial domination. Literary prizes and contests during that period were heavily affected by ideological and political factors, with the state exerting significant control over the selection method and the type of works recognised. In their modern sense, the independent awards emerged here relatively late, at the end of the 20th century, after Ukraine was freed. Secondly, this process took place during the complicated transition from a planned to a market economy, and the emergence of awards was due to the problematic state of the national book market, which was significantly dominated by books from Russian publishers. In contrast, prizes in European countries were institutionalised a century earlier, amid literature autonomous from the government and a developed independent book market. These differences in formation explain the differences in functioning and degree of influence on the literary industry of Ukrainian and world awards. A study of predecessors’ results has shown that scholars mainly consider literary prizes as a medium for exchangeable capital representing value to those who believe in this value. The most debated aspect was whether the prizes operate on an artistic or commercial level. In the Ukrainian scientific discourse, literary awards are bound with mass literature, advertisement, and promotion. The lack of a comprehensive study of awards as a phenomenon and their essential functions was noted. This comprehensive study involved clarifying the awards’ main properties in an institutional sense, building a concept based on them, defining type-forming characteristics that became the basis of their typology, determining functions and influencing factors, and identifying the specific features of their functioning in the Ukrainian creative industries. Grounded on a philosophical basis, the author identified the main institutional characteristics of awards and proposed a concept of literary awards that defines them as a public competition accompanied by a festive atmosphere between creators of creative works for symbolic capital with an ambivalent value that belongs to the entire community represented by the winner. This competition is held regularly according to well-defined rules in a specific place at a particular time with the involvement of professional and dispassionate judges, whose choices give instant recognition and form a dynamic hierarchy within the socio-cultural domain. Key definitions of “literary prize,” “book prize,” “literary contest,” and “book rating” were also proposed and substantiated. Diverse typologies of awards were identified and classified based on type-forming characteristics. The subject of evaluation, functions, the nomination process, the evaluating strategy, and the reward form were chosen as the fundamental type-forming characteristics. The genre focus, the thematic direction, the target audience, the number of language fields, the scope of influence, life cycle, and the source of funding have become auxiliary type-forming characteristics embodied only within the basic ones. The awards’ multi-functionality was represented by identified functions in their four areas: marketing, institutional, social, and ideological. In the zone of the market, awards perform functions of informing, advertising (including creating newsbreaks), marketing, and branding. Institutionally, awards perform functions of consecrating, regulating, reflecting, motivating, selecting, representing, integrating, communicating and facilitating. Socially, awards perform functions of unifying and memorising, social responsibility and forming a reading culture. Ideologically, the award presents the functions of ideological control, culture formation, and protest expression. Active functions of the ideological area usually indicate a high level of intervention by the state or other influential external forces in the literary area or the presence of severe problems in society. Unique functions inherent only to Ukrainian literary contests are also defined: the functions of creating authors and filling the book market. The awards’ functioning in Ukraine was found to have been done chiefly under unfavourable conditions. External factors of influence include political and economic problems, such as war, corruption, lack of funding, unhealthy competition, a lack of specialists, and the complicated state of the book market. Internal problems, as was determined here, are related to the assignment of awards juries, the selection process, and administrative operations. The issue of judges is related to the high degree of subjectivity in the judges’ decisions and the suspicion of corruption and political bias in their choices. Administrative problems include a lack of proper financing, frequent rule changes, corruption, illegal use of participants’ works and violations of their rights, various types of discrimination, weak media support, and feedback problems. Internal problems, as well as the result of external factors, have led to a reduction in the prestige of many Ukrainian literary awards. Careful analysis of the factors controlling the literary awards’ functioning and identifying specific features of their operation in Ukraine led to recommendations to optimise their functioning as an institution. These recommendations are based on adopting best practices from well-established awards systems in other countries and using successful business tools from other specialisations. They relate to the founder’s reputation, diversifying funding sources, activities aimed at ensuring effectiveness, professionalising the personnel management, developing effective communications strategies, enhancing the work of juries, peculiarities of cooperation with publishers, nominators and nominees, and improving the selection process. The results of this research offer a new institutional perspective on literary awards. They can be used to develop effective management decisions and improve the literary awards’ institutional stability in the national and world literary field.