Наратив як міждисциплінарна категорія: історія вивчення

Abstract

У статті розглядається поняття наративу як міждисциплінарної категорії, яка відіграє ключову роль в осмисленні та структуруванні людського досвіду через історії. Проаналізовано основні підходи до вивчення наративу, розроблені провідними дослідниками, зокрема Роланом Бартом, Полом Рікером, Гераром Генетом, Францом Карлом Штанцелем, Девідом Германом та Джейн Елліотт. Окреслено розвиток теорії наративу від структуралізму 1960-х років до сучасних когнітивних, соціологічних і філософських досліджень. Особлива увага приділяється трирівневій моделі наративу Генета, концепції змістовного часу Рікера, типологічному підходу Штанцеля та когнітивній теорії Германа. Висвітлено роль наративу в культурі, соціальних взаєминах, ідентичності та комунікації. У статті також розглядається практичне застосування наративів у різних галузях: медіа-дослідженнях, маркетингу, психотерапії, освіті, політиці, економіці та цифровій культурі. Автори підкреслюють універсальність наративу, його здатність інтегрувати знання з різних дисциплін і сприяти розумінню як індивідуального, так і суспільного досвіду.

The article examines the narrative concept as an interdisciplinary category that plays a key role in understanding and structuring human experience through stories. The main narrative study approaches, developed by leading researchers, in particular Roland Barthes, Paul Ricoeur, Gerard Genette, Franz Karl Stenzel, David Herman and Jane Elliott, are analyzed. The narrative theory development from the structuralism of the 1960s to modern cognitive, sociological and philosophical research is outlined. Special attention is paid to Genet's narrative three-level model, Ricoeur's concept of meaningful time, Stenzel's typological approach and Herman's cognitive theory. The role of narrative in culture, social relationships, identity and communication is highlighted. The article also examines the practical narratives application in various fields: media studies, marketing, psychotherapy, education, politics, economics, and digital culture. The authors emphasize the universality of narrative, its ability to integrate knowledge from different disciplines and contribute to the understanding of both individual and social experience.