Literary Approach to the Theory of Artistic Translation

Abstract

Наукова розвідка присвячена обґрунтуванню проблеми передачі індивідуальної своєрідності першотвору іншою мовою як одним з найголовніших питань художнього перекладу. Проаналізовано історія зародження та становлення перекладацької думки і теоретичних вимог до перекладачів в Україні. У публікації визначено, що протягом багатовікової історії перекладу неодноразово робились спроби теоретично усвідомити та пояснити діяльність перекладачів, сформувати критерії оцінки якості перекладів, визначити фактори, що впливають на хід та результат процесу перекладу. Автором визначено, що вивчення перекладу з літературознавчої точки зору передбачає необхідність розгляду мовних явищ, аналізу та оцінки мовних засобів, якими користувались перекладачі. Роль перекладу художньої літератури тієї чи іншої країни, переосмислення або хибне зображення першотвору в перекладі теж пов’язане з використанням певних мовних засобів, а саме вивчення перекладу неможливе без вивчення його мовної природи. Саме в художньому словесному творі всі компоненти форми від композиції до ритміки й інтонації естетично значущі й виконують функції вираження художнього змісту. Автором обґрунтовується теза про те при перекладі художнього тексту процес комунікації (автор – перекладач – реципієнт) включає ще й такі її компоненти, як осягнення внутрішнього, глибинного, таємничого й прихованого смислу, що його сигналізує психотип окремого автора, позначений до того ж ще й національними рисами спільноти, що її він репрезентує у своєму творі. Зазначимо, що в межах теорії художнього перекладу існують два основних підходи до розгляду перекладацьких проблем – лінгвістичний та літературознавчий. Значна увага при цьому приділяється контрастивному перекладу, застосуванню принципів антропоцентризму, адаптивності та змінюваності.

The research is devoted to substantiating the problem of conveying the individual originality of authentic works into another language as one of the most important issues of literary translation. The author analyzes the origin and development of translation thought and theoretical requirements for Ukrainian translators. The publication shows that throughout the centuries-long history of translation, attempts have been made to theoretically understand and explain the activities of translators, formulate criteria for assessing the quality of translations, and identify factors that influence the course and outcome of the translation process. The author determines that the study of translation from the literary point of view implies the need to consider linguistic phenomena and analyze and evaluate the language means used by translators. The role of translation of fiction of a particular country, reinterpretation or misrepresentation of the original work in translation is also associated with using certain linguistic means. The study of translation itself is impossible without studying its linguistic nature. In a literary work of art, all components of the form, from composition to rhythm and intonation, are aesthetically significant and serve to express the artistic content. The author substantiates the thesis that when translating a literary text, the process of communication (author - translator - recipient) also includes such components as comprehension of the inner, deep, mysterious and hidden meaning signaled by the psychotype of an individual author which is also marked by the national features of the community he represents in his work. It should be noted that within the theory of literary translation there are two main approaches to considering translation problems: linguistic and literary studies. Considerable attention is paid to contrastive translation, application of the principles of anthropocentrism, adaptability and variability.