Corporate governance and the level of financial reporting quality: the mediating role of internal control, financial leverage and external audit quality

Abstract

Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми, пов'язаної з корпоративним управлінням (КУ) та якістю фінансової звітності (ЯФЗ). Вони є стовпами, на яких будується надійність та ефективність фінансових ринків. Для забезпечення етичної ділової поведінки та узгодження інтересів зацікавлених сторін дуже важливим є КУ, яке включає політики та процедури, що регулюють управління компанією. Незважаючи на важливість ЯФЗ для рішень інвесторів і фінансового ринку з його хвильовим впливом на глобальний ринок, глибоке розуміння складних взаємозв'язків між КУ, фінансовим важелем, якістю зовнішнього аудиту та ЯФЗ в контексті країн Африки на південь від Сахари залишається недостатнім. Цей розрив в літературі особливо помітний з огляду на потенційний вплив цих взаємозв'язків на довіру до фінансової звітності компаній з Гани, Південної Африки та Нігерії. Існуюча література не в змозі адекватно висвітлити складний та взаємопов'язаний характер цих змінних. Тому необхідно провести комплексний аналіз, який об'єднає ці елементи разом, вивчить ефекти їхньої взаємодії та з'ясує їхній сукупний вплив на ФРК. Питання КУ та ФРК стали актуальними і навіть суперечливими в контексті численних корпоративних та бухгалтерських скандалів, маніпуляцій з інформацією та інцидентів з асиметрією. Ці проблеми не лише викликали занепокоєння регуляторів, інвесторів та громадськості, але й підірвали довіру до фінансових звітів, якості аудиторських послуг і систем управління. Економічне значення обраних у дослідженні країн виходить за межі національних кордонів і робить значний внесок у глобальну економічну динаміку. Метою дослідження є оцінка КУ та рівня ЯФЗ в компаніях, що котируються та не не котируються на біржі з Гани, Нігерії та Південної Африки, з огляду на змінні, на які впливає ефективне КУ для надання якісної фінансової інформації. Завдання дослідження: узагальнити теоретичні засади КУ та ЯФЗ; оцінити вплив КУ на ЯФЗ через медіативну роль внутрішнього контролю, фінансового левериджу та якості зовнішнього аудиту; провести порівняльне дослідження між обраними країнами; розробити моделі для оцінки взаємозв'язку між КУ та внутрішнім контролем, управлінням доходами, фінансовим левериджем, дотриманням Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), розкриттям інформації, зовнішнім аудитом та ЯФЗ; запропонувати практичні рекомендації щодо покращення КУ та ЯФЗ у країнах Африки, що знаходяться на південь від Сахари. Для подолання дослідницького розриву в дослідженнях і досягнення поставленої мети, дослідження спирається на відомі теорії, такі як агентська теорія, теорія стейкхолдерів, теорія управління, теорія економіки трансакційних витрат, теорія ресурсної залежності та теорія управлінської гегемонії. Дослідження починається з аналізу теоретичних основ КУ та ЯФЗ, що дозволяє відрізнити його від існуючих досліджень. З цією метою використано комплексний метод динамічного та структурного бібліометричного і трендового аналізу на основі інструментів Scopus, Scival, Google Trends, Publish or Perish та програмного забезпечення VOSViewer, що дозволило виявити та описати 1) динаміку досліджень з тематики КУ та ЯФЗ; 2) географічне та інституційне розмаїття науквого доробоку за цією тематикою; 3) мультидисциплінарний характер, провідні теми і кластери у предметній області; 4) структурні патерни в підгалузях досліджень КУ. Дослідження включає три змінні: незалежні змінні, які вказують на практики КУ, проміжні змінні – внутрішній контроль, фінансовий леверидж, якість зовнішнього аудиту та залежну змінну ЯФЗ. Процедури КУ включають розмір правління, гендерне різноманіття у складі правління, різноманітність навичок та досвіду членів правління, а також наявність незалежного аудиторського комітету. Внутрішній контроль оцінюється з особливим акцентом ризиках. Фінансовий леверидж пов'язаний з борговими зобов'язаннями та власним капіталом. Якість зовнішнього аудиту аналізується на основі розміру фірми, аудиторського гонорару, ротації аудиторів та виявлення суттєвих помилок. ЯФЗ має чотири основні компоненти (комплаєнс з МСФЗ (дванадцять напрямів розкриття інформації), управління реальними доходами, управління доходами за методом нарахування та добровільне розкриття інформації). Для оцінки управління реальними доходами використовувалися математичні вирази, засновані на моделі Ройчовдхурі. Модель Джонса була використана для оцінки управління прибутком на основі методу нарахувань. Для досягнення мети дослідження було обрано стратегію кількісного аналізу та дедуктивний підхід. Дані були зібрані з річних звітів та фінансової звітності компаній за період з 2009 по 2021 рік щодо компаній, що котируються та не котируються на біржі, у Гані, Нігерії та Південній Африці. Для оцінки взаємозв'язків між залежними, незалежними та проміжними змінними було використано регресійний аналіз. Для забезпечення достовірності та надійності результатів було застосовано тест Дурбіна-Ву-Хаусмана, який гарантує, що регресійні оцінки є незміщеними та узгодженими. Крім того, для перевірки наявності мультиколінеарності між незалежними змінними було розраховано коефіцієнт інфляції дисперсії (VIF). Дисертація є першою спробою дослідити комбінованого медіативного впливу внутрішнього контролю, фінансового левериджу та зовнішнього аудиту на КУ та ЯФЗ, що вдосконалює сучасну наукову базу відповідних досліджень у цьому напрямі. Результати дослідження свідчать про статистично значущий позитивний зв'язок між наявністю незалежного аудиторського комітету та рівнем дотримання МСФЗ і добровільного розкриття інформації. Ці результати підкреслюють важливу роль незалежного аудиту в підвищенні ЯФЗ шляхом нагляду за дотриманням стандартів бухгалтерського обліку та забезпеченням прозорості. Регресійні моделі вказують на те, що розмір ради директорів, наявність незалежного аудиторського комітету та гендерне різноманіття у складі ради директорів пов'язані з нижчим рівнем управління реальними доходами. Модель управління доходами за методом нарахування вказує на те, що аналіз змінних КУ має незначний вплив на дохід, що пояснює, чому ефективне управління не змогло викорінити корпоративне шахрайство в країнах Африки на південь від Сахари. Регресійний аналіз виявив статистично значущий і позитивний зв’язок між оплатою аудиту, добровільним розкриттям інформації та дотриманням МСФЗ. Це означає, що вищі гонорари за аудит, які можуть вказувати на більш ретельні методи аудиту, більше пов’язані добровільним розкриттям інформації, вищим комплаєнсом з МСФЗ, а отже вищою ЯФЗ. Дослідження знову показало, що збільшення частоти зміни аудиторів може призвести до більшого маніпулювання фінансовими результатами. Це важливий висновок для регуляторів у країнах Африки на південь від Сахари при встановленні мінімальних зборів за аудит і мінімальних років для ротації зовнішніх аудиторів. Дослідження допомагає інвесторам зрозуміти важливість оплати залучення висококваліфікованих аудиторів до перевірки фінансової звітності. Регресійна модель управління реальним доходами вказує на те, що предиктори не мають спільного впливу на цю змінну. Отримані результати свідчать про те, що на маніпулювання доходами за методом нарахування впливають змінні, які виходять за рамки стандартних процедур управління. Кореляція показує значний позитивний зв'язок між ротацією аудиторів та управлінням доходами за методом нарахування на рівні 0,061. Це свідчить про те, що компанії, які частіше проводять ротацію аудиторів, можуть мати вищий рівень управління доходами за методом нарахування. Дослідження також показує, що різноманітні навички та досвід у корпоративних радах та незалежність аудиторських комітетів суттєво впливають на ЯФЗ, що підтверджує існуючі літературні джерела та перегукується з висновками Cole and Schneider (2020) та Musa et al. (2022). Однак, всупереч існуючим теоріям, це дослідження не виявило значущого зв'язку між виміряними проксі-показниками КУ та ефективністю внутрішнього контролю. Низькі значення R-value та R-квадрат моделі вказують на відсутність значущого медіативного ефекту внутрішнього контролю у зв'язку між КУ та ЯФЗ. Результати дослідження підтвердили, що певні змінні КУ позитивно впливають на дотримання МСФЗ. Однак рівень впливу варіюється від країни до країни. Висновки дисертації підкреслюють важливість надійної регуляторної бази та конфігурації корпоративних рад для досягнення винятково ефективного МСФЗ комплаєнсу. Порівняльний регресійний аналіз показує, що в Нігерії розмір ради директорів та різноманітність навичок і досвіду правління компаній позитивно впливають на фінансовий леверидж, тоді як у Гані та Південній Африці фактори КУ не мають суттєвого впливу на фінансовий леверидж. Ці результати свідчать про важливість контекстно-специфічних практик корпоративного управління та їхню ефективність у різних країнах Африки на південь від Сахари. У моделі щодо Гани коефіцієнти показали, що навички та різноманітність досвіду членів ради директорів, незалежний аудиторський комітет, розмір фірми та аудиторські гонорари є важливими предикторами МСФЗ-комплаєнсу. У Нігерії побудована модель показує різну силу взаємозв'язків: кваліфікація членів ради директорів негативно впливає на дотримання МСФЗ, тоді як розмір фірми та розмір аудиторських гонорарів позитивно впливають на нього. У Південній Африці модель є значущою: кваліфікація членів ради директорів позитивно впливає на дотримання МСФЗ, тоді як наявність аудиторського комітету – негативно. Отримані результати дослідження дозволили розробити наступні рекомендації: 1) регуляторам необхідно розробити більш суворі та детальні керівництва щодо КУ та внутрішнього контролю в країнах Африки на південь від Сахари з метою забезпечення більш повного, чіткого та послідовного розкриття інформації в регіоні; 2) компаніям у досліджуваних країнах провести переоцінку та потенційно переглядати існуючі підходи до внутрішнього контролю з метою створення більш інтегрованих, надійних систем, що підтримують високоякісну фінансову звітність; 3) компаніям впровадити стратегії управління, що враховують їх конкретний розмір та ресурси; 4) великі компанії, зокрема, повинні зосередитися на управлінні розривами, пов'язаними зі складом рад директорів, інтегруючи їх у процеси прийняття рішень; 5) політики та регулятори повинні впроваджувати механізми, які підтримують різноманітність складу рад директорів, одночасно надаючи рекомендації щодо управління потенційними конфліктами та підвищення прозорості; 6) компанії повинні впровадити механізми постійного моніторингу та оцінки складу рад директорів та його впливу на практику розкриття інформації. Результати дослідження є важливими для багатьох зацікавлених сторін, таких як регуляторні органи, керівники компаній та інвестори, оскільки вони дають уявлення про детермінанти, що впливають на ЯФЗ та її надійність. Емпіричні дані, представлені в цьому дослідженні, підтверджують існуючі кореляції та поглиблюють розуміння складних взаємозв'язків у контексті КУ та ФРК. Аналізуючи результати цього дослідження, важливо враховувати його обмеження. Масштаб дослідження був зосереджений переважно на трьох країнах Африки на південь від Сахари. Крім того, показник різноманітності досвіду роботи в наглядових радах не охоплює всі виміри різноманітності, такі як когнітивне різноманіття або особистісні риси, які також можуть впливати на практику розкриття інформації.

This dissertation addresses a critical scientific problem concerning CG and FRQ. Corporate governance (CG) and quality financial reporting (FRQ) are the pillars upon which the trustworthiness and efficiency of the financial markets are built. To ensure ethical business behaviour and align stakeholder interests, CG, which includes policies and procedures that regulate firm management, is very important. Despite the importance of FRQ on investors’ decisions and the financial market with its ripple effect on the global market, an in-depth understanding of the complicated relationships between CG, financial leverage, external audit quality, and FRQ within the context of sub-Saharan Africa remains scarce. This gap in the literature is particularly notable given the potential impact these relationships can have on the credibility of financial reports from companies in Ghana, South Africa, and Nigeria. The existing literature fails to address the complex and interconnected nature of these variables adequately. Therefore, it is imperative to carry out a comprehensive analysis that brings these elements together, examines their interaction effects, and clarifies their collective influence on FRQ. CG and FRQ issues have become relevant and even controversial in the context of numerous corporate and accounting scandals, information manipulation, and asymmetry incidents. These problems have not only caused concern among regulators, investors, and the public but have also undermined trust in financial reports, audit service quality, and governance systems. The economic significance of the selected countries in the study, exceeds national boundaries, and making a significant contribution to global economic dynamics. The purpose of this study is to assess CG and the level of FRQ in both listed and non-listed companies in Ghana, Nigeria and South Africa considering the variables that are impacted by effective CG to provide quality financial information. This will provide policymakers with useful findings on variables that impact CG and the quality of financial reporting. The objectives of the study are as follows: to evaluate the theoretical foundations of CG and FRQ; to assess the impact of CG on the quality of financial reporting; to assess the moderating role of internal controls, financial leverage and external audit quality on the relationship between CG and FRQ; to conduct a comparative study between the selected countries; to develop models for assessing the relationship between CG and internal control, earning management, financial leverage, International Financial Reporting Standards (IFRS) compliance, disclosure, external audit and FRQ; and to propose practical recommendations for improving CG and FRQ in Sub-Saharan Africa. To address the identified research gap and achieve the aim of the study, the study draws on established theories such as agency theory, stakeholder theory, stewardship theory, transaction cost economics theory, resource dependence theory and managerial hegemony theory. The study begins with an analysis of the theoretical foundations of CG and FRQ to distinguish the study from existing studies. The study used a comprehensive method of dynamic and structural bibliometric and trend analysis based on Scopus, Scival, Google Trends tools, Publish or Perish and VOSViewer software, which allowed for the identification and description of: 1) research dynamics in CG and FRQ topics; 2) geographic and institutional diversity; 3) multidisciplinary nature and prominent topics; 4) structural patterns in CG research subfields. The study includes three variables: independent variables that indicate CG practices, a mediating variable that is internal control, financial leverage, external audit quality, and the dependent variable of FRQ. CG procedures include the size of the board, the diversity of gender on the board, the variety of skills and experience on the board, and the existence of an independent audit committee. Internal control is measured with a specific emphasis on risk assessment. Financial leverage is associated with debt and equity. External audit quality is analysed on the basis of firm size, audit fee, audit rotation and significant error detection. FRQ has four essential components (IFRS Compliance (twelve disclosure issues), Real Earnings Management, Accrual-Base Earnings Management and voluntary disclosure). The mathematical expressions based on the Roychowdhury model for detecting Real Earnings Management were utilised in measuring real earnings management. The Jones model was used in measuring the Accrual-based earnings management. To achieve the objective of this research, the study adopted a quantitative research strategy and a deductive approach. Data was collected from the annual reports and financial statements of listed and unlisted companies, and complete and readily available financial data from 2009 to 2021 was sourced from the annual reports of companies in Ghana, Nigeria, and South Africa. Regression analysis was used to assess the relationships between the dependent, independent, and moderating variables. To ensure the validity and reliability of the results, the Durbin-Wu-Hausman test was applied to ensure that the regression estimates were unbiased and consistent. Additionally, the variance inflation factor (VIF) was calculated to check for multicollinearity among the independent variables. The dissertation is the first to study the combined moderating effect of internal control, financial leverage and external audit on CG and FRQ improving on the current scientific basis of the relevant studies. The result of the research indicates a statistically significant positive relationship between the presence of an Independent Audit Committee and the level of compliance with IFRS and Voluntary disclosure. These results highlight the crucial role that independent audit in enhancing the quality of financial reporting by overseeing compliance with accounting standards and ensuring transparency. The regression models indicate that Board Size, Independent Audit Committee, and Board Gender Diversity are linked to lower levels of real earnings management. The Accrual-Based Earnings Management model indicates that the analyses of CG variables have little impact on earnings indicating why effective governance has not been able to eliminate corporate fraud in sub-Saharan Africa. The regression analysis revealed a statistically significant and positive relationship between audit fees and voluntary disclosure and IFRS compliance. This implies that higher audit fees, which may indicate more thorough auditing methods, are linked to more voluntary disclosure, high compliance with IFRS hence enhanced FRQ. The study again showed that increasing the frequency of changing auditors may lead to more manipulation of financial results. This is an important finding for regulators in sub-Saharan Africa when setting minimum audit fees and the minimum years to change external auditors. The study helps investors see the importance of spending more money to acquire highly qualified auditors. The regression model for Real Earnings Management indicates that the predictors do not collectively impact that variable. The findings suggest that the manipulation of earnings using accrual-based methods is impacted by variables beyond standard governance procedures. The correlation shows a significant positive relationship between Audit Rotation and Acrual-Based Earnings Management at a value of 0.061. This suggests that companies that rotate their audits more frequently may have greater levels of accrual based earnings management. The study further reveals that diverse skills and expertise on corporate boards and audit committees’ independence significantly impact FRQ, supporting existing literature and echoing findings from Cole and Schneider (2020) and Musa et al. (2022). However, contrary to existing theories, this study found no significant relationship between the measured CG proxies and the effectiveness of internal controls. Low model R-value and R Square indicate a lack of a significant mediating effect of internal controls in the relationship between CG and FRQ. The results of the study confirmed that specific variables of CG, positively impact IFRS compliance. However, the level of impact varies from country to country. The dissertation findings underscore the significance of robust regulatory frameworks and the configuration of corporate boards in attaining exceptionally efficient IFRS. The comparative regression analysis shows that in Nigeria, board size and board skills and experience diversity positively influence financial leverage, whiles in Ghana and in South Africa, CG factors do not significantly influence financial leverage. These findings show the importance of context-specific governance practices and their effectiveness in different sub-Saharan Africa countries. In Ghana, the coefficients revealed that board skills and experience diversity , independent audit committee, firm size, and audit fees are significant predictors of IFRS compliance. In Nigeria, the model summary shows different strengths of relationships with board skills negatively impacting IFRS compliance, while firm size and audit fees positively impact it. In South Africa, the model is significant with board skills positively impacting IFRS compliance, while audit committee negatively impacts it. Given the result of the study, the study recommends that 1) regulators develop stricter and more detailed guidelines for CG and internal control in sub-Saharan Africa towards more comprehensive, clear, and consistent disclosure across the region; 2) firms in sub-Sahan Africa reassess and potentially overhaul their existing internal control frameworks to achieve more integrated, robust systems supported the high-quality financial reporting; 3) firms should adopt governance strategies that consider their specific size and resources; 4) larger firms, in particular, should focus on managing the complexities in boards composition, integrating them into decision-making processes; 5) policymakers and regulators should enforce frameworks that support board diversity while providing guidelines for managing potential conflicts and enhancing transparency; 6) firms should implement mechanisms for ongoing monitoring and evaluation of board composition and its impact on disclosure practices. The findings of the study offer significant insights for many stakeholders, such as regulatory bodies, policymakers, corporate executives, and investors, since they provide insights into the determinants impacting the integrity of financial reporting. The empirical evidence presented in this study supports existing correlations and enhances the understanding of the complex relationships within the contexts of CG and FRQ. When analysing the findings of this study, it is essential to take into account the limitations of it. The scope of the study was focused mainly on three sub-Saharan African countries. Additionally, the measure of board experience diversity does not capture all dimensions of diversity, such as cognitive diversity or personality traits, which could also impact disclosure practices.