Innovative Approaches to Ensuring Cybersecurity and Public Safety: The Socio-Economic Dimension

Abstract

Це дослідження присвячене аналізу соціально-економічних аспектів розвитку кіберзлочинності та залученості суспільства, як у ролі жертв, так і безпосередніх ініціаторів до цієї діяльності. У роботі розглянуто вплив індикаторів соціально-економічного розвитку, зокрема валового національного доходу, обсягу витрат та грошових переказів, рівня грамотності та безробіття, на динаміку кіберзлочинності в світі, проведено аналіз тенденцій поінформованості громадськості та їх залучення до злочинної діяльності у цифровому просторі. Методичним інструментарієм дослідження є методи кореляційного та канонічного аналізу, реалізовані за допомогою програмного забезпечення Statistica 12. За результатами аналізу взаємозв’язку між індикаторами соціально-економічного розвитку суспільства та поведінкою, пов’язаною з кіберзлочинністю, встановлено дуальний вплив цих факторів на вразливість до кіберзлочинів та участь у злочинній діяльності як способі отримання доходу. З одного боку, соціально-економічні диспропорції, зокрема нерівність доходів і безробіття, сприяють зростанню вразливості суспільства до кіберзлочинів. З іншого боку, високий рівень бідності населення стимулює певну його частину до участі у кіберзлочинній діяльності. Результати дослідження свідчать про те, що соціально-економічна нерівність і безробіття відіграють ключову роль в управлінні ризиками кіберзлочинності. Вищий рівень економічного розвитку та соціальної захищеності суспільства супроводжується більшою стійкістю до кіберзагроз, тоді як високий рівень безробіття та значна економічна нерівність збільшують вразливість суспільства до даних ризиків. Дослідження засвідчило, що соціально-економічний стан країни значною мірою залежить від рівня кіберзлочинності, що підкреслює необхідність інтеграції заходів з кібербезпеки в національні стратегії економічного розвитку. Практична значущість отриманих результатів полягає в застосуванні комплексного підходу до розуміння кіберзлочинності, який враховує як віктимізацію, так і активну участь суспільства у даній діяльності. Результати дослідження можуть стати основою для розробки цільових заходів з профілактики кіберзлочинності та підвищення стійкості суспільства до кіберзагроз. Отримані результати підкреслюють важливість врахування економічної і соціальної складових у процесі розробки ефективних стратегій забезпечення кібербезпеки, які сприятимуть мінімізації ризиків використання цифрового простору і посиленню соціально-економічної стабільності країни.

This study is devoted to the analysis of socio-economic aspects of the development of cybercrime and the involvement of society, both as victims and direct initiators, in this activity. The paper examines the impact of socioeconomic development indicators, in particular gross national income, spending and remittances, literacy and unemployment, on the dynamics of cybercrime worldwide, and analyses trends in public awareness and involvement in criminal activity in the digital space. The methodological tools of the study are the methods of correlation and canonical analysis, implemented in the Statistica 12 software. The analysis of the relationship between the socio-economic conditions of society and cybercrime-related behaviour established a dual impact of these factors on vulnerability to cybercrime and participation in criminal activity as a way of income generation. On the one hand, socioeconomic disparities, in particular income inequality and unemployment, contribute to the increasing vulnerability of society to cybercrime. On the other hand, a high level of poverty among the population motivates a certain part of it to participate in cybercriminal activities. The results of the study indicate that socio-economic inequality and unemployment play a critical role in managing cybercrime risks. A higher level of economic development and social security is accompanied by greater resilience to cyberthreats, while a high level of unemployment and significant economic inequality increase the vulnerability of society to such risks. The findings also revealed that the socio-economic development of the country largely depends on the level of its cybercrime. This highlights the need to integrate cybersecurity measures into national economic development strategies. The practical significance of the obtained results lies in the application of a comprehensive approach to understanding cybercrime, which considers both victimization and active participation of society in this activity. This study can serve as a basis for the development of targeted measures to prevent cybercrime and increase the resilience of society to cyberthreats. The findings highlight the importance of integrating economic and social components in the development of effective cybersecurity strategies, which will contribute to minimizing the risks associated with the use of digital space and strengthening the socio-economic stability of the country.