“Просвіти” Кролевецького повіту Чернігівської губернії у 1917–1922 роках

Abstract

У цій статті аналізується функціонування товариств “Просвіти” у Кролевецькому повіті Чернігівської губернії у добу національно-визвольних змагань українського народу (1917–1920) та період ранньої совєтської влади (1921–1922). У Кролевецькому повіті товариство “Просвіта” було засноване в 1917 року на основі Української громади, яка виникла після Лютневої революції. Восени того ж року кролевецька “Просвіта” допомогла створити осередки в ще 12 селах повіту. Хоча організація позиціонувала себе як культурницька та позапартійна, але її осередки брали ще й активну участь у політичному житті, підтримуючи українські соціалістичні партії. На початку своєї діяльності кролевецька “Просвіта” відкрила бібліотеку-читальню і організувала курси української мови. Проте з приходом більшовиків усічні 1918 року їхня діяльність була зупинена. Після відновлення влади Центральної Ради в березні 1918 року організація знову активізувалася, проводячи театральні вистави та літературні читання. У 1920 році більшовицька влада вирішила пристосувати “Просвіти” до своїх потреб, змінивши їх статут на соціалістичний. У 1921 році розпочалася нова організація “Просвіт” у Кролевецькому повіті шляхом переорганізації існуючих культурно-просвітницьких гуртків. Реальна діяльність обмежувалася 26 просвітянськими осередками. Основним видом роботи совєтизованих була постановка спектаклів. Крім цього у “Просвітах” функціонували бібліотеки та читалися лекції. В результаті “Просвіти” перетворилися на державні структури, які виконували завдання більшовицької ідеології. Восени 1922 року почалося активне закриття цих організацій через невиконання покладених на них завдань.

This article analyses the functioning of Prosvita societies in the Krolevets districtof Chernihiv province during the national liberation struggle of the Ukrainian people (1917-1920) and the period of early Soviet rule (1921-1922). In the Krolevets district, the ProsvitaSociety was founded in 1917 on the basis of the Ukrainian community that had emerged afterthe February Revolution. In the autumn of that year, Krolevets Prosvita helped to establishbranches in 12 other villages in the district. Although the organisation positioned itself as acultural and non-partisan organisation, its branches also took an active part in political life,supporting Ukrainian socialist parties.At the beginning of its activity, Krolevets Prosvita opened a reading room and organisedUkrainian language courses. However, with the arrival of the Bolsheviks in January 1918, itsactivities were suspended. After the restoration of the Central Rada in March 1918, theorganisation became active again, organising theatre performances and literary readings.In 1920, the Bolshevik authorities decided to adapt Prosvita to their needs by changingits charter to a socialist one. In 1921, a new Prosvita organisation was created in the Krolevetsdistrict by reorganising existing cultural and educational groups. Its actual activities were limitedto 26 educational centres. The main type of work of the Sovietised ones was the performance ofplays. Prosvita also ran libraries and held lectures.As a result, Prosvita became state structures that fulfilled the tasks of Bolshevikideology. In the autumn of 1922, these organisations were actively closed down for failingto fulfil their tasks.