Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням у митній сфері в Україні

Abstract

Дисертація присвячена комплексному науковому дослідженню адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням у митній сфері в Україні, що охоплює як теоретичні, так і прикладні аспекти формування, реалізації та вдосконалення державної політики в галузі митної безпеки. В умовах інтенсивних трансформацій системи публічного управління, загострення глобальних викликів і триваючого воєнного стану в Україні митна сфера набуває особливого значення як ключовий елемент захисту економічних, безпекових та соціальних інтересів держави. У ході дослідження було з’ясовано, що правове регулювання в митній сфері становить складний і багаторівневий процес, який передбачає не лише ухвалення відповідних нормативно-правових актів, а й забезпечення їхньої належної імплементації, контролю й оцінювання результативності. Систематизовано основні етапи формування митного законодавства України, починаючи від початкового періоду (1991–2000 рр.), коли були ухвалені перші закони, спрямовані на розбудову національної митної системи, і до сучасного етапу, що характеризується структурними реформами, зміцненням антикорупційних засад, розширенням міжнародного співробітництва, а також упровадженням інноваційних технологій у митній діяльності. Особливу увагу приділено реформуванню Митного кодексу України у три основні періоди (1991–2004 рр., 2004–2012 рр. та від 2012 р. до сьогодення), кожен із яких мав свою специфіку й вирішальне значення для поточного стану організації митної справи. Актуальність теми зумовлено суттєвим зростанням кількості, розмаїття та латентності правопорушень у митній сфері, посиленням загроз національній безпеці, необхідністю продовження реформування галузі відповідно до стандартів Європейського Союзу, а також підвищенням ролі митних органів у забезпеченні стабільності й прозорості зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що митна політика України, яка визначає стратегічні напрями розвитку митної системи, є динамічним явищем, котре перебуває під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Така політика охоплює низку важливих аспектів: регулювання переміщення товарів і транспортних засобів, адміністрування тарифних та нетарифних заходів, взаємодію з бізнесом і громадськістю, забезпечення балансу між національними інтересами й міжнародними зобов’язаннями. Дисертаційне дослідження значну увагу приділяє з’ясуванню сутності та змісту правопорушень у митній сфері, виділенню їхніх найсуттєвіших ознак і характеристик. Запропоновано авторське визначення правопорушення в митній сфері як будь-якого протиправного, винного діяння, що посягає на відносини, котрі становлять митну справу України. Наголошено на специфічних рисах митних правопорушень, зокрема на їхній транснаціональності, високому ступені суспільної небезпеки, динамічності проявів, використанні сучасних технологій задля уникнення контролю. Здатність правопорушників діяти у глобальних масштабах, залучати корупційні схеми та випереджати традиційні методи контролю зумовлює потребу в удосконаленні правових механізмів, аби ефективно відповідати на нові виклики. З’ясовано, що мета адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням у митній сфері має виходити за межі простого зниження рівня порушень і охоплювати систему дій, спрямованих на створення умов, які унеможливлюють вчинення протиправних діянь, а також мінімізують негативні наслідки для економічної й національної безпеки. У цьому контексті запропоновано інтегрований підхід, що поєднує профілактичні, контрольні, організаційно-управлінські, інформаційно-роз’яснювальні та примусові елементи. Наголошено на важливості профілактичних заходів, як-от формування правової культури учасників зовнішньоекономічної діяльності, здійснення державних кампаній з роз’яснення законодавчих вимог, автоматизація й оцифрування процедур, а також на належному матеріально-технічному забезпеченні митних органів. У роботі детально охарактеризовано адміністративно-правові форми та методи протидії правопорушенням у митній сфері. Поглиблено досліджено адміністративно-попереджувальні заходи (забезпечення контролю на кордоні, ідентифікація ризиків), заходи припинення (огляд, зупинення транспортних засобів, затримання товарів) та адміністративні стягнення (штрафи, конфіскація, запровадження режиму посиленого нагляду), які мають обов’язковий і примусовий характер, і застосовуються з метою швидкого реагування на порушення та відновлення законності. Значення комплексного підходу розкривається також через визначення суб’єктів, що застосовують адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням у митній сфері, серед яких виокремлено органи загальної та спеціальної компетенції. Доведено, що нормативне визначення статусу таких органів, чітка регламентація їхніх повноважень і налагоджений механізм координації дій дозволяють суттєво підвищити результативність заходів, спрямованих на попередження і припинення митних правопорушень. Підкреслена необхідність оптимізації управлінських процесів і посилення кадрового потенціалу Державної митної служби України, створення умов для постійного підвищення кваліфікації працівників, а також формування прозорої системи фінансування та преміювання. У дисертації широко висвітлено зарубіжний досвід у сфері протидії митним правопорушенням, розглянуто приклади Польщі, Латвії, Німеччини й Франції. Зокрема, детально проаналізовано гармонізацію законодавчих норм із правом ЄС, запровадження інструментів ризик-орієнтованого підходу, а також реалізацію спільних операцій, які об’єднують зусилля митних органів із правоохоронними структурами та іншими профільними інституціями. Позитивним є досвід комплексного використання сучасних ІТ-систем і поглиблення інформаційного обміну, що підвищує ефективність контролю та скорочує можливості для правопорушень. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у розробленні нових підходів до класифікації й реалізації адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням у митній сфері, удосконаленні понятійно-категоріального апарату, а також формулюванні практичних пропозицій щодо зміцнення інституційної й технічної спроможності митних органів, розширення їхніх повноважень як правоохоронних структур і впровадження сучасних методів пост-аудиту. Розроблено спеціальні рекомендації з модернізації митної інфраструктури (у тому числі системи сканування та аналізу товарів), підтримки інноваційних технологій, формування ефективних механізмів співпраці між різними відомствами, застосування електронних протоколів під час адміністративного припинення та диференціації відповідальності з урахуванням тяжкості правопорушення. Отримані результати мають як теоретичне, так і практичне значення. Теоретична цінність полягає в поглибленні наукових уявлень щодо сутності, змісту та особливостей правопорушень у митній сфері, а також у формуванні цілісної концепції адміністративно-правового регулювання у даній сфері. Практичне значення зумовлене тим, що висновки та розроблені пропозиції можуть бути використані для подальшої підготовки законопроєктів, внесення змін до підзаконних актів та удосконалення адміністративних процедур, які сприяють підвищенню прозорості й ефективності митного контролю. Зокрема, впровадження системи диференційованих адміністративних стягнень та удосконалення процесу доказування правопорушень здатні істотно посилити превентивну й каральну функції держави стосовно недобросовісних учасників зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, матеріали дисертації можуть бути успішно використані у навчальному процесі в закладах вищої освіти юридичного профілю, при підготовці відповідних курсів. Викладені методичні рекомендації допоможуть оновити підходи до підготовки фахівців, що працюватимуть у митній і суміжних сферах, поглибити їхні знання про інструменти протидії правопорушенням і забезпечити відповідність підготовки сучасним європейським стандартам. Узагальнюючи, можна дійти висновку, що впровадження розроблених у дисертації пропозицій у нормотворчу та правозастосовну практику, а також у систему підготовки кадрів, сприятиме комплексному посиленню митної безпеки, зниженню рівня корупційних ризиків, вдосконаленню управління митною сферою та формуванню конкурентоспроможного й привабливого для іноземних інвесторів економічного середовища. Тим самим буде посилено економічну й фінансову стабільність України, що є одним із ключових пріоритетів у контексті сучасних національних і міжнародних викликів. Таким чином, дисертаційне дослідження комплексно розкриває зміст, особливості та перспективи адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням у митній сфері в Україні, пропонуючи цілісний підхід до їхнього реформування на засадах європейських стандартів, ефективної міжвідомчої взаємодії та активного застосування інформаційних технологій. Результати роботи можуть бути використані як фундамент для подальших наукових розвідок у царині адміністративного та митного права, а також для вироблення дієвої практичної політики, спрямованої на зміцнення митної безпеки та дотримання інтересів держави в складних умовах сучасних геополітичних і економічних викликів.

The dissertation presents a comprehensive scholarly investigation into administrative and legal measures for counteracting offenses in Ukraine’s customs sphere, encompassing both theoretical and practical aspects of shaping, implementing, and improving state policy in the field of customs security. Under conditions of intense transformations in the public administration system, escalating global challenges, and the ongoing martial law in Ukraine, the customs sphere assumes special significance as a key instrument for safeguarding the state's economic, security, and social interests. The research has established that legal regulation within the customs domain is a complex, multi-level process that involves not only the adoption of respective regulatory acts but also ensuring their effective implementation, oversight, and evaluation of outcomes. The main stages of the formation of Ukraine’s customs legislation have been systematized, starting from the initial period (1991–2000), when the first laws aimed at developing a national customs system were adopted, through to the contemporary stage characterized by structural reforms, the strengthening of anti-corruption principles, the expansion of international cooperation, and the introduction of innovative technologies into customs operations. Special attention is devoted to the reform of Ukraine’s Customs Code through three principal phases (1991–2004, 2004–2012, and from 2012 to the present), each with its own distinctive features and pivotal impact on the current organization of customs affairs. The relevance of the research topic is determined by the significant increase in the volume, variety, and latent nature of customs offenses, the heightened threats to national security, the necessity of further reform of the sector in alignment with European Union standards, and the growing role of customs authorities in ensuring stability and transparency in foreign economic activities. It has been found that Ukraine’s customs policy, defining the strategic directions for developing the customs system, is a dynamic phenomenon influenced by both external and internal factors. Such policy covers a number of important aspects: regulation of goods and transport movement, administration of tariff and non-tariff measures, interaction with businesses and the public, and maintaining a balance between national interests and international commitments. The dissertation devotes significant attention to clarifying the essence and content of offenses in the customs sphere, identifying their most essential features and characteristics. The author proposes a definition of a customs offense as any unlawful, culpable act that encroaches upon the relationships constituting Ukraine’s customs affairs. Emphasis is placed on the specific traits of customs offenses, notably their transnational scope, high degree of social danger, dynamic nature, and the use of modern technology to evade controls. Offenders’ ability to operate on a global scale, engage in corruption schemes, and stay ahead of traditional control methods necessitates refining legal mechanisms to effectively meet new challenges. It has been determined that the objective of administrative and legal measures to counter customs offenses should extend beyond merely reducing the rate of such offenses. Instead, it should encompass a series of actions aimed at creating conditions that make committing unlawful acts impossible while also minimizing adverse consequences for economic and national security. In this regard, an integrated approach is proposed—one that combines preventive, supervisory, organizational-management, informative and explanatory, as well as coercive elements. Special emphasis is placed on the importance of preventive measures such as nurturing a legal culture among participants in foreign economic activity, conducting public awareness campaigns on legislative requirements, automating and digitizing procedures, and adequately equipping customs authorities. The dissertation provides a detailed examination of the administrative and legal forms and methods of counteracting customs offenses. An in-depth analysis has been conducted of administrative preventive measures (border control, risk identification), measures of restraint (inspection, stoppage of vehicles, seizure of goods), and administrative penalties (fines, confiscation, the introduction of enhanced monitoring regimes). These measures are mandatory and coercive in nature, applied to ensure prompt responses to offenses and to restore legality. The importance of a comprehensive approach is also illustrated by identifying the entities that implement administrative and legal measures to counter customs offenses, which include bodies of both general and specialized competence. It is demonstrated that the statutory definition of such bodies’ status, the clear regulation of their powers, and a coordinated mechanism of action can greatly improve the effectiveness of measures aimed at preventing and halting customs offenses. The dissertation underscores the need to optimize management processes and strengthen the personnel capacity of the State Customs Service of Ukraine, create conditions for the continuous professional development of its staff, and establish a transparent system of funding and bonuses. The research extensively highlights international practices in the sphere of combating customs offenses, reviewing examples from Poland, Latvia, Germany, and France. In particular, it analyzes in detail the harmonization of legislative provisions with EU law, the introduction of risk-based approaches, and the carrying out of joint operations that unite the efforts of customs agencies with law enforcement agencies and other specialized institutions. Particularly notable is the positive experience of applying integrated IT systems and fostering information exchange, which bolsters the effectiveness of oversight and reduces opportunities for offenses. The scientific novelty of the dissertation’s findings lies in developing new approaches to classifying and implementing administrative and legal measures to counter customs offenses, refining the conceptual and categorical framework, and formulating practical suggestions to strengthen the institutional and technical capacities of customs agencies, expand their authority as law enforcement bodies, and introduce modern post-audit methods. Special recommendations are presented for modernizing customs infrastructure (including scanning and goods analysis systems), supporting innovative technologies, devising effective mechanisms for inter-agency cooperation, employing electronic protocols during administrative restraint measures, and differentiating liability according to the seriousness of offenses. The outcomes obtained carry both theoretical and practical significance. The theoretical value lies in advancing scholarly perspectives on the nature, content, and specific features of offenses in the customs sphere, as well as in constructing a holistic concept of administrative and legal regulation in this area. From a practical standpoint, the research’s conclusions and proposals can be applied to the subsequent drafting of legislation, the amendment of subordinate acts, and the improvement of administrative procedures, all of which help increase transparency and effectiveness in customs oversight. Specifically, the introduction of a differentiated system of administrative penalties and the enhancement of offense-proof procedures may significantly strengthen both the preventive and punitive functions of the state vis-à-vis unscrupulous actors in foreign economic activities. Moreover, the dissertation’s materials can be successfully employed in academic settings at higher education institutions of a legal profile, for course development. The methodological recommendations presented will help update approaches to training future professionals working in customs and adjacent fields, deepen their knowledge about the tools for countering offenses, and ensure that educational programs align with current European standards. In summary, the implementation of the proposals developed in the dissertation—in legislative and law enforcement practice as well as in personnel training systems—will contribute to a more comprehensive reinforcement of customs security, a reduction in corruption risks, improved management of the customs sphere, and the creation of a more competitive and attractive economic environment for foreign investors. In turn, this will strengthen Ukraine’s economic and financial stability, one of the country’s core priorities amid current national and international challenges. Thus, the dissertation provides an in-depth exploration of the content, distinct features, and prospects of administrative and legal measures to counter customs offenses in Ukraine, presenting an integrated approach to reform based on European standards, effective inter-agency collaboration, and the active use of information technology. The findings can serve as a foundation for further research in administrative and customs law, as well as for the development of effective policy aimed at enhancing customs security and safeguarding the state’s interests in an era of complex contemporary geopolitical and economic challenges.