Управління конкурентоспроможністю організації з урахуванням життєвого циклу

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми управління конкурентоспроможністю в системі менеджменту організації з урахуванням фактора життєвого циклу. У дисертаційній роботі досліджено передумови оцінки загального рівня конкурентоспроможності організацій та факторів впливу. Основні з них можуть бути пов’язані з виходом бізнесу на іноземні ринки або бажанням переорієнтувати бізнес. Було визначено, що одним з таких факторів, який є недостатньо дослідженим та потребує додаткового обґрунтування, є життєвий цикл організації та окремі стадії цього циклу. Проведений бібліографічний та кластерний аналізи понять «організаційна конкурентоспроможність» та «життєвий цикл організації» дозволив виокремити факт присутності прямого зв'язку між теоріями життєвого циклу та конкурентоспроможністю, виявити природу походження понятійних зв’язків. Додатково були відображені динамічні аспекти переходів між стадіями ЖЦО з обов’язковою наявністю змін при цих переходах. Досліджено еволюцію поглядів представників світової наукової спільноти на визначення поняття «конкурентоспроможність». Вони різняться в трактуванні окремих дослідників в залежності від рівня масштабування об’єктів дослідження. В елементарному вираженні слід розрізняти мікроекономічні та макроекономічні аспекти комплексу конкурентоспроможності. Макроекономічна конкурентоспроможність має дві пов’язані сфери: соціальну та політичну інфраструктуру. Політика в обох цих сферах контролюється головним чином центральними органами влади країни. Мікроекономічна конкурентоспроможність включає досвідченість операційної та стратегічної діяльності компаній та якість національного бізнес-середовища. Організаційна конкурентоспроможність, як та, яка є визначальною на мікрорівні, акцентує увагу на конкурентних перевагах фірм та організацій. Для їх досягнення організації використовують свої пропозиції, щоб перевершити потреби та бажання цільових груп споживачів, створюють доступ до інновацій, включають нові технології та нові методи роботи. На організаційну конкурентоспроможність, окрім конкурентних переваг, можуть впливати багато чинників та факторів. Переважна більшість науковців, які досліджують тематику організаційної конкурентоспроможності, концентрують свою увагу на екзогенних та ендогенних факторах. Було сформовано консолідовану таблицю, яка включає в себе перелік екзогенних факторів конкурентоспроможності організації та їх детальну характеристику з переліком складових змінних у відповідності до авторської належності. Проаналізувавши ендогенні фактори конкурентоспроможності організацій та їх приналежність до авторських концепцій, було визначено 10 внутрішніх факторів з найбільшою щільністю згадувань. До таких відносяться організаційні інновації, організаційний фактор, виробничий фактор, людський капітал, фінансові можливості, споживчий фактор, ресурсний фактор, маркетинговий фактор, фактор якості, стадія життєвого циклу організації. На основі аналізу екзогенних та ендогенних факторів організаційної конкурентоспроможності було розроблено схематично-теоретичний підхід до визначення поняття «конкурентоспроможність організації» з урахуванням впливу екзогенних та ендогенних факторів, морфологічних ознак, організаційної екології Досліджено фактор життєвого циклу організації, явища організаційної народжуваності та смертності. Розглянуто поняття організаційної екології та фактор вікової залежності для пояснення варіацій смертності організації. Проаналізовано моделі організаційної смертності та факторного впливу на даний показник. Досліджені причини, які підвищують рівень організаційної смертності та гальмують надійність діяльності фірм/підприємств. Проаналізовано рівень організаційної смертності та народжуваності в країнах Східної та Західної Європи в період з 2008 по 2018 роки за допомогою статистичної інформації Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD). Були визначені ключові фактори зростання та зниження рівня смертності в окремих країнах. В процесі дослідження було проведено статистичний аналіз стану організаційної демографії в Україні за період 2013-2021років, при якому було визначено детермінанти динамічних змін організаційної смертності та народжуваності: різкий стрибок організаційної смертності у 2014 році обумовлений масовим закриттям як малих, так і середніх та великих підприємств на територіях окупованих областей; подальша відсутність доступу до статистичних даних регіональних Управлінь статистики окупованих та анексованих територій; стабілізація економічної ситуації у 2016-2018 роках після військової окупації АР Крим та частин Донецької і Луганської областей російськими військами; складність ведення великого бізнесу, високе фінансове навантаження на працедавців за рахунок зростання ЄСВ та мінімальної заробітної плати, перехід у «тінь»; спрощення оформлення малого бізнесу та зниження бюрократичного тиску на ФОПів. На основі статистичного аналізу коефіцієнту виживання українських підприємств було зроблено висновок, що виживання середніх та великих підприємств є значно вищим за малі фірми та організації. Окремо слід виділяти вплив міграційного фактору на виживання вітчизняного бізнесу та економіку України в цілому. Для цього була розроблена концепція мінімізації проблем розвитку та виживання бізнесу в Україні з врахуванням міграційного фактору. В результаті економіко-математичного моделювання оцінки факторів впливу організаційної смертності та резильєнтності були виявлені і статично підтверджені тенденції (збільшення ВВП на душу населення на 1 призводить до зниження рівня організаційної смертності на 0,04; збільшення еміграції на 1 призводить до зниження на 0,003 рівня орг. смертності; збільшення на 1 фактора «Відпрацьованих годин на тиждень повної зайнятості» призводить до зниження організаційної смертності на 223,62). За результатами цього були Визначені стимулятори та дестимулятори організаційної смертності: 1) дестимулятори – ВВП на душу населення, динаміка еміграції та відпрацьовані години на тиждень (дані про повну зайнятість); 2) стимулятор – розмір організації (збільшення розміру призводить до збільшення організаційної смертності, що можна пояснити збільшенням складності систем та нарощуванням бюрократії). Була створена модель залежності організаційної смертності від релевантних морфологічних, економічних та соціальних факторів на основі багатомірних адаптивних регресивних MAR-сплайнів. Модель дає змогу зрозуміти складні взаємозв’язки між організаційною смертністю та відповідними факторами, що сприяє кращому розумінню динаміки в цій сфері. Було визначено важливість інновацій та інноваційної діяльності в процесі підвищення рівня конкурентоспроможності організацій у сфері приватного бізнесу. В межах цього було побудовано 9-ти етапну систему оцінки інноваційного потенціалу країн, де 9-м етапом є підсумкове ранжування та класифікація країн за рівнем інноваційного потенціалу, у чотири групи: «Лідер», «Двигуни інновацій», «Доброчесний виконавець» та «Аутсайдери», та формування відповідного набору стратегій для кожної позиції. Модифіковано методологію оцінки інноваційного потенціалу країн шляхом перегрупування субіндексів GCI, пов’язаних з інноваціями, та введення додаткових показників спроможності приймати ризики (RTC) і рівня використання компаніями проривних ідей (DCI) як додаткових. Це дозволило розробити систему оцінювання за семи параметрами, щоб отримати уявлення про вектори потенціалу інновацій для вибраних країн і розробити стратегії вибору. Даний експрес-метод є спрощеним підходом порівняно з GCI; однак це дає можливість збалансованого прийняття рішень різними зацікавленими сторонами на різних рівнях бізнесу, а також особами, які формують політику щодо регіональних і національних програм, спрямованих на підтримку розвитку промисловості. Була створена авторська консолідованої системи показників в межах параметризації «ЖЦО – Конкурентоспроможність» на основі робіт Стеціва та Данилюка. Вибір саме таких показників викликаний необхідністю врахування основних акцентів діяльності організації на кожній зі стадій життєвого циклу. Доцільно буде зазначити, що на стадії «Юність» найбільше уваги приділяється рентабельності, залучення нового персоналу та інвестицій. На стадії «Зрілість» важливе місце посідає покращення показників автономії, ліквідності та стабільності персоналу. На стадії «Старіння» необхідно звернути увагу на показники зносу та вибуття активів, плинності кадрів та темпи падіння рентабельності за для стабілізації ситуації, яка склалася. На основі попередніх досліджень був сформований 9-ти етапний науково-методичний підхід до оцінювання системи показників «ЖЦО-Конкурентоспроможність», де означено послідовність взаємозалежних етапів запропонованого методу та умови, за яких реалізується кожний із 9-ти етапів, серед яких є визначення методики дослідження та вибору пулу підприємств за галузевою ознакою; процедура розрахунку показників та їх приведення до бальної системи; визначення підприємств-еталонів та ідентифікація «маркерів морфологічного розвитку». Даний підхід може бути апробований для європейського ринку з всебічною оцінкою адекватності його системи параметризації. Було сформовано та використано поняття «морфологічні маркери розвитку», який пропонується розуміти як спектр значень морфологічних та організаційних показників, за яким визначено певну стадію розвитку організації, що здійснює суттєвий розвиток у в сферу організаційної екології, і який може бути використаний для експрес-аналізу відповідності стадії ЖЦО. Розроблено матрицю вибору стратегій нарощування конкурентоспроможності та резильєнтності залежно від ІП та ЖЦО. В межах матриці було запропоновано використання антисипаторної стратегії, стратегії відкриття стратегічних вікон, стратегій резильєнтності та акселерації відповідно до умов впровадження та характеристики. Сформовано інтегровану структуру, яка включає в себе передумови та проблеми управління конкурентоспроможністю, алгоритм дій з нарощування та управління конкурентоспроможності на мікрорівні, програму дій на мезо- та макро-рівнях, рекомендації з імплементації даних заходів у реалії сьогодення.

The dissertation is dedicated to addressing the pressing scientific issue of managing competitiveness within the organization’s management system, considering the life cycle factor. The study examines the prerequisites for assessing the overall level of organizational competitiveness and influencing factors. Key factors may include business expansion into international markets or efforts to reorient business activities. It was established that one such factor, which remains insufficiently studied and requires further justification, is the organization's life cycle and its individual stages. Bibliographic and cluster analyses of the concepts of "organizational competitiveness" and "organizational life cycle" revealed a direct connection between life cycle theories and competitiveness, uncovering the nature of the conceptual relationships. Furthermore, the research highlights the dynamic aspects of transitions between life cycle stages, emphasizing the inevitable changes accompanying these transitions. The evolution of the views of representatives of the world scientific community on the definition of the concept of "competitiveness" was studied. They differ in the interpretation of individual researchers depending on the level of scaling of the research objects. In elementary terms, the microeconomic and macroeconomic aspects of the competitiveness complex should be distinguished. Macroeconomic competitiveness has two related areas: social and political infrastructure. Policy in both these areas is controlled mainly by the central authorities of the country. Microeconomic competitiveness includes the experience of operational and strategic activities of companies and the quality of the national business environment. Organizational competitiveness, as the one that is decisive at the micro level, emphasizes the competitive advantages of firms and organizations. To achieve them, organizations use their offers to exceed the needs and desires of target groups of consumers, create access to innovation, include new technologies and new work methods. In addition to competitive advantages, organizational competitiveness can be influenced by many factors and factors. The vast majority of scientists who study the topic of organizational competitiveness focus their attention on exogenous and endogenous factors. A consolidated table was formed, which includes a list of exogenous factors of the organization's competitiveness and their detailed characteristics with a list of component variables in accordance with authorship. After analyzing the endogenous factors of organizations' competitiveness and their affiliation to the author's concepts, 10 internal factors with the highest density of mentions were determined. These include organizational innovation, organizational factor, production factor, human capital, financial capabilities, consumer factor, resource factor, marketing factor, quality factor, stage of the organization's life cycle. Based on the analysis of exogenous and endogenous factors of organizational competitiveness, a schematic-theoretical approach to defining the concept of "organizational competitiveness" was developed, taking into account the influence of exogenous and endogenous factors, morphological features, organizational ecology The factor of the organization's life cycle, the phenomenon of organizational fertility and mortality was studied. The concept of organizational ecology and the factor of age dependence to explain variations in organizational mortality are considered. Models of organizational mortality and factor influence on this indicator were analyzed. The reasons that increase the level of organizational mortality and inhibit the reliability of the activity of firms/enterprises are investigated. The level of organizational mortality and birth rates in the countries of Eastern and Western Europe in the period from 2010 to 2021 was analyzed using statistical information from the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD). The key factors of the increase and decrease of the mortality rate in individual countries were determined. In the course of the research, a statistical analysis of the state of organizational demography in Ukraine for the period 2013-2021 was carried out, during which the determinants of dynamic changes in organizational mortality and birth rate were determined: a sharp jump in organizational mortality in 2014 was due to the mass closure of both small, medium and large enterprises in the territories of the occupied regions; further lack of access to statistical data of the regional Statistical Offices of the occupied and annexed territories; stabilization of the economic situation in 2016-2018 after the military occupation of Crimea and parts of Donetsk and Luhansk regions by Russian troops; complexity of running a large business, high financial burden on employers at the expense of the growth of the EUU and the minimum wage, the transition into the "shadow"; simplification of registration of small business and reduction of bureaucratic pressure on small business. Based on the statistical analysis of the survival rate of Ukrainian enterprises, it was concluded that the survival of medium and large enterprises is significantly higher than that of small firms and organizations. The influence of the migration factor on the survival of domestic business and the economy of Ukraine as a whole should be highlighted separately. For this, the concept of minimizing the problems of business development and survival in Ukraine, taking into account the migration factor, was developed. As a result of the economic-mathematical modeling of the assessment of factors influencing organizational mortality and resilience, trends were identified and statically confirmed in the section of vector autoregression of the dependence of organizational mortality and organizational, morphological, economic and social factors, taking into account the lag delay. Determined stimulators and destimulators of organizational mortality: 1) destimulators – GDP per capita, dynamics of emigration and hours worked per week (data on full employment); 2) stimulator – the size of the organization (an increase in size leads to an increase in organizational mortality, which can be explained by an increase in the complexity of systems and an increase in bureaucracy). A model of the dependence of organizational mortality on relevant morphological, economic and social factors was created based on multivariate adaptive regression MAR-splines. The model makes it possible to understand the complex relationships between organizational mortality and the relevant factors, which contributes to a better understanding of the dynamics in this area. The importance of innovations and innovative activities in the process of increasing the level of competitiveness of organizations in the field of private business was determined. Within this, a 9-stage system for evaluating the innovative potential of countries was developed, where the 9th stage is the final ranking and classification of countries according to the level of innovative potential, into four groups: "Leader", "Engines of Innovation", "Good Performer" and " Outsiders", and the formation of an appropriate set of strategies for each position. The methodology for assessing the innovative potential of countries has been modified by regrouping the GCI sub-indices related to innovation and introducing additional indicators of risk-taking capacity (RTC) and the level of companies' use of breakthrough ideas (DCI) as additional ones. This made it possible to develop an evaluation system based on seven parameters to get an idea of the innovation potential vectors for the selected countries and to develop selection strategies. This express method is a simplified approach compared to GCI; however, it allows for balanced decision-making by various stakeholders at different business levels, as well as by policy makers on regional and national programs aimed at supporting industrial development. The author's consolidated system of indicators was created within the parameterization of "OLC - competitiveness" based on the works of Stetsiv and Danyliuk. The choice of such indicators is caused by the need to take into account the main emphasis of the organization's activity at each stage of the life cycle. It should be noted that at the "Youth" stage, the most attention is paid to profitability, attracting new personnel and investments. At the "Maturity" stage, an important place is the improvement of indicators of autonomy, liquidity and stability of personnel. At the "Aging" stage, it is necessary to pay attention to indicators of wear and tear of assets, staff turnover and rates of decline in profitability in order to stabilize the existing situation. On the basis of previous studies, a 9-stage scientific and methodological approach to the evaluation of the system of indicators "OLC-Competitiveness" was formed, which defines the sequence of interdependent stages of the proposed method and the conditions under which each of the 9 stages is implemented, among which is the definition of the research methodology and selection of a pool of enterprises by industry; the procedure for calculating indicators and bringing them to the point system; definition of standard enterprises and identification of "markers of morphological development". This approach can be tested for the European market with a comprehensive assessment of the adequacy of its parameterization system. The concept of a "markers of morphological development" was formed and used, which is proposed to be understood as a spectrum of values of morphological and organizational indicators, which determines a certain stage of development of an organization that is making significant development in the field of organizational ecology, and which can be used for express analysis of compliance with the OLC stage. A matrix for choosing strategies for increasing competitiveness and resilience has been developed, depending on the private sector and private sector. Within the framework of the matrix, the use of an anticipatory strategy, a strategy of opening strategic windows, strategies of resilience and acceleration was proposed in accordance with the conditions of implementation and characteristics. An integrated structure has been formed, which includes prerequisites and problems of competitiveness management, an algorithm of actions for increasing and managing competitiveness at the micro level, a program of actions at the meso- and macro-levels, recommendations for the implementation of these measures in today's reality.