Основні тенденції розвитку малочутливих боєприпасів

Abstract

На сьогоднішній час боєприпаси, що знаходяться на озброєнні Збройних Сил України вичерпали, або майже вичерпали свій ресурс зберігання, тим самим існує необхідність у створенні нових боєприпасів та модернізації існуючих. При створенні нових боєприпасів слід керуватися не лише вимогами щодо могутності боєприпасів, але й вимогами, щодо забезпечення безпечного зберігання та застосування за призначенням [1]. Одним з перспективних способів розв’язання цього завдання є застосування високоенергетичних вибухових речовин. При цьому у різних країнах приділяється велика увага підвищенню стійкості зарядів вибухових до зовнішніх впливів (пробиття осколками, кулями та ін.), та поліпшенню ініціюючої здатності, у тому числі й при функціонуванні біля цілі. Однією з проблем під час експлуатації боєприпасів є їх недостатній рівень безпеки під час впливу високої температури, дії кумулятивного струменя, попадання осколків та куль. Актуальність визначеного питання підтверджується досвідом багатьох сучасних військових конфліктів, коли до загибелі особового складу призводили детонація боєкомплекту бойових машин з названих причин, або наслідки надзвичайних подій на арсеналах, базах, складах зберігання ракет та боєприпасів ЗС України.