Обмін і репатріація військовополонених інвалідів та хворих на Східному фронті під час Першої світової війни

Abstract

Метою роботи є окреслення процесу обміну та репатріації полонених інвалідів та хворих між Російською імперією, з одного боку, та Центральними державами (Австро-Угорщина й Німеччина), з іншого боку, впродовж 1914-1918 рр. Методологія дослідження передбачає застосування загальнонаукових та історичних принципів та методів наукового дослідження: аналізу і синтезу, проблемно-хронологічного, історичного, історико-генетичного та історико-системного методів. Наукова новизна полягає у зверненні до практично недослідженої в українській історіографії теми, а також уведенні до наукового обігу низки джерел, які у сукупності дозволяють простежити складний процес обміну та репатріації хворих та скалічених бранців під час Першої світової війни. Перспективи подальших студіювань передбачають системне вивчення складного процесу обміну військовополоненими між усіма учасниками протиборчих військово-політичних блоків під час Першої світової війни із залученням широкої джерельної бази. Проведена наукова розвідка дозволяє зробити висновки, що процес обміну та репатріації військовополонених інвалідів та хворих на Східному фронті під час Першої світової війни був досить ситуативним та не організованим належним чином. Критерієм для обміну мав бути стан здоров’я військовополонених, які могли бути репатрійованими додому або інтернованими до нейтральних країн, а відбором та медичним освідченням бранців мали займатися спеціальні змішані лікарські комісії. Незважаючи на розроблені та підписані між Росією, Австро-Угорщиною та Німеччиною угоди, намічені шляхи їхньої реалізації та визначення посередників, які мали сприяти реалізації передбачених заходів, репатріація полонених упродовж 1915-1918 рр. наштовхувалася на низку труднощів, таких як: часта нескоординованість дій; загальна підозрілість і шпигуноманія, притаманні всім протиборчим сторонам; фінансові, транспортні та організаційні труднощі тощо. Хоча у підсумку це і дало доволі скромні результати на фоні загальної чисельності полонених, але, водночас, напрацьований упродовж Першої світової війни досвід заклав основи для подібних практик у наступних воєнних конфліктах.

The aim of the paper is to study the process of exchange and repatriation of disabled and sick prisoners between the Russian Empire, on the one hand, and the Central States (Austria-Hungary and Germany), on the other hand, during 1914-1918. The research methodology involves the application of general scientific and historical principles and methods of scientific research: analysis and synthesis, problem-chronological, historical, historical-genetic and historical-systemic methods). The scientific novelty consists in addressing the topic, practically unexplored in Ukrainian historiography, as well as in the introduction of a number of sources, which together allow to trace the complex process of exchange and repatriation of sick and maimed prisoners during World War I. Prospects for further research suggest a systematic study of the complex process of exchange of prisoners of war between all participants of the opposing military and political blocs during World War I with the involvement of a wide source base. The conducted scientific exploration allows us to conclude that the process of exchange and repatriation of disabled and sick prisoners of war on the Eastern Front during World War I was rather ad hoc and not properly organised. The criterion for exchange was the state of health of POWs who could be repatriated home or interned in neutral countries, and the selection and medical examination of prisoners had to be carried out by special mixed medical commissions. Despite the agreements worked out and signed between Russia, Austria-Hungary and Germany, the outlined ways of their implementation and the identification of intermediaries to facilitate the implementation of the measures envisaged, the repatriation of prisoners throughout 1915-1918 encountered a number of difficulties, such as: general suspicion and espionage inherent in all the opposing sides; financial, transport and organisational difficulties, etc. Although in the end it yielded rather modest results against the background of the total number of prisoners, the experience gained during World War I laid the foundations for similar practices in subsequent military conflicts.