Організаційно-економічний механізм реалізації державно-приватного партнерства в Україні

Abstract

У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади, розвинуто методичні підходи та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації державно-приватного партнерства в Україні (ОЕМРДПП). Роботу присвячено глибокому аналізу процесу формування та реалізації ДПП в Україні, а також обґрунтуванню теоретичних, методологічних і методичних засад функціонування і розвитку ОЕМРДПП в галузі освіти. Систематизація наукових підходів до визначення дефініції «державно-приватне партнерство» та «державно-приватне партнерство у сфері освіти» дозволила їх уточнити та, закладаючи в категоріальну основу уточнені визначення, розглядати різні організаційні форми і методи фінансування проєктів ДПП. Розширення переліку функцій, які виконуються при реалізації проєктів ДПП дозволило вирішити проблему задоволення інтересів при відносній обмеженості коштів кожного із учасників ДПП, забезпечити ефективне використання фінансування та підвищити мотивацію учасників ДПП відповідно до одержаного кінцевого результату. У роботі запропоновано визначення поняття ОЕМРДПП, конкретизовано склад його елементів на макро-, галузевому та проєктному рівнях, окреслено його мету, завдання, принципи функціонування, проведено класифікацію функцій, форм й інструментів та обґрунтовано потребу в доцільності розроблення такого ОЕМРДПП. Проведений у роботі аналіз сприяв виокремленню 5 основних трендів розвитку ДПП (збільшення кількості проєктів ДПП у країнах Євросоюзу та світі; структуризація та класифікація проєктів ДПП за країнами та секторами економіки; інфраструктурна спрямованість ДПП; державна підтримка галузевих проєктів ДПП чи проєктів, які реалізуються у визначеному напрямі; розвиток інноваційних проєктів ДПП), що дозволило визначити та обґрунтувати сфери, в яких відбувалася концентрація та реалізація проєктів ДПП в Україні. Зважаючи на багатокомпонентність цілей ДПП, у роботі систематизовано, унормовано та структуризовано бюджетно-фінансовий та інвестиційний сценарії активізації відносин ДПП в умовах децентралізації. Встановлено, що економічна сутність ДПП у сфері освіти (ДППО) полягає у забезпеченні взаємовигідного співробітництва держави, бізнесу та громадянського суспільства у сфері відтворення і відновлення людського інтелектуального капіталу для синхронізації розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг, підвищення потенціалу освіти і науки як основної складової інноваційної економіки та економічного зростання країни. В процесі дослідження виокремлені основні соціально-економічні інтереси ЗВО, бізнесу та держави, які повинні задовольнятися при реалізації спільних проєктів ДППО. Обґрунтовано, що в Україні найбільш ефективними моделями ДППО є: підвищення кваліфікації працівників і викладачів; функціонування технопарків, наукових парків та інших різновидів інноваційних центрів і сервісів; програми стажування; навчальні курси, які проводяться освітянами для підвищення професійної обізнаності працівників та інноваційні лабораторії від підприємства, які функціонують у закладах вищої освіти; регулярні студентські конкурси, олімпіади, турніри, які організовуються підприємствами / установами / організаціями. Визначено, що досить поширеними моделями взаємодії в рамках ДПП є: організація освітнього процесу на підприємстві / установі / організації, створення і розвиток ендавментів та використання їх коштів на розвиток ЗВО, видання науково-навчальної літератури, фінансування наукових та лабораторних досліджень, підготовка магістерських робіт та робіт докторів філософії тощо. Встановлено, що сьогодні не існує єдиного підходу, який міг дозволив врахувати та, відповідно, оцінити всю багатоаспектність партнерських відносин держави та бізнесу під час реалізації проєктів ДПП. Так само важко врахувати усі нюанси та чинники, які впливають на реалізацію проєктів ДПП, і математично розрахувати економічну, соціальну, екологічну ефективності таких проєктів для кожного партнера. Оцінювання ефективності проєкту ДПП має ґрунтуватися на синергетичному підході, проводитися з урахуванням принципу комплексності, а розрахунок економічних, соціальних, технологічних, екологічних показників має базуватися на основі поєднання декількох методів. Для цього потрібно використовувати як класичні методи визначення ефективності, так й альтернативні – інноваційні, зокрема із залученням штучних нейронних мереж, які базуються на принципах нечіткої логіки та генетичних алгоритмах. Доведено, що систематичне реінвестування власних коштів у проєкт ДПП забезпечить у періоді степеневе зростання чистого доходу підприємства / установи / організації, яка впроваджує цей проєкт безпосередньо на етапі його впровадження. Коли інвестування в проєкт ДПП завершується, припиняється зростання чистого доходу і настає фаза монетизації, під час якої проєкт починає генерувати стабільний прибуток. За нестачі власних ресурсів важливою характеристикою проєкту ДПП стає тривалість його реалізації. У випадку самофінансування цей показник залежить не лише від технічних параметрів, а й визначається фінансовими можливостями та динамікою надходжень підприємства / компанії, яка впроваджує цей проєкт (ефективність і величина інвестицій, початковий обсяг інвестицій з власних джерел та частка цих ресурсів, що виділяється на реалізацію проєкт). Для оцінювання економічної ефективності проєктів ДПП, які фінансуються за рахунок власних коштів у роботі запропоновано застосовувати такі динамічні показники: «чистий приведений дохід 𝑁𝑃𝑉», «дисконтований період окупності 𝐷𝑃𝑃» та «норма внутрішньої дохідності 𝐼𝑅𝑅». Доведено, що використання кредитних коштів для фінансування проєкту ДПП виправдано, коли ставка дисконтування перевищує відсоткову ставку за кредитом. Підвищення відсоткової ставки призводить до зниження чистого приведеного доходу проєкту і внутрішньої норми дохідності та до збільшення дисконтованого періоду окупності проєкту, а отже, і до зменшення економічної ефективності проєкту. Для комплексного вирішення завдань функціонування ЗВО на засадах ДПП запропоновано експериментальний проєкт – модель державно-приватного університету, що функціонує на основі партнерства між державними інституціями, освітньою та науковою спільнотами, бізнесом і громадянським суспільством. Успішне впровадження такого експериментального проєкту дозволить створити перший в Україні ЗВО на засадах ДПП, який характеризуватиметься прямими та непрямими синергетичними соціально-економічними ефектами, заснованими на інтеграційних процесах взаємодії держави та бізнесу, науки, освіти і реального сектору економіки. Створення такого університету на засадах функціонування ОЕМРДПП передбачає послідовне виконання організаційно-підготовчого, нормативно-творчого, формувального, узагальнювального та коригувального етапів. Обґрунтовано перелік індикаторів, які формують систему оцінювання впливу державно-приватного університету на соціальний розвиток регіону (зайнятість, соціальна структура, громадське життя), яка дозволяє визначити соціальну спрямованість проєктів і спостерігати за процесом їх впровадження, функціонування та обслуговування. Здійснена у дисертації оцінка ризиків реалізації проєктів ДПП дозволила розподілити їх між державним і приватним партнерами. До найбільш істотних ризиків реалізації проєктів ДПП, управління якими здійснює державний партнер, у роботі запропоновано відносити: ризики відтермінування видання дозвільних документів; ризики внесення змін до положень чинного законодавства; ризики призупинення державного фінансування, підвищення рівня інфляції; ризики, пов’язані із впливом соціально-негативних чинників; ризики, пов’язані з обставинами, які важко передбачити: стихійні лиха, епідемії, пандемії. Щодо ризиків приватного партнера, то такими у дисертації визначено: ризики відтермінування отримання дозвільних документів; ризики попереднього розрахунку фінансування, що може варіюватися можливим впливом на навколишнє природне середовище; ризики зниження попиту на ринку збуту / праці; ризики фінансової неспроможності приватного партнера.

The dissertation deepens the theoretical and methodological principles, developed methodological approaches and developed practical recommendations for improving the organizational and economic mechanism for the implementation of public-private partnership in Ukraine (OEMIPPP). The work is devoted to an in-depth analysis of the process of formation and implementation of PPP in Ukraine, as well as substantiation of theoretical, methodological and methodological principles of functioning and development of OEMIPPP in the field of education. Systematization of scientific approaches to the definition of the concepts of "public-private partnership" and "public-private partnership in the field of education" made it possible to clarify them and, having laid the categorical basis for the specified definitions, to consider various organizational forms and methods of financing PPP projects. Expanding the list of functions performed in the implementation of PPP projects has solved the problem of satisfying the interests of the relatively limited funds of each of the PPP participants, ensure efficient use of funding and increase the motivation of PPP participants in accordance with the final result. The paper proposes the definition of OEMIPPP, specifies the composition of its elements at the macro, sectoral and project levels, outlines its purpose, objectives, principles of operation, classification of functions, forms and tools and substantiates the need for such OEMIPPP. The analysis allowed us to identify 5 main trends in PPP development (quantitative growth of PPP in the world and in the EU; diversification of PPP market by countries and sectors of the economy; infrastructural focus of PPP; government support for certain types of PPP or in a particular industry or direction; development; PPP in the field of innovation), which gave the opportunity in the process of generalization to draw conclusions about the areas in which PPP was concentrated in Ukraine. Given the multicomponent nature of PPP goals, the paper summarizes and details the scenarios of intensification of PPP relations in the context of decentralization (budgetary, financial and investment). It is revealed that the economic essence of PPP in education (DPP) is to ensure mutually beneficial cooperation between the state, business and public sector in the field of human capital reproduction in order to ensure coordinated and balanced development of labor market and education market, increase intellectual, technological potential of education and science as conditions for sustainable economic growth and modernization of the country's economy. In the course of the research the main socio-economic interests of the Free Economic Zone, business and the state, which must be satisfied in the implementation of joint projects of the DPPO, were identified. It is substantiated that in Ukraine the most effective models of DPPO are: advanced training of employees of the enterprise and teachers; creation of science parks, technology parks and innovation centers; internship programs; training courses and laboratories from the company; programs of student competitions from the enterprise; other models of interaction - excursions to the enterprise, target contributions for the development of free economic zones (endowments), publication of textbooks and other educational literature, research support, preparation of dissertations, etc. It is determined that today there is no single approach that could assess the fullness of public-private partnerships in the implementation of PPP projects and mathematically determine the effectiveness of the project taking into account different aspects for each party. Assessing the effectiveness of a PPP project requires an integrated approach, which means combining several methods to determine economic, social, technological, environmental and regional performance indicators. This requires the use of both classical methods of determining efficiency and alternatives, including the use of artificial neural networks based on fuzzy logic and genetic algorithms. It is proved that the systematic reinvestment of own funds in the PPP project will ensure a gradual increase in net income of the enterprise / institution / organization that implements this project directly at the stage of its implementation. After the cessation of investment in the PPP project, the growth of net income stops and the stage of use of funds begins, when sustainable income begins to be generated. An important characteristic of the PPP project in the conditions of deficit of own funds is the duration of the implementation phase, and under self-financing this value ceases to depend only on the technical characteristics of the project and is also determined by financial indicators of the enterprise / institution / organization implementing the project (efficiency and amount of investments, the amount of own funds at the beginning of the project and the percentage of own funds that are used to finance the project). To assess the economic efficiency of PPP projects financed by own funds, it is proposed to use the following dynamic indicators: «net present value 𝑁𝑃𝑉», «discounted payback period 𝐷𝑃𝑃» and «internal rate of return 𝐼𝑅𝑅». It is proved that the use of borrowed funds to finance the PPP project is justified in the case when the discount rate exceeds the loan interest rate. An increase in the loan interest rate leads to a decrease in the net present value of the project and the internal rate of return and to an increase in the discounted payback period of the project and, consequently, to a decrease in the economic efficiency of the project. An experimental project - a model of a public-private university based on the interaction between the state, education, science, the private sector and the public - has been proposed to comprehensively solve the problems of the functioning of the Free Economic Zone on the basis of PPP. Successful implementation of such a pilot project will create the first PPP in Ukraine on the basis of PPP, which will be characterized by direct and indirect synergistic socio-economic effects based on integration processes of government and business, science, education and the real economy. The creation of such a university on the basis of the functioning of the OEMIРPP, involves the consistent implementation of organizational and preparatory, regulatory and creative, formative, generalizing and corrective stages. The list of indicators that form the system of assessing the impact of public-private university on the social development of the region (employment, social structure, public life), which allows to determine the social status of projects, as well as to monitor the dynamics of their development and service. The risk assessment of PPP projects carried out in the dissertation allowed to divide them between public and private partners. Among the most significant risks of PPP projects managed by the state partner, the paper proposes to include: risks of delaying the issuance of permits; risks of changes in the provisions of current legislation; risks of suspension of public funding, rising inflation; risks associated with the impact of socially negative factors; risks associated with circumstances that are difficult to predict: natural disasters, epidemics, pandemics. As for the risks borne by the private partner, the following are defined in the dissertation: risks of delaying obtaining permits; risks of pre-calculation of funding, which may vary from possible impact on the environment; risks of declining demand in the sales / labor market; risks of financial insolvency of a private partner.