Пренатальний вплив алкоголю на формування здоров’я дитини

Abstract

Вступ. Формування здоров’я дитини в значній мірі визначається перебігом періоду внутрішньоутробного розвитку. Вплив етанолу, який має токсичну та тератогенну дію на плід, може призвести до порушень розвитку органів та систем, в першу чергу, центральної нервової системи з подальшим розвитком інвалідності. Актуальність проблеми антенатального впливу на формування здоров’я дітей пов’язана з достатньо високою частотою вживання алкоголю серед вагітних, що потребує розробки комплексу профілактичних заходів. Матеріали і методи. Проведено огляд літератури щодо механізмів пренатального впливу алкоголю на плід та особливості стану здоров’я дітей, матері яких вживали алкоголь під час вагітності, і представлено власне клінічне спостереження за новонародженою дитиною, яка народилася у матері із алкогольною залежністю. Результати. За даними літератури, в організмі плода алкоголь спричиняє як безпосередньо токсичну дію, зумовлюючи загибель клітин через оксидативний стрес або пошкодження мітохондріальної ДНК з подальшим пригніченням її відновлення, так і тератогенну дію. Спектр порушень, що виникає у дитини внаслідок пренатального впливу алкоголю на плід, включає: фетальний алкогольний синдром; частковий фетальний алкогольний синдром; алкогольний розлад нейророзвитку, вроджені дефекти, пов’язані з алкоголем, нейро-поведінковий розлад, пов’язаний із пренатальним впливом алкоголю. Дитина від матері з алкогольною залежністю народилась з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку та проявами черепно-лицьового дисморфізму. Перебіг раннього неонатального періоду був ускладнений розвитком абстинентного та судомного синдрому. За результатами інструментального дослідження у дитини була виявлена вроджена вада головного мозку. Після стабілізації стану на тлі симптоматичного лікування, дитина була виписана з відповідними рекомендаціями щодо динамічного спостереження та здійснення реабілітаційних заходів. Висновки. Клінічне спостереження за дитиною з ФАС в неонатальному періоді корелює з даними літератури щодо впливу високих доз алкоголю на внутрішньоутробний розвиток плода, який призводить до формування вроджених вад розвитку, переважно з боку ЦНС, та ускладнює перебіг постнатальної адаптації за рахунок тяжких неврологічних розладів. Обізнаність медичних працівників та населення щодо небезпеки вживання вагітними жінками алкоголю, своєчасна діагностика та впровадження комплексних терапевтичних програм для дітей з ФАС в Україні сприятиме покращенню їх розвитку, соціальної адаптації та якості життя.

Introduction. Child’s health formation is largely determined by the course of the period of intrauterine development. Exposure to ethanol, which has at oxic and teratogenic effect on the fetus, can lead to impaired development of organs and systems, primarily the central nervous system with subsequent development of disability. The relevance of the problem of antenatal influence on the formation of children’s health is related to a fairly high frequency of alcohol consumption among pregnant women, which requires the development of a set of preventive measures. Materials and Methods. The article reviews the literature on the mechanisms of prenatal alcohol exposure to the fetus and the health status of children whose mothers used alcohol during pregnancy and presents the author’s own clinical observation of a newborn child born to a mother with alcohol abuse. Results. According to the literature, in the fetal body, alcohol has both direct toxic effects causing cell death due to oxidative stress or damage to mitochondrial DNA with subsequent inhibition of its repair and teratogenic effects. The range of disorders that occursin a child as a result of prenatal alcohol exposure to the fetus includes: fetal alcohol syndrome (FAS); partial fetal alcohol syndrome; alcoholic neurodevelopmental disorder; alcohol-related birth defects, and prenatal alcohol-related neurobehavioural disorder. A child born to a mother with alcohol abuse had the signs of intrauterine developmental delay and manifistations of craniofacial dysmorphism. The course of the early neonatal period was complicated by the development of withdrawal and convulsive syndrome. According to the results of an instrumental examination, the child was diagnosed with a congenital brain defect. After stabilization of the condition against the background of symptomatic treatment, the child was discharged with appropriate recommendations for dynamic monitoring and implementation of rehabilitation measure. Conclusion. Clinical observation of a child with FAS in the neonatal period correlates with data from the literature on the impact of high doses of alcohol on fetal development, which leads to the formation of congenital malformations, mainly in the central nervous system and complicates the course of postnatal adaptation due to severe neurological disorders. Awarness of healthcare professionals and the public of the danger of alcohol consumption by pregnant women, timely diagnosis and implementation of comprehensive therapeutic programmes for children with FAS in Ukraine will help to improve their development, social adaptation, and quality of life.