Клініко-лабораторні особливості та коморбідні стани у дітей з цукровим діабетом 1 типу залежно від тривалості хвороби

Abstract

Вступ. Цукровий діабет 1 типу є одним із найбільш поширених хронічних ендокринних захворювань у дітей, що характеризується абсолютним дефіцитом інсуліну внаслідок аутоімунного ураження β-клітин підшлункової залози. Цукровий діабет 1 типу демонструє тенденцію до стрімкого зростання, що робить його однією з найактуальніших проблем дитячої ендокринології. Визначення специфічних клініко-лабораторних особливостей, супутньої патології та ускладнень діабету є важливим аспектом для коректного лікування та покращення якості життя пацієнтів. Гіперглікемія, артеріальна гіпертензія та дисліпідемія є основними модифікованими факторами ризику, які сприяють розвитку мікро- та макросудинних ускладнень при цукровому діабеті 1 типу. Діти, які страждають на цукровий діабет, мають значно вищу схильність до розвитку аутоімунних патологій порівняно з однолітками із загальної популяції. Мета. Дослідити клініко-лабораторні особливості та коморбідні стани у дітей з цукровим діабетом 1 типу залежно від тривалості захворювання. Визначити основні ускладнення діабету та коморбідні стани у дітей з цукровим діабетом 1 типу. Матеріали та методи. Обстежено 55 осіб, які проходили лікування у КНП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня», з них 47 дітей з цукровим діабетом 1 типу та 8 практично здорових дітей без діабету та патології нирок. Пацієнтів було поділено на 3 групи залежно від тривалості захворювання: iз вперше виявленим діабетом до одного року – 11 (23,4%) осіб, з перебігом захворювання від одного до п’ятироків – 24 (51,1%) дитини, із тривалістю хвороби понад п’ятьроків – 12 осіб (25,5%). Комплекс лабораторних досліджень включав визначення глікемічного профілю (глюкозооксидазним методом), глікованого гемоглобіну, клінічного аналізу крові та сечі, а також біохімічного складу сироватки крові (загальний білок, альбумін, креатинін, сечовина, білірубін, холестерин, β-ліпопротеїди, АЛТ, АСТ). Дослідження проводили із застосуванням напівавтоматичного біохімічного аналізатора Microlab 300 (Vital Scientific B.V., Elitech Holding, Нідерланди), гематологічних аналізаторів ABX Micros 60 (HORIBA ABX, Франція) і Huma Count 80TS (Human GmbH, Німеччина). Рівень глікованого гемоглобіну визначали на CLOVER A1c Infopia (Infopia Ltd., Південна Корея). Кетонові тіла в сечі досліджували якісним методом за допомогою індикаторних тест-смужок Ацетонтест («Норма-Трейд», Україна). Функцію клубочкового апарату нирок оцінювали шляхом розрахунку швидкості клубочкової фільтрації за формулою Шварца. Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали за допомогою Microsoft Excel 2016 та StataNow/SE 18.5. Результати. Було виявлено статистично значущі відмінності за рівнем глікованого гемоглобіну між групою дітей із тривалістю діабету від одного до п’яти років та групою дітей, які хворіли понад п’ять років (p = 0,0402). У всіх обстежених пацієнтів показники клінічного аналізу крові не виходили за межі вікових норм. Спостерігалось підвищення рівня креатиніну та β-ліпопротеїдів зі слабким зворотнім кореляційним зв’язком між ними (r = -0.2286). Кетонурія різного ступеня була зафіксована у 9 (19,2%) дітей із цукровим діабетом 1 типу. Статистично значущих відмінностей між групами обстежених дітей за рівнем швидкості клубочкової фільтрації не відмічалось (p = 0,7997). Серед дітей із тривалістю цукрового діабету 1 типу до одного року найчастіше діагностували діабетичний гепатоз – у 6 (54,5%) осіб та ангіопатію сітківки - у 3 (27,3%) осіб. У пацієнтів з діабетом від одного до п’яти років ці ускладнення виявлялись у 11 (45,8%) осіб та у 2 (25%) осіб відповідно. У дітей із тривалістю хвороби понад п’ять років діабетичний гепатоз зустрічався у 4 (33,3%) осіб, ангіопатія сітківки – у 2 (16,7%) осіб та діабетична нейропатія у 1 (8,3%) особи. Ознаки серцево-судинної автономної нейропатії реєструвалися у 2 (8,3%) дітей із групи з тривалістю діабету від одного до п’яти років та у 1 (8,3%) дитини серед групи з діабетом понад п’ять років. Ліподистрофія плечей і стегон зустрічалась у 1 (4,2%) особи серед дітей із діабетичним стажем від одного до п’яти років. Хронічний гастродуоденіт діагностовано у 10 (21,3%) дітей із цукровим діабетом 1 типу. У пацієнтів з тривалістю діабету до року хронічний гастродуоденіт виявлений у 2 (18,2%) осіб, у 5 (20,8%) дітей з діабетичним стажем від одного до п’яти років і у 3 (25%) осіб серед тих, хто хворів на діабет понад п’ять років. Нейроциркуляторна дистонія спостерігалась у 2 (18,2%) дітей з діабетом тривалістю до року, у 2 (8,3%) пацієнтів з тривалістю діабету від одного до п’яти років і у 1 (8,3%) особи із діабетичним стажем понад п’ять років. Аутоімунний тиреоїдит діагностовано у 3 (12,5%) дітей з діабетичним стажем від одного до п’яти років та у 1 (8,3%) дитини серед хворих на діабет понад п’ять років. Серед офтальмологічних патологій найпоширенішою була гіперметропія, яку виявлено у 3 (27,3%) дітей з діабетом тривалістю до року та у 1 (8,3%) дитини з діабетичним стажем понад п’ять років. Міопію зафіксовано у однієї дитини з групи з діабетом від одного до п’яти років, а спазм акомодації та артифакія – поодинокі випадки серед пацієнтів із цукровим діабетом понад п’ять років. Висновки. Сучасний перебіг цукрового діабету 1 типу у дітей може не супроводжуватись змінами гематологічних показників. У дітей з тривалістю діабету від одного до п’яти років частіше зустрічаються ускладнення, такі як діабетичний гепатоз та ангіопатія сітківки. Серед коморбідних станів у дітей з цукровим діабетом 1 типу найпоширенішими є хронічний гастродуоденіт та патологія щитоподібної залози. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту супроводжувались підвищенням рівня β-ліпопротеїдів.

Introduction. Type 1 diabetes mellitus is one of the most common chronic endocrine diseases in children, characterized by an absolute insulin deficiency due to autoimmune damage to the β-cells of the pancreas. Type 1 diabetes shows a tendency for rapid growth, making it one of the most pressing issues in pediatric endocrinology. Identifying specific clinical and laboratory features, comorbidities, and complications of diabetes is an important aspect for proper treatment and improving the quality of life of patients. Hyperglycemia, arterial hypertension, and dyslipidemia are the main modifiable risk factors contributing to the development of micro-and macrovascular complications in type 1 diabetes. Children suffering from type 1 diabetes are significantly more prone to developing autoimmune disorders compared to their peers from the general population. Objective: To investigate the clinical and laboratory features and comorbid conditions in children with type 1 diabetes depending on the duration of the disease. To identify the main complications of diabetes and comorbid conditions in children with type 1 diabetes. Materials and methods. A total of 55 individuals were examined, who were undergoing treatment at the Communal-non-profit enterprise of Sumy Regional Council “Regional Children’s Clinical Hospital”. Of these, 47 children had type 1 diabetes, and 8 were healthy children without diabetes or kidney pathology. The patients were divided into 3 groups depending on the duration of the disease: those with newly diagnosed diabetes for up to one year – 11 (23.4%) individuals, those with a disease duration of one to five years – 24 (51.1%) children, and those with a disease duration of more than five years – 12 (25.5%) individuals. The complex laboratory investigations included the determination of the glycemic profile (glucose oxidase method), glycated hemoglobin, clinical blood and urine tests, as well as the biochemical composition of the blood serum (total protein, albumin, creatinine, urea, bilirubin, cholesterol, β-lipoproteins, ALT, AST). The studies were conducted using the semi-automatic biochemical analyzer Microlab 300 (Vital Scientific B.V., Elitech Holding, Netherlands), hematological analyzers ABX Micros 60 (HORIBA ABX, France) and Huma Count 80TS (Human GmbH, Germany). Glycated hemoglobin levels were determined using CLOVER A1c Infopia (Infopia Ltd., South Korea). Urinary ketones were tested using a qualitative method with indicator test strips Acetontest ("Norma-Trade", Ukraine). The function of the glomerular apparatus of the kidneys was evaluated by calculating the glomerular filtration rate using the Schwartz formula. Statistical analysis of the results was performed using Microsoft Excel 2016 and Stata Now/SE 18.5. Results. Statistically significant differences in glycated hemoglobin levels were found between the group of children with diabete lasting from one to five years and the group of children who had been diabetic for more than five years (p = 0.0402). In all examined patients, clinical blood test parameters were within the age-specific norms. An increase in creatinine and β-lipoprotein levels was observed, with a weak inverse correlation between them (r = -0.2286). Ketonuria of varying degrees was recorded in 9 (19.2%) children with type 1 diabetes. No statistically significant differences in glomerular filtration rate levels were found between the groups of examined children (p = 0.7997). Among children with diabetes duration of less than one year, diabetic hepatosis was most commonly diagnosed in 6 (54.5%) individuals, and retinopathy in 3 (27.3%) individuals. In patients with diabetes from one to five years, these complications were found in 11 (45.8%) individuals and 2 (25%) individuals, respectively. In children with diabetes for more than five years, diabetic hepatosis occurred in 4 (33.3%) individuals, retinopathy in 2 (16.7%) individuals, and diabetic neuropathy in 1 (8.3%) individual. Signs of autonomic cardiovascular neuropathy were recorded in 2 (8.3%) children in the group with diabetes duration from one to five years and in 1 (8.3%) child in the group with diabetes duration over five years. Lipodystrophy of the shoulders and thighs was found in 1 (4.2%) individual in the group with diabetes duration from one to five years. Chronic gastroduodenitis was diagnosed in 10 (21.3%) children with type 1 diabetes. Among patients with diabetes duration less than one year, chronic gastroduodenitis was found in 2 (18.2%) individuals, in 5 (20.8%) children with diabetes duration from one to five years, and in 3 (25%) individuals with diabetes for more than five years. Neurocirculatory dystonia was observed in 2 (18.2%) children with diabetes of less than one year, in 2 (8.3%) patients with diabetes duration from one to five years, and in 1 (8.3%) individual with diabetes duration over five years. Autoimmune thyroiditis was diagnosed in 3 (12.5%) children with diabetes duration from one to five years and in 1 (8.3%) child among those with diabetes for more than five years. Among ophthalmological pathologies, hypermetropia was the most common, found in 3 (27.3%) children with diabetes duration less than one year and in 1 (8.3%) child with diabetes duration over five years. Myopia was recorded in one child from the group with diabetes duration from one to five years, and accommodation spasm and artifakia were found as isolated cases among patients with diabetes for more than five years. Conclusions. The current course of type 1 diabetes in children may not be accompanied by changes in hematological parameters. Children with diabetes duration from one to five years more frequently develop complications such as diabetic hepatosis and retinopathy. Among comorbid conditions in children with type 1 diabetes, the most common are chronic gastroduodenitis and thyroid pathology. Gastrointestinal disorders were associated with increased levels of β-lipoproteins.