A foreign body of the urethra and bladder (clinical case)

Abstract

Вступ. Використання різноманітних сторонніх предметів чоловіками для введення в уретру, яке пов’язане з сексуальними мотивами, зустрічається рідко в невідкладній урології, але заслуговує уваги з огляду на можливі грізні ускладнення, що потребує індивідуального підходу в тактиці лікування. Часто введені сторонні тіла «мігрують» в сечовий міхур. Клінічні прояви можуть бути різноманітні, але зазвичай пацієнти їх приховують разом із фактом введення в уретру стороннього тіла, що ускладнює діагностичний процес. Ми хочемо поділитися власним спостереженням з клінічної практики – пацієнта, який самостійно ввів в уретру пінний герметик, наслідком чого наступила обтурація уретри, «міграція» герметика в сечовий міхур з вторинним розвитком перитоніту, що стало показом до цистотомії, в результаті чого вилучено більше літра пінного герметика та нижньосерединної лапаротомії з дренуванням черевної порожнини, оскільки був наявний серозно-фібринозний вміст. Випадок з практики. Пацієнт, 43 роки госпіталізований в урологічне відділення Тернопільської обласної клінічної лікарні в ургентному порядку із клінікою гострої затримки сечі та перитоніту. Катетеризація сечового міхура була неможлива із-за перешкоди в передньому відділі уретри. За отриманими результатами лабораторних обстежень відмічені помірні зміни запального характеру в загальному аналізі крові. Дані додаткових методів обстежень вказували на вільну рідину у здухвинних ділянках та переповнення сечового міхура з неоднорідним вмістом. При цистотомії виявлено близького одного літра пінного герметика та при нижньосерединній лапаратомії близько 400 мл мутного серозно-фібрінозного вмісту. Порушення цілісності стінки кишківника та сечового міхура не виявлено. Видалення пінного герметика з уретри проведено через тиждень, оскільки це було неможливим під час операції, через інтимну адгезію його до слизової. Пацієнт в після операційному періоді оглянутий психіатром, за результатами якого встановлена у нього легка форма розумової відсталості. Через три тижні пацієнта виписано з клініки на амбулаторне лікування, з відновленим самостійним сечовипусканням. При обстеженні пацієнта через 3 та 6 місяців, патологічних зміни органів черевної порожнини та сечовидільної системи не виявлено. Статевим життям пацієнт задоволений. Обговорення. Введення в уретру чоловіками різноманітних за своєю структурою сторонніх предметів, зазвичай з метою «покращення» сексуальної функції, часто на тлі алкогольного, наркотичного сп’яніння чи психічного захворювання, може привести до таких важких ускладнень як травма (розрив, перфорація) уретри чи сечового міхура. Часто сторонні предмети вводяться чоловіками до сечового міхура, або ці предмети самостійно «переміщаються» в сечовий міхур. В нашому клінічному випадку було самостійне введення в уретру монтажного пінного герметика, який маючи рідку консистенцію був введений пацієнтом в сечовий міхур, з подальшим розвитком перитоніту без порушення цілісності сечового міхура та кишківника. Зазвичай хворі із за страху осуду, скривають факт самостійного введення сторонніх тіл в уретру, що було і в нашому випадку. Також важливо провести психіатричне обстеження на предмет наявності психічних захворювань, які можуть спричинити таку поведінку. В після операційному період і пацієнт обстежений лікарем психіатром, за результатами якого діагностовано розумову відсталість легкого ступеня. Лікування таких пацієнтів потребує оперативного втручання, з видаленням сторонніх тіл зазвичай ендоскопічним шляхом. Але часто є потреба у відкритому способі оперативного видалення стороннього тіла і залежить від його локалізації, розмірів, тривалості знаходження, структури та ін. Враховуючи клініку гострої затримки сечі, неможливістю провести уретральний катетер та наявну клініку перитоніту, проведено нижньосерединну лапаротомію з дренуванням черевної порожнини, цистотомію з видаленням пінного герметика, цистостомію для деривації сечі. В даному випадку перитоніт був обумовлений ймовірно реакцією очеревини на пінний герметик, оскільки порушення цілісності кишківника та сечового міхура не було. Схожих випадків ми не спостерігали в наукових публікаціях. Вилучення герметика з уретри потребувало хірургічної тактики відтермінування, так як останній був щільно адгезований до слизової, що і продемонстровано в наукових публікаціях схожих клінічних випадків. Висновки. Самостійне введення чоловіками сторонніх предметів в уретру може спричинити значні ускладнення. В наведеному клінічному випадку введення в уретру пінного герметика з міграцією в сечовий міхур спричинило перитоніт. Сторонні предмети подібної структури практично не піддаються вилученню з уретри і потребують відстроченої хірургічної тактики. Такі пацієнти потребують психіатричної експертизи на предмет психічних захворювань, які можуть спричинити таку поведінку.

Introduction. The use of various foreign objects by men for insertion into the urethra, which is associated with sexual motives, is rare in emergency urology, but deserves attention in view of possible formidable complications that require an individual approach in treatment tactics. Often, introduced foreign bodies migrate into the bladder. Clinical manifestations can be diverse, but usually patients hide them along with the fact of introducing a foreign body into the urethra, which complicates the diagnostic process. Wewould like to share our own observation from clinical practice – a patient who self-introduced a foam sealant into the urethra, which resulted in urethral obturation, "migration" of the sealant into the bladder with the secondary development of peritonitis, which became an indication for cystotomy, as a result of which more than a liter of foam sealant was removed and lower median laparotomy with drainage of the abdominal cavitywere performed, as serous fluidwaspresent. Case report. A 43-year-old patient was urgently hospitalized in the urology department of the Ternopil Regional Clinical Hospital with acute urinary retention and peritonitis. Catheterization of the urinary bladder was impossible due to an obstruction in the anterior part of the urethra. According to the obtained results of laboratory examinations, moderate changes of an inflammatory nature were noted in the general blood test. Data from additional examination methods indicated free fluid in the iliac areas and overflow of the urinary bladder with heterogeneous contents. About one liter of foam sealant was found during cystotomy and about 400 ml of turbid serous content during lower middle laparotomy. Violation of the integrity of the wall of the intestine and bladder was not detected. Removal of the foam sealant from the urethra was performed a week later, as it was impossible during the operation due to its intimate adhesion to the mucous membrane. In the postoperative period, the patient was examined by a psychiatrist, according to the results of which he was diagnosed with a mild form of mental retardation. Three weeks later, the patient was discharged from the clinic for outpatient treatment, with independent urination restored. When examining the patient after 3 and 6 months, no pathological changes in the organs of the abdominal cavity and urinary system were found. The patient is satisfied with his sex life. Discussion. The introduction of foreign objects of various structures into the urethra by men, usually with the aim of "improving" sexual function, often against the background of alcohol, drug intoxication, or mental illness, can lead to such serious complications as trauma (rupture, perforation) of the urethra or bladder. Foreign objects are often introduced by men into the bladder, or these objects are independently "moved" into the bladder. In our clinical case, there was an independent introduction of a mounting foam sealant into the urethra, which, having a liquid consistency, was introduced by the patient into the bladder, with the subsequent development of peritonitis without violation of the integrity of the bladder and intestines. Usually, patients, out of fear of condemnation, hide the fact of self-introduction of foreign bodies into the urethra, which was also relevant for our case. It is also important to conduct a psychiatric examination for the presence of mental illnesses that may cause such behavior. In the postoperative period, the patient was examined by a psychiatrist, according to the results of which mild mental retardation was diagnosed. Treatment of such patients requires surgical intervention, with the removal of foreign bodies, usually endoscopically. But there is often a need for an open method of surgical removal of a foreign body and it depends on its localization, size, length of stay, structure, etc. Considering the clinic of acute urinary retention, the impossibility of passing a urethral catheter and the symptoms of peritonitis, a lower median laparotomy with drainage of the abdominal cavity was performed. Cystotomy with removal of foam sealant, cystostomy for urine derivation. In this case, peritonitis was probably due to the reaction of the peritoneum to the foam sealant, since there was no violation of the integrity of the intestines and bladder. We have not observed similar cases in scientific publications. Removal of the sealant from the urethra required a surgical delaying tactics, as the latter was tightly adhered to the mucous membrane, as demonstrated in scientific publications of similar clinical cases. Conclusions. Self-insertion of foreign objects into the urethra by men can cause significant complications. In the given clinical case, the introduction of a foam sealant into the urethra with migration into the bladder caused peritonitis. Foreign objects of this structure are practically impossible to remove from the urethra and require delayed surgical tactics. Such patients require psychiatric evaluation for mental illnesses that may cause such behavior.