Best Practices of SEL from U.S. Schools: Insights for English Language Teachers in Ukraine

Abstract

У статті розглянуто ефективні освітні політики та інноваційні практики інтеграції соціально-емоційного навчання (СЕН) в академічне середовище, які можуть бути запроваджені в українській шкільній системі та використані вчителями англійської мови для підтримки благополуччя своїх учнів. Імплементація СЕН у шкільну освіту США є центром уваги педагогів, дослідників і політиків. СЕН спрямоване на розвиток самосвідомості, соціальних навичок та емоційного благополуччя паралельно з академічним розвитком. Стратегії СЕН включають створення інклюзивного середовища, фокусування на розвитку соціально-емоційних компетентностей та інтеграцію СЕН в академічні завдання через кооперативне навчання та рефлексивні вправи. Освітні організації та програми (ініціатива ASCD Whole Child, NCELA, Harmony Academy), охоплюючи здоров’я, безпеку, залучення та готовність до життя учнів поза школою, пропонують практичні інструменти для впровадження СЕН у різноманітних контекстах. Дослідження підкреслює роль СЕН у покращенні академічної успішності та емоційної стійкості. Під час пандемії COVID-19 рекомендації щодо застосування СЕН стали життєво важливими інструментами для розв’язання освітніх завдань. Федеральні ініціативи та освітні організації (CASEL) підтримали широке впровадження СЕН. Під час навчання англійської мови інтегрування СЕН забезпечується попереднім вивченням ключової лексики для формування впевненості, використанням візуальних засобів для підтримки розуміння та рефлексивною діяльністю (ведення щоденника). Створення спільної розповіді й завдання «Питання дня» сприяють самовираженню, емпатії та соціальній обізнаності. Щоденні перевірки емоційного стану учнів, практика вдячності та спільні проєкти спрямовані на розвиток у школярів емоційного інтелекту і навичок відповідального прийняття рішень. Українська шкільна система потребує всебічної підтримки, інтеграції найкращих світових практик та національних змін у ставленні до пріоритетності психічного здоров’я дітей, що є колективною відповідальністю суспільства за стабільне майбутнє нації.

The article focuses on effective education policies and innovative practices of Social-Emotional Learning (SEL) integration into academic environments which can be implemented at the national level into the Ukrainian school system and followed by EL teachers to support language learners’ well-being. SEL has become a focal point in U.S. education, gaining attention from educators, researchers, and policymakers. It emphasizes fostering self-awareness, social skills, and emotional well-being alongside academic development. SEL strategies include creating inclusive, supportive environments, explicit SEL instruction, and integrating SEL into academic tasks through cooperative learning and reflective exercises. Programs like the ASCD’s Whole Child initiative redefine student success to encompass health, safety, engagement, and preparedness for life beyond school, while NCELA and Harmony Academy offer practical tools for implementing SEL in diverse contexts.The research highlights SEL’s role in improving academic performance, emotional resilience, and behavioral adjustment. During the COVID-19 pandemic, SEL frameworks gained prominence as vital tools for navigating educational challenges. Federal initiatives and organizations like CASEL have supported widespread SEL adoption.In English teaching, SEL can be integrated through strategies like pre-teaching key vocabulary to build confidence, using visuals to support understanding, and encouraging reflective activities like journaling. Activities such as cooperative storytelling and “Question of the Day” foster self-expression, empathy, and social awareness in language learners. Techniques such as daily check-ins, gratitude practices, and collaborative projects enable students to build emotional intelligence and responsible decision-making skills. Ukraine’s school system needs comprehensive support, integrating global best practices and a national shift in attitudes to prioritize the mental health of children as a collective societal responsibility for a sustainable future.