The Nexus between Employee Budget Participation and Employee Performance

Abstract

У статті досліджуються поведінкові аспекти участі працівників у бюджетному процесі та її вплив на їхню результативність у державному секторі вищої освіти Гани, зокрема, в Університеті освіти, державній установі, що повністю належить уряду. Дослідження базується на припущенні, що партисипативне бюджетування, окрім функції фінансового планування, виконує роль поведінкового інструменту, який формує ставлення, сприйняття та узгодження цілей серед працівників. Методологія дослідження є кількісною й ґрунтується на структурованому опитуванні 110 співробітників, відібраних за допомогою комбінації випадкової та зручної вибірки. Анкета збирала дані про сприйняття працівниками чіткості цілей, справедливості бюджетних розподілів, організаційної відданості та самооцінки результативності. За допомогою статистичних методів, зокрема коефіцієнта кореляції Пірсона та лінійної регресії, дослідження виявило позитивний зв’язок між участю в бюджетному процесі та розумінням працівниками бюджетних цілей і відданістю організаційним завданням. Хоча безпосередня участь у бюджетуванні не виявила статистично значущого прямого впливу на результативність, її непрямий ефект через покращену чіткість цілей і відданість, виявився суттєвим. Найсильнішим чинником, що передбачає високу результативність, виявилася відданість цілям, що свідчить про те, що участь у бюджетуванні підвищує мотивацію та узгодження з пріоритетами установи. Крім того, працівники, які вважають бюджетний процес справедливим і прозорим, частіше повідомляють про вищу залученість та задоволеність, що додатково сприяє підвищенню ефективності. Автори наголошують на важливості інтеграції поведінкових підходів у практику бюджетування в державному секторі як засобу формування культури підзвітності та підвищення інституційної ефективності. Вони пропонують розглядати бюджетну участь не лише як інструмент управління, а й як мотиваційний механізм, що сприяє узгодженню дій працівників зі стратегічними цілями організації. У статті також рекомендується адміністраторам університетів запровадити інклюзивні бюджетні підходи, що передбачають постійний зворотний зв’язок, міжрівневу комунікацію та навчання з фінансової грамотності. Такі заходи допоможуть подолати розрив між централізованим плануванням і практичним виконанням на рівні підрозділів, забезпечуючи реалістичність і спільне прийняття бюджетних цілей. Автори також закликають до розширення майбутніх досліджень, охоплюючи приватні університети та залучаючи старших управлінців, аби сформувати комплексне розуміння ролі партисипативного бюджетування в різних освітніх контекстах.

The paper investigates the behavioral dimensions of budget participation and its influence on employee performance within Ghana’s public higher education sector, focusing on the University of Education, a government-owned institution. The study is grounded in the theory that participatory budgeting, beyond being a financial planning tool, also operates as a behavioral mechanism that shapes attitudes, perceptions, and goal alignment among employees. The research utilizes a quantitative methodology based on a structured survey distributed among 110 staff members, selected through a mix of random and convenience sampling techniques. The survey instrument captures data on employees’ perceptions of goal clarity, fairness in budget allocations, organizational commitment, and self-assessed performance. Using statistical techniques including Pearson correlation and linear regression, the study finds that budget participation is positively correlated with employees’ understanding of budgetary objectives and their commitment to organizational goals. Notably, while direct participation does not show a statistically significant impact on performance in isolation, its indirect effects, mediated through improved goal clarity and commitment, are substantial. The strongest predictor of performance was goal commitment, suggesting that participation enhances motivation and alignment with institutional priorities. The research also identifies that employees who perceive the budgeting process as fair and transparent are more likely to report higher engagement and satisfaction, further contributing to performance. The authors argue that incorporating behavioral insights into public sector budgeting is essential for fostering a culture of accountability and institutional effectiveness. They propose that budget participation serves not only as a governance practice but also as a motivational tool that encourages employee alignment with strategic visions. The article calls for university administrators to institutionalize inclusive budgeting frameworks that allow for continuous feedback, cross-level communication, and training on financial literacy. Such efforts can bridge the gap between top-down planning and ground-level implementation, ensuring that budgetary goals are both realistic and collaboratively owned. The authors recommend expanding future studies to include private universities and senior management perspectives, which would provide a more holistic understanding of participatory budgeting’s role across diverse educational contexts